Постанова № 31983570, 03.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/775/345/13 Доповідач: Музикант С.Л.

Головуючий у 1-й інстанції: Шликов С.П.

Категорія: ст.472 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року місто Донецьк

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Музикант С.Л., за участю прокурора Горлачова С.Н., представника Східної митниці Ковланко В.І., захисника ОСОБА_2, правопорушника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу захисника діючого в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року, якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина РФ, пенсіонера, інваліда 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.472 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 22.01.2013 року складає 119 895 гривень 00 коп., з конфіскацією на користь держави товари грошові кошти в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 22 січня 2013 року о 06 годині 00 хвилин у зоні митного контролю митного поста «Іловайськ» Східної митниці, при проведенні митного контролю, громадянин РФ ОСОБА_4, що прямував на пасажирському потязі № 356, вагон № 9, місце№31,сполученням «Кисловодськ - Мінськ» із Росії до Білорусії транзитом через територію Україну, письмово вказав у митній декларації, що переміщує при собі 46 000,00 рублів РФ. При проведенні митного контролю було встановлено, що ОСОБА_4 переміщує при собі 46 000,00 рублів РФ та 15 000,00 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України (100 євро - 1064,9074 грн.; 10 руб. РФ - 2,6382 грн.; 100 дол. США - 799,3000 грн.) на 22 січня 2013 року складає відповідно 12135,72 грн. та 119 895,00 грн., загальна сума 132 030,72 грн., що перевищує еквівалент 10 000,00 євро.

Таким чином, громадянин ОСОБА_4 не заявив усно та письмово в митній декларації, за встановленою формою, точні та достовірні відомості про наявність валютних цінностей у кількості 15 000,00 доларів США, які знаходилися у правій кишені брюк громадянина ОСОБА_4 без ознак приховування від митного контролю та були ним пред'явлені до митного контролю власноручно, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 472 МК України.

Постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме штрафу у сумі 119 895 гривень 00 копійок на користь держави, з конфіскацією зазначених товарів на користь держави.

В своїй апеляції ОСОБА_4 просить постанову Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року скасувати і закрити провадження по справі на підставі частини 1 статті 460 МК України.

Апелянт вважає постанову суду незаконною, оскільки судом не у повній мірі було досліджено матеріали справи та постановлене невірне рішення.

Вказує, що не мав наміру скоювати митне правопорушення, оскільки без знак приховування їм було пред'явлено грошові кошти митному контролю.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано інвалідність та хворобливий стан особи, а саме медичні документи, що підтверджують наявність у нього психічних розладів.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка була в стані неосудності, не підлягає до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.20 КУпАП він не підлягає адміністративної відповідальності.

Крім того, судом не враховані покази свідка ОСОБА_6, а саме той факт, що валютні цінності належали йому та його братові, він є очевидцем протиправних дій працівників митниці, відносно його брата, що виразилося у незаконному затриманні, використання кайданів, введення ОСОБА_4 до невірного заповнення митної декларації та нанесення тілесних ушкоджень. Не враховані показання його та ОСОБА_6 щодо спільної власності на вилучені валютні цінності, що прямо виключає можливість застосування п.п.3 п.2 Інструкції «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» № 148 від 27.05.2008 року, таким чином виключає об'єктивну сторону правопорушення.

Вказує, що не враховано факт незаконності затримання ОСОБА_4, згідно відповіді Генерального консульства РФ в Україні, повідомлення про затримання ОСОБА_4 до консульської установи не надходило. Митний орган здійснив затримання особи, без повідомлення родичів. Затримання тривало біль шести годин, що суперечить вимогам ст. 507 ч.1 МК України.

Вказує на, те що протокол про порушення митних правил складено з порушеннями, що суперечить вимогам ст. 494 МК України.

Крім того, судом при винесенні рішення не враховані підстави, які виключають факт скоєння ОСОБА_4 митного правопорушення.

У відповідності ч.2 ст.365 МК України, громадянам, які в'їжджають на територію України або виїжджають з неї засобами автомобільного та залізничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здійснювати декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, не залишаючи цих транспортних засобів. Вказує, що фактично митна декларація була складена в службовому приміщенні митної служби на вокзалі.

