Постанова № 31984273, 17.06.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/6512/12

Провадження № 1/116/10/13

17.06.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Паніної П.Є., при секретарі Комар В.В., Бліннікової К.Г. за участю прокурора Фурмана В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хабаровського краю Росія, який не є громадянином України,що має середню освіту, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених частинами 1,2 статті 176 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 176 КК України.

У ході судового слідства прокурором було заявлено клопотання про призначення у справі повторної експертизи об'єктів інтелектуальної власності для встановлення дійсної шкоди, заподіяної злочином, оскільки при проведенні первинних експертиз (т.2 а.с. 148-153, 160-163), експерт не встановив ринкову вартість об'єктів інтелектуальної власності, не використовував методи, про які зазначив в дослідницькій частині висновку.

Постановою суду від 15.11.2012 року по справі була призначена повторна експертиза об'єктів інтелектуальної власності для встановлення дійсної шкоди, заподіяної злочином.

02.01.2013 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

22.01.2013 року постановою Сімферопольського районного суду Автономної республіки Крим в порядку ст.315-1 КПК України ( 1960 р.) на адресу органу досудового слідства було спрямовано судове доручення про надання матеріалів, про витребування яких у суб'єктів авторського права клопотав експерт. Встановлений строк виконання судового доручення - до 06.02.2013 року.

07.02.2013 року на адресу суду надійшов лист начальника Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим з повідомленням про хід виконання судового доручення.

Станом на 28.02.2013 року судове доручення виконано не було, в зв'язку з чим судом в порядку ст.ст.23-2, 340 КПК України про невиконання постанови суду було доведено до відома прокурора Автономної Республіки Крим. Станом на 17.06.2013 року відомості про реагування на постанову від 28.02.2013 року до суду не надходило.

28.03.2013 року за клопотанням прокурора в зв'язку з відсутністю матеріалів та висновку експерту в судовому засіданні оголошена перерва.

05.04.2013 року до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку, яке було спрямовано експертом 22.03.2013 року.

29.03.2013 року до суду надійшли матеріали, зібрані органом досудового слідства на виконання постанови суду від 22.01.2013 року, з яких вбачається що судове доручення було виконано не в повному обсязі ( т.3 а.с.138-188).

05.04.2013 року за клопотанням прокурора судом призначена повторна експертиза об'єктів інтелектуальної власності для встановлення розміру спричиненої шкоди.

28.05.2013 року на адресу суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів з урахуванням наявних в матеріалах кримінальної справи документів, наданих на виконання постанови суду від 22.01.2013 року.

У судовому засіданні прокурор просив направити доручення органу досудового слідства для надання необхідних документів згідно з переліком, зазначеним експертом.

Підсудний ОСОБА_1 залишив вирішення питання на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку про наявність підстав для направлення кримінальної справи для провадження додаткового розслідування.

Відповідно до вимог статті 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота чи неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи

Згідно вимогам ст.ст. 131,132 КПК України (1960 року) притягнення особи як обвинуваченого можливе лише коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, при цьому постанова слідчого про притягнення цієї особи як обвинуваченого має бути мотивованою, у неї повинно бути зазначено злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину.

В пред'явленому звинуваченні за ч.1,2 ст.176 КК України вказано, що шкода, спричинена злочином складає:

- за епізодом 09.11.2011 року - 13019,31 грн.,

- за епізодом 16.12.2011 року - 40562,39 грн.,

- за епізодом 05.01.2012 - 10.01.2012 року - 69125,60 грн.,

- в неустановлений час - 137936,40 грн.

В судовому засіданні шляхом допиту експерта було встановлено, що в ході досудового слідства розмір шкоди був встановлений за висновком експерту ОСОБА_3.), яка у висновку лише зазначила надані цивільними позивачами дані у валюті України ( т.3 а.с.100-101) фактично без проведення дослідження. В судовому засіданні експерт визнала, що зазначені в експертизі методи дослідження нею фактично не використовувалися.

Оскільки розмір спричиненої шкоди є суттєвим для вирішення питання про наявність у діях особи складу злочину, передбаченого ч.1,2 ст.176 КК України як такий, що передбачений у диспозиції зазначеної статті кримінального закону, суд приходить до висновку, що обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи було досліджені в ході досудового слідства поверхово.

Суд вважає, що така неповнота не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки судом протягом судового слідства були вчинені всі процесуальні дії (допитаний експерт, двічі призначалася експертиза, надавалося судове доручення, яке не виконано в повному обсязі), але питання розміру спричиненої шкоди залишилося не вирішеним.

Зазначені обставини позбавляють суд можливості постановити законний та обґрунтований як обвинувальний, так і виправдувальний вирок відносно ОСОБА_1

Згідно ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна людина має право при будь-якому кримінальному обвинуваченні проти неї на судовий розгляд протягом розумного строку.

Судом вживались передбачені законом заходи по забезпеченню судового розгляду справи протягом розумного строку, однак дії органів внутрішніх справ щодо виконання судового доручення виявилися безрезультатними, чим знівельовано принцип незворотності покарання у разі доведеності вини.

Згідно ст.16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам. Суд в даному випадку в судовому засіданні не має дієвих повноважень для забезпечення проведення комплексу ефективних слідчих та оперативно - розшукових дій з метою отримання документів, необхідних для встановлення розміру шкоди.

Проведення таких дій прямо суперечить процесуальній природі судового розгляду, оскільки здійснення досудового слідства та збирання доказів з дотриманням положень КПК України покладається на слідчих і проведення ними таких дій є обов'язковим.

Суд у судовому засіданні позбавлений можливості усунути вказані порушення вимог закону, про що свідчить тривалий час знаходження справи в суді в результаті відсутності дієвих заходів органу досудового слідства щодо встановлення розміру шкоди.

Крім того, відповідно до вимог ст.327 КПК України обвинувальний вирок не може бути заснований на припущеннях і постановляється лише при умові, якщо в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Як видно з матеріалів справи, органом досудового слідства не були дотримані ці вимоги закону та й в основу обвинувачення покладені докази, які не були належним чином перевірені на стадії досудового слідства, і вони за своїм змістом викликають сумніви, які виявилося неможливим усунути в ході судового розгляду протягом розумного строку.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_1 було пред'явлено в порушення вимог ст.ст.132, 142 КПК України (1960 р.), оскільки не була поставлена конкретна і зрозуміла для обвинуваченого об'єктивна сторона цих злочинів.

Виходячи з вимог п. 1 ст. 121, п.5 ч. 3 ст. 129 Конституції України, які покладають підтримання обвинувачення в суді на прокурора, суд вважає необхідним повернути справу прокурору для організації додаткового розслідування для встановлення розміру спричиненої шкоди, застосування у зв'язку з цим ефективних слідчих дій та оперативно - розшукових заходів.

В ході додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства усунути всі вказані допущені порушення КПК України, дати оцінку всім наявним у справі доказам і в залежності від отриманого, дати правову оцінку діям ОСОБА_1, після чого вирішити питання про пред'явлення йому обвинувачення у відповідності до вимог КПК України, та вирішити питання про можливість направлення справи до суду.

Виходячи з наведеного, справа підлягає поверненню прокурору для організації додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

Керуючись статтею 281 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про направлення судового доручення відхилити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, в скоєнні злочинів, передбачених частинами 1, 2 статті 176 КК України, повернути прокурору Сімферопольського району Автономної Республіки Крим для організації додаткового розслідування.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з моменту її проголошення в Апеляційний Суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.

Суддя: