Рішення № 31983226, 18.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа № 909/645/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Харук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2;

про стягнення 6858 грн. 17 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Васько Х.І. - юрисконсульт (довіреність № 26 від 03.04.13); Нестеренко М.М. - юрисконсульт (довіреність № 14 від 25.09.12);

від відповідача: представники не з"явилися.

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6858 грн. 17 коп.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просять суд позов задовольнити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, подав відзив на позов б/н від 13.06.13 (вх. № 10219/13 від 14.06.13) в якому зазначає про те, що відповідачем отримано повідомлення (лист від 12.06.2012 р. № 17-02/719) від ДМП "Іванофранківськтеплокомуненерго" про те, що право власності на котельню та теплові мережі по вул. Індустріальній, 34 набуло ПАТ "Прикартаттяобленерго".

Листом № 260 від 04.07.2012 р. до відповідача звернулось ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" із пропозицією укладення договору про постачання теплової енергії, вказуючи про те, що товариство володіє котельнею по вулиці Індустріальній, 34 у місті Івано-Франківську та прилеглими до неї тепловими мережами. Однак, оскільки ДМП "Іванофранківськтеплокомуненерго" повідомило відповідача, що котельня по вулиці Індустріальній, 34 у місті Івано-Франківську та прилеглі теплові мережі передані конкретно ПАТ "Прикарпаттяобленерго", а не іншій особі, відповідач попросив надати документи стосовно речових прав ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на котельню та мережі. Замість запитуваних документів відповідачем отримано лист ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" від 25.09.2012 р. № 568 змісту аналогічного до змісту листа ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" № 260 від 04.07.2012 р.

Листом від 26.09.2012 р. відповідач знову попросив ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" документи стосовно його речових прав на котельню та мережі.

Запитуваної інформації товариство не надало. Листом № 827 від 26.10.2012 р. ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" повідомило відповідача, що має ліцензію на теплопостачання.

У зв'язку з надісланням позивачем нової вимоги про укладення договору (лист № 1174 від 28.11.2012 р.), відповідач втретє звернувся із проханням надання документів стосовно речових прав ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на котельню та мережі. Надати запитувану інформацію ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" відмовилось.

Листом від 21.03.2013 р. відповідач звернувся до ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" з проханням надати письмову інформацію про розрахунок обсягу та вартості теплової енергії, яка, за позицією ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", спожита відповідачем, та, вкотре, документи стосовно речових прав ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на котельню по вулиці Індустріальній, 34 у місті Івано-Франківську та прилеглі мережі не надано. Натомість у травні 2013 р. отримано листа № 13/999 від 25.04.2013 р. із вимогою про оплату вартості безпідставно набутої теплової енергії в обсязі 7,659 Гкал вартістю 6858, 17 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надано жодних доказів тому, що ним на законних підставах використовується котельня по вулиці Індустріальній, 34 у місті Івано-Франківську та прилеглі теплові мережі. Відтак жодних доказів того, що теплова енергія із жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. постачалась саме ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" немає. Ненадання ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" відповідачу письмової інформації про речові права на котельню по вулиці Індустріальній, 34 та прилеглі мережі, письмової інформації про розрахунок вартості спожитої теплової енергії саме в обсязі 7,659 Гкал на суму 6858, 17 грн. є незаконним.

Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" провадить господарську діяльність у сфері теплопостачання, зокрема, виробляє теплову енергію, транспортує її магістральними тепловими мережами та поставляє різним категоріям споживачів на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг серії АВ №597518 від 22.06.12.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання", одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

З метою виконання вимог законодавства, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укладення договору купівлі-продажу теплової енергії для забезпечення теплопостачання приміщення відповідача по АДРЕСА_3, про що позивачем надсилалися на адресу відповідача листи № 260 від 07.07.12, № 562 від 25.09.12, № 1174 від 28.11.12. Однак, зі сторони відповідача реагування щодо укладення договору не надходило, тому договірні відносини між позивачем та відповідачем щодо постачання теплової енергії так і не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з 15.10.12 по 15.10.13 здійснювалося забезпечення тепловою енергією приміщення багатоквартирного будинку на АДРЕСА_3, в якому провадить господарську діяльність відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Підключення будинку на АДРЕСА_3 до теплових мереж відповідача підтверджується схемою трубопроводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", затвердженою Заступником міського голови - директором Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку. Дані теплові мережі є власністю позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія") згідно договору купівлі-продажу котлів, обладнання та теплових магістральних мереж № 2012/945 від 01.06.12. Забезпечення тепловою енергією багатоквартирного будинку на АДРЕСА_3, здійснюється на базі котельні по вул. Індустріальній, 34, що орендується позивачем на підставі договору № 2012/946 від 01.06.12.