Також вказує, що судом не визначений вид транзиту через митну територію України, що суперечить вимогам ст.91 МК України.

Крім того, вважає, що своїми діями навіть при вчиненні ним митного правопорушення не міг завдати матеріальної шкоди державі у вигляді недоплати митних платежів.

Апелянт просить суд звернути увагу на той факт, що не враховано багато чисельні факти суперечності у показах працівників митниці.

Апелянт просить суд звернути увагу на той факт, що ніяких наслідків у вигляді неправомірного звільнення від митних платежів або отримання додаткових дозволів на вищу суму валюти просто не існує. У зв'язку з чим, державі не завдано збитків. Вказана обставина проігнорована судом першої інстанції.

Також даний факт не знайшов свого відображення в протоколі про порушення митних правил, хоча для встановлення законних підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 472 МКУ (не декларування) такі обставини є основоположними для складання протоколу.

Крім того, вказує, що помилка ОСОБА_4, спровокована працівниками митниці щодо невнесення до митної декларації 15 000 доларів США, також він не приховував від митного контролю валютні цінності.

Вислухував захисника ОСОБА_2, який просив постанову суду скасувати та закрити адміністративне провадження, правопорушника, який підтримав доводі апеляції, представника Східної митниці, який вважав що постанова суду законна та обґрунтована та перевірив матеріали справи, прокурора, який вважав апеляцію правопорушника залишити без задоволення, прихожу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя місцевого суду правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративних правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Так, відповідно до „Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», затвердженою Постановою Правління Національного банку України 27.05. 2008 року № 148 фізична особа-нерезидент має право ввозити в Україну та вивозити з України готівку в сумі, що не перевищує 10000 Євро, без письмового декларування митному органу, за умови перевищення зазначеної суми валюта підлягає письмовому декларуванню шляхом заповнення митної декларації в повному обсязі.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_4 була заповнена митна декларація, згідно до якої він задекларував що перевозить через митний кордон 46 000,00 рос. рублів.

Згідно до посадової інструкції головного інспектора митного поста «Іловайськ» Східної митниці та порядку заповнення митної декларації, посадова особа роз'яснювала порядок заповнення митної декларації, а тому порушень з боку працівника митниці, апеляційний суд не вбачає і в даній частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Не можу погодитися, що працівники митниці не опитали свідків які були присутні у вагоні при опитуванні правопорушника з приводу заповнення декларації.

Такі свідки як ОСОБА_13, ОСОБА_8 були допитані головним інспектором та пояснювали що саме працівниками митниці роз'яснювалися правила заповнення декларації. ОСОБА_4 не вказав у декларації саме 15.000 доларів США та не задекларував в усній формі.

Крім того, з показань наданих у якості свідків у судовому засіданні суду першої інстанції головний інспектор м/п «Іловайськ» Ходун В.П., головний інспектор м/п «Іловайськ» Вороніна І.А., старший інспектор м/п «Іловайськ» Чередниченко К.Ю., вбачається, що митні декларації громадянином ОСОБА_4 та його братом ОСОБА_8 заповнювались в купе вагона № 9 під час стоянки поїзду № 356 сполученням «Кисловодськ-Мінськ» та проведення митного контролю на станції «Іловайськ» . Громадянин ОСОБА_4 при проходженні митного контролю пояснив, що не заявлена їм валюта в розмірі 15 000 доларів США, які знаходились у правій кишені брюк належить йому особисто, підтвердженням чого є довідка з банка, яка була видана на його ім'я.

Посилання апелянта на те, що він не задекларував 15.000 доларів так як вказані валютні цінності не належали йому, не можуть бути взяті до уваги судом, так як згідно довідки( а.с. 25) валютні цінності у розмірі 15 000,00 доларів США видавалися саме на ім'я ОСОБА_4, які він перевозив перетинаючи кордон України, а тому доводи апелянта не є слушними.

У судовому засіданні в апеляційної інстанції до матеріалів справи долучена постанова про закриття кримінального провадження від 22.04.2013 р. за фактом незаконних дій працівників м\п Іловайськ при складанні адмінпротоколу стосовно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України закрито, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні події кримінального правопорушення.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 було заявлено про перевезенні ним крім іншого ще 15.000 доларів США, тільки після оформлення декларації і вимоги працівника митниці пред'явити для огляду задекларовану готівку та речі, що також свідчить про намір скоїти правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку, що апеляційна скарга щодо закриття провадження згідно до ст. 460 МК України не підлягає задоволенню.

Не може суд визнати слушними доводи апелянта про те, що оскільки ніяких наслідків у вигляді неправомірного звільнення від митних платежів або отримання додаткових дозволів на вказану суму валюти просто не існує, не може наступати адміністративне відповідальність.

З огляду на те, що за ст.472 МК України відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, в діях ОСОБА_4 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.

Крім того, є необґрунтованими доводи викладені у апеляційній скарзі стосовно про неправильність складання протоколу про порушення митних правил, а саме не зазначено свідків події ОСОБА_6, ОСОБА_13, але як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу опитування в справі пор порушення митних правил від 22.01.2013 року складеного старшим інспектором м/м «Іловайськ» Східної митниці Чередниченко К.Ю., опитано свідка ОСОБА_13, яка надала пояснення, що вона була запрошена у купе № 8 , у її присутності інспектором таможні поставлені питання по заповнення митної декларації, після чого громадянином перебувавши у купе було запропоновано надати багаж до огляду. Громадянином ОСОБА_4 вказано у митній декларації 46000 рублів РФ, але при перерахунку з'ясувалось наявність 15 000,00 доларів США, які знаходились у кармані його брюк. Після чого, ОСОБА_4 пояснив, що виявлені грошові кошти його особисті, що э підтвердженням довідка, видана з банку.

Крім того, опитано старшим інспектором м/п «Іловайськ» Східної митниці Чередниченко К.Ю., свідка ОСОБА_6, згідно протоколу опитування в справі про порушення митних правил від 22 січня 2013 року, з його пояснень вбачається, що при заповненні митної декларації, він вказав 2 000 рублів РФ, його брат ОСОБА_4 вказав 46 000 рублів РФ, їх було попереджено у разі недостовірної інформації, щодо до заповнення митної декларації. Після чого їм було надано грошові кошти, інспектору таможні. Брат його достав з карману брюк гаманець, в якому було 6 000, рублів РФ, з іншого карману витяг грошові кошти, які були перетягнуті гумкою у сумі 4 000 рублів РФ, 15 000 доларів США.

Тому протокол про порушення митних правил складено відповідно до вимог ст.494 МК України.

Згідно вимог ст. 507 МК України, з метою припинення порушення митних правил, встановлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, допускається адміністративне затримання особи, яка вчинила таке порушення, на строк до трьох годин.

Доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконного адміністративного затримання ОСОБА_4 також спростовуються матеріалами справи, оскільки головним інспектором м/п «Іловайськ» Ходун В.П. складено рішення про адміністративне затримання від 22 січня 2013 року, протокол адміністративного затримання від 22 січня 2013 року, складеного головним інспектором м/п «Іловайськ» Вороніним І.А. стосовно ОСОБА_4, вказані процесуальні документи складені відповідно до вимог ст. 507 МК України.

Відповідно до ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення і запобігання вчиненню нових правопорушень, та при накладенні стягнення повинно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення призначене судом першої інстанції відповідає санкції ст. 472 МК України, а тому не має підстав для його змінення.

З матеріалів справи вбачається, що після встановлення факту скоєння правопорушення гр. ОСОБА_4 з боку працівників митної служби були допущені недоліки, але вони ніяким чином не впливають на встановлені фактичні обставини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду міста Донецька від 15 квітня 2013 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 472МК України та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме штрафу у сумі 119895 гривень 00 копійок на користь держави з конфіскацією вилучених валютних цінностей на користь держави, залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області С.Л. Музикант