Постанова № 31983073, 07.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4920/2012

07 червня 2013 року 10год. 57хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Дудкіна А.О.; позивача: представник Тарасюк Р.В.

відповідача 1: представник Кондратенко О.О.; відповідача2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємтсво "Техномарт" до ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби , Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання рішення нечинними ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Техномарт» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000852240/0/22-514 від 07.08.2007року, №0000852240 /1/22-514 від 28.08.2007року, №0000852240/2/22-514 від 06.11.2007року, №0000852240/3/22-514 від 08.01.2008 року на загальну суму 11823 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000862240/0/22-514 від 07.08.2007р. та рішення №48581/22-536 від 01.11.2007р. "Про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р.", яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Техномарт» зазначив, що датою імпорту у випадку ввезення товару на митну територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення її митного оформлення. Позивач до перевірки надав документ - СМR з відбитками штампа Білгород-Дністровської митниці, що засвідчують факт надходження товарів на територію України.

Також позивач зазначив, що сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей в рішенні №0000862240/0/22-514 від 07.08.2007р. не відповідає розміру фінансової санкції за вказане порушення, встановленому у п.2.7 Положення про валютний контроль - 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Рішення про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. за №0000862240/0/22-514 не відповідає по своїй формі та строкам направлення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Наказу ДПА №253 від 21.06.2001р.

Позивач вважає, що вищевказані рішення ДПІ у м.Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 340 грн. застосовані неправомірно, оскільки відповідно до п.7 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

До початку розгляду справи по суті позивач подав декілька заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, згідно з якими просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000852240/0/22-514 від 07.08.2007 року, №0000852240/1/22-514 від 28.08.2007 року, №0000852240/2/22-514 від 06.11.2007 року, №0000852240/3/22-514 від 08.01.2008 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4726 грн. 54 коп., а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000862240/0/22-514 від 07.08.2007 року та рішення №48581/22-536 від 01.11.2007 року «Про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007 року - повністю, а також стягнути з Державного бюджету суми надмірно сплаченої пені за спірними рішеннями відповідача у розмірі 5066,54 грн. (4726 грн. 54 коп. + 340 грн.) та залучити до участі у справі відповідача 2 - Головне управління Державного казначейства України у м. Рівне. Заяви були судом прийняті.

Відповідно до вимог ст.55 КАС України суд здійснив заміну первинних відповідачів 1 - ДПІ у м. Рівне та 2 - Головного управління Державного казначейства у м. Рівне на належних - ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС та Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з вищенаведених підстав, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, та просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду, що за результатами перевірки дотримання вимог валютного законодавства ПП «Техномарт» встановлено порушення термінів надходження товару по імпорту в сумі 72505,81 доларів США по договору №2007/3-15 від 19.12.2006р. укладеного з НП ЗАТ «Електромаш» (Молдова, м. Тираспіль).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Оскільки індивідуальну ліцензію Національного банку України на подовження термінів розрахунків по даному договору позивач не отримував, тому до нього застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11823 грн. Також представник відповідача вказав, що ПП «Техномарт» при наявності простроченої дебіторської заборгованості по розрахунках з фірмою НП ЗАО «Електромаш», Молдова в сумі 72505,81 дол. США (366154,34 грн.) за контрактом №2007/3-15 від 19.12.2006р. станом на 01.07.2007р. не відобразив таку заборгованість в розділі ІІ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, чим порушив вимоги статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та Указу Президента України від 16.11.1997р. №1246/97 «Про внесення змін до Указу Президента України від 18.06.1994р. №319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України». В акті перевірки помилково зазначено, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету - застосовується штраф в сумі, що встановлюється Національним банком України та п.п.2.7, 2.8 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.02.2000р. №49 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Мін'юсті України від 04.04.2000р., а саме: в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 01 жовтня 2007 року заступник начальника державної податкової інспекції у м.Рівне, переглянувши рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2007р. за №0000862240/0, прийняте на підставі акта перевірки №97/22-500/33408805 від 31.07.2007р. встановив, що в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. за №0000862240/0 вказано: порушення резидентами порядку декларування валютних цінностей тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сума штрафних (фінансових) санкцій 170 грн., повинно бути за порушення резидентами порядку декларування - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - сума штрафних (фінансових) санкцій 340 грн. В зв'язку з чим вирішив внести зміни в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. за №0000862240/0 та вважати: за порушення резидентами порядку декларування валютних цінностей тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - сума штрафних (фінансових) санкцій складає 340 грн. У решті текст залишено без змін.