Проте, станом на день подання позовної заяви відповідач жодних дій, які свідчили б про намір укладення договору на постачання теплової енергії в приміщення, яке знаходиться на АДРЕСА_3 не вчинив. Отже, відповідач споживав теплову енергію без достатніх правових підстав.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із документів, долучених позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивачем 07.03.13 та 25.04.13 направлялись на адресу відповідача цінними листами з описом вкладення акти про обсяги безпідставно спожитої теплової енергії та рахунки за жовтень - лютий 2013 р. на суму 5224 грн., за березень 2013 р. на суму 1232 грн. 12 коп., за квітень 2013 р. на суму 402 грн. 05 коп. Однак, вказані рахунки відповідачем не оплачено.

До позовної заяви позивачем долучено методику, згідно з якою позивачем здійснювалося нарахування за теплову енергію відповідачу за спірний період.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У зв'язку з відсутністю у відповідача приладів обліку, розрахунок вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення та гаряче водопостачання згідно "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 року.

Тариф, який застосовувався до розрахунків встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 28.09.12 № 313 "Про встановлення тарифів на теплову енергію Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія"м. Івано-Франківськ".

Таким чином, сума вартості спожитої відповідачем без достатніх правових підстав теплової енергії з 15 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року складає 6858 грн. 17 коп.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів того, що ним на законних підставах використовується котельня по вулиці Індустріальній, 34 у місті Івано-Франківську та прилеглі теплові мережі спростовуються наявними в матеріалах справи документальними доказами, що підтверджують факт надсилання відповідачу копії ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг серії АВ №597518 від 22.06.12.

Так, листом № 827 від 26.10.12, позивач повідомив відповідача про те, що належність котельні та прилеглих до неї теплових мереж товариству, на підставі переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2001 р. № 756 (у редакції постанови КМУ від 22.06.2011 р. № 711), розглядалось Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при видачі ліцензій з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому без підтвердження наявності відповідного обладнання та матеріально-технічної бази ліцензія на вищевказані види господарської діяльності не видається.

Тому, підтвердженням права товариства на провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, в тому числі і постачання (продаж) теплової енергії є отримані у встановленому законодавством порядку ліцензії.

До листа № 827 від 26.10.12 позивачем додано копію ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг серії АВ №597518 від 22.06.12 (на 1 арк.).

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Такий перелік на сьогоднішній день визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. N 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності". Відповідно до переліку, для отримання ліцензії у сфері теплопостачання разом із заявою додається і засвідчена в установленому порядку копія документа, що підтверджує право власності суб'єкта господарювання або оренди ним виробничих об'єктів, де провадитиметься відповідний вид господарської діяльності.

Виходячи з наведеного, без підтвердження перед Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг права власності або оренди на котельню на вул. Індустріальній, 34 та прилеглих до неї теплових мереж, позивач не отримав би ліцензію з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Таким чином, відповідач належним чином був проінформований про законність використання позивачем котельні по вулиці Індустріальній, 34, однак, не проявляв наміру на договірне врегулювання подальшого отримання теплової енергії, та надалі безпідставно отримував відпущену позивачем теплову енергію.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки сторони не перебувають в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що поставлена відповідачеві теплова енергія на суму 6858 грн. 17 коп. є безпідставно набутою, а отже, вимоги позивача про відшкодування її вартості на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України є правомірними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Cуду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10, яка відповідно до положень статті 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не спростовано позовних вимог, не подано документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо безпідставного набуття теплової енергії.

Враховуючи вищевикладене, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт набуття, збереження майна (теплової енергії) відповідачем без достатньої правової підстави. Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, отже відшкодуванню підлягає її вартість.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми 6858 грн. 17 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 11, 1212, 1213 Цивільного Кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6858 грн. 17 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 38162272) 6858 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 17 коп. - безпідставно набутої теплової енергії, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 20.06.13