За наведених підстав у задоволенні позову просив суд відмовити.

Представник відповідача 2- Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області в судове засідання не з'явився, заперечення не надав, свого ставлення до позову не висловив, лише надав письмове роз'яснення щодо порядку повернення платежів з Державного бюджету України. Оскільки представник відповідача 2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, суд розглянув справу без його участі.

Прокурор, який вступив у справу відповідно до вимог ст.60 КАС України, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених представником податкового органу.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що з 27.07.2007р. по 30.07.2007р. ДПІ у м.Рівне проведено перевірку щодо дотримання вимог валютного законодавства приватного підприємства «Техномарт» при виконанні контракту №2007/3-15 від 19.12.2006р. з НП ЗАО «Електромаш», Молдова.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 31.07.2007р. №927/22-513/33408805 (т.1 а.с.6-13).

Вказаний акт підписано позивачем із запереченнями, які розглянуті відповідачем та вирішено висновки акту перевірки залишити без змін.

За результатами перевірки ДПІ у м.Рівне 07 серпня 2007 року винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- №0000852240/0/22-514, яким до ПП «Техномарт» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11 823 грн. (т.1 а.с.14);

- №0000862240/0/22-514, яким до ПП «Техномарт» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн. (т.1 а.с.15).

Позивач, не погодившись з рішенням ДПІ у м.Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. №0000852240/0/22-514, та 15 серпня 2007 року звернувся зі скаргою до Державної податкової інспекції у місті Рівне. З іншим рішенням позивач погодився та його не оскаржував (т.1 а.с.17-18).

Рішенням ДПІ у м.Рівне від 23.08.2007р. №38315/25-09 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. №0000852240/0/22-514, яким застосовано пеню за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 11823 грн., а скаргу директора приватного підприємства «Техномарт» Степанюка А.Р. - без задоволення (т.1. а.с.19-22).

28.08.2007 року відповідачем винесене рішення №0000852240/1/22-514 про застосування штрафної (фінансової) санкції до позивача на суму 11823,00 грн., яким було продовжено строк сплати вказаної санкції (т.1 а.с.23).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Рівненській області від 01.11.2007р. №23190/25-16/169 залишено без змін рішення ДПІ у м.Рівне від 07.08.2007р. №0000852240/0/22-514 (від 28.08.2007р. №0000852240/1/22-514) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України від 23.09.94р. за №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (нараховано пеню за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 11823 грн.) та рішення ДПІ у м.Рівне від 23.08.2007р. за №38315/25-09 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу директора приватного підприємства «Техномарт» Степанюка А.Р. від 04.09.2007р. - без задоволення (т.1 а.с.28-33).

За наслідками розгляду цієї скарги ДПІ у м. Рівне винесене рішення від 06.11.2007 року №0000852240 /2/22-514 про застосування штрафної (фінансової) санкції до позивача на суму 11823,00 грн., яким було продовжено строк сплати вказаної санкції (т.1 а.с.34)

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 25.12.2007р.№12950/6/25-0415 залишено без змін рішення ДПІ у м.Рівне від 07.08.2007р. №0000852240/0/22-514 (від 28.08.2007р. №0000852240/1/22-514, від 06.11.2007р. №0000852240/2/22-514) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України від 23.09.94р. за №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 11823 грн. та рішення ДПА у Рівненській області від 01.11.2007р. за №23190/25-16/169 про результати розгляду повторної скарги, а скаргу директора приватного підприємства «Техномарт» Степанюка А.Р. від 04.09.2007р. - без задоволення.

За наслідками розгляду цієї скарги ДПІ у м. Рівне винесене рішення від 08.01.2008 року №0000852240/3/22-514 про застосування штрафної (фінансової) санкції до позивача на суму 11823,00 грн., яким було продовжено строк сплати вказаної санкції (т.1 а.с.103)

Надаючи правову оцінку рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №0000852240/0/22-514 (від 28.08.2007р. №0000852240 /1/22-514, від 06.11.2007р. №0000852240/2/22-514, від 08.01.2008р. №0000852240/3/22-514) в частині нарахування пені в сумі 4726 грн. 54 коп., суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, перевірці підлягав імпортний контракт №2007/3-15 від 19.12.2006р., заключений з НП ЗАО «Електромаш», Молдова, згідно повідомлення ВАТ «Кредобанк» Рівненська філія №16-605/000849 від 06.06.2007р. Предметом контракту є імпорт демонтованого обладнання бувшого у використанні в нормальному технічному стані згідно специфікацій на кожну поставку, що є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна вартість контракту становить 132674,00 дол. США. Умови поставки товару - FCA - г.Тирасполь. Умови платежу - передоплата 50% від вартості угоди до 25.01.2007р., решта 50% від суми договору за 5 днів до подачі транспорту під завантаження.

Попередньою перевіркою (акт від 22.06.2007р. № 739/82/22-513/33408805) встановлено, що по розрахунках з фірмою-нерезидентом по імпортному контракту №2007/3-15 від 19.12.2006р. станом на 22.06.2007р. рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 72505,81 дол. США (366154,34 грн.), з якої валютні кошти в сумі 6168,81 дол. США як прострочена дебіторська заборгованість. Попередньою перевіркою за ненадходження товару по імпорту в сумі 6168,81 дол. США пеня нарахована по 22 червня 2007 року включно.

Прострочена заборгованість на загальну суму 72505,81 дол. США (366154,34 грн.) закривається надходженням від нерезидента товару по імпорту - верстати в асортименті (код УКТ ЗЕД 8458990000), що надійшов на умовах FCA - м.Тирасполь відповідно до ВМД.

Податковим органом встановлено, що товар на всю суму дебіторської заборгованості - 72505,81 дол. США (366154,34 грн.) надійшов від нерезидента з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків (90 календарних днів), чим не дотримано вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент здійснення господарської операції).

Під час перевірки та до матеріалів справи позивач надав вантажно-митні декларації та СМR, що засвідчують надходження товару за контрактом №2007/3-15 від 19.12.2006р.

Для розрахунку пені за порушення термінів розрахунків по імпортному контракту відповідач визначав не з дати фактичного надходження товарів на територію України , згідно СМR, а з дати завершення митного оформлення товарів у заявлений митний режим згідно ВМД, оформлених Рівненською митницею. Зокрема:

- ВМД №103872 від 04.07.2007р.- верстат радіально - свердлильний моделі 2А576, б/в - 1991р.в. в кількості 1 шт. на суму 15192,00 дол.США (76719,6 грн.) - дата фактичного ввезення зазначеного товару на територію України засвідчена штампом Білгород-Дністровської митниці на СМR №005021 - 27.06.2007р., дата завершення митного оформлення засвідчена штампом Рівненської митниці 04.07.2007р.;

- ВМД №103873 від 04.07.2007р.- верстат радіально - свердлильний моделі 2А576, б/в - 1989 р.в. в кількості 1 шт. на суму 18206,00 дол. США (91940,3 грн.) - дата фактичного ввезення зазначеного товару на територію України засвідчена штампом Білгород-Дністровської митниці на СМR №0169634 - 27.06.2007р., дата завершення митного оформлення засвідчена штампом Рівненської митниці 04.07.2007р.;

- ВМД №103886 від 04.07.2007р.- верстат повздовжно - фрезерний моделі 6М612Ф11 б/в - 1989р.в. (складові) на суму 9712,48 дол. США (49048,02 грн.) - дата фактичного ввезення зазначеного товару на територію України засвідчена штампом Білгород-Дністровської митниці на СМR №011535 - 02.07.2007р., дата завершення митного оформлення засвідчена штампом Рівненської митниці 04.07.2007р.;

- ВМД №103887 від 04.07.2007р.- верстат повздовжно - фрезерний розточний, моделі 6М612Ф11 б/в - 1989р.в. (складові) на суму 10188,33 дол. США (51451,07 грн.) - дата фактичного ввезення зазначеного товару на територію України засвідчена штампом Білгород-Дністровської митниці на СМR №107939 - 02.07.2007р., дата завершення митного оформлення засвідчена штампом Рівненської митниці 04.07.2007р.;

- ВМД №103888 від 04.07.2007р.- верстат повздовжно - фрезерний розточний моделі 6М612Ф11 б/в - 1989р.в. (складові) на суму 10603,19 дол. США (53546,11 грн.) - дата фактичного ввезення зазначеного товару на територію України засвідчена штампом Білгород-Дністровської митниці на СМR №0238456 - 02.07.2007р., дата завершення митного оформлення засвідчена штампом Рівненської митниці 04.07.2007р.;

- ВМД №103956 від 09.07.2007р.- верстат товарно-карусельний 2-х стійковий моделі 1Л532, б/в - 1972р.в. в кількості 1 шт. на суму 8603,81 дол. США (43449,24 грн.) - дата фактичного ввезення зазначеного товару на територію України засвідчена штампом Білгород-Дністровської митниці на СМR №004322 - 07.07.2007р., дата завершення митного оформлення засвідчена штампом Рівненської митниці 09.07.2007р.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Дата оформлення ВМД є лише датою декларування імпортного товару, і не є ні датою фактичної поставки товару нерезидентом, ні датою виконання імпортного контракту.

Відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Відповідно до статті 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. А за змістом статті 43, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

В силу вимог ст.92 Митного кодексу України, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Таким чином, як умова здійснення імпорту первинним є перетин товаром митного кордону України. Митне оформлення товарів, як наступна подія, має інше правове навантаження.

Відтак поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі.

Слід зазначити, що товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі і проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

Наявність на вантаж товаросупровідного документу, на якому проставлено відбиток штампа "під митним контролем" митницею на кордоні, через яку вантаж переміщувався з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією для застосування статей 2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортним товаром митного кордону України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сума розрахованої і виставленої у оскаржуваних рішеннях пені в розмірі 11823 грн. є необґрунтовано завищеною, оскільки для її розрахунку не взято до уваги фактичну дату виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки товару, а саме - дату перетину товаром митного кордону України та реальну кількість прострочених днів, що підтверджена проставленими відбитками штампів на СМR, які засвідчують початок перебування товару під митним контролем, за обов'язкової наявності оформлених пізніше ВМД.

Згідно розрахунку пені за порушення термінів поставки за контрактом, зазначеного позивачем в заяві про зміну позовних вимог і з яким погодився відповідач, сума пені повинна складати 7096 грн. 46 коп. (т.2 а.с.11).

Таким чином, твердження відповідача щодо порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м.Рівне від 07.08.2007р. №0000852240/0/22-514 (від 28.08.2007р. №0000852240/1/22-514, від 06.11.2007р. №0000852240/2/22-514, від 08.01.2008р. №0000852240/3/22-514) в частині нарахування пені в сумі 4726 грн. 54 коп.(11823 - 7096,46) підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000862240/0/22-514 від 07.08.2007р. та рішення №48581/22-536 від 01.11.2007р. "Про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р.", яким нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 340 грн., суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, в акті перевірки помилково вказано, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету - застосовується штраф в сумі, що встановлюється Національним банком України та п.п.2.7, 2.8 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.02.2000р. №49 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Мін'юсті України від 04.04.2000р., а саме: в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 01 жовтня 2007 року заступник начальника державної податкової інспекції у м.Рівне, переглянувши рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2007р. за №0000862240/0, прийняте на підставі акта перевірки №97/22-500/33408805 від 31.07.2007р. встановив, що в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. за №0000862240/0 вказано: порушення резидентами порядку декларування валютних цінностей тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сума штрафних (фінансових) санкцій 170 грн., повинно бути за порушення резидентами порядку декларування - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - сума штрафних (фінансових) санкцій 340 грн. В зв'язку з чим вирішив внести зміни в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. за №0000862240/0 та вважати: за порушення резидентами порядку декларування валютних цінностей тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - сума штрафних (фінансових) санкцій 340 грн., в решті текст залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається і представник позивача не заперечувала у судовому засіданні, що ПП «Техномарт» допустило порушення вимог порядку декларування валютних цінностей, у зв'язку з чим спірні рішення в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 7096 грн. 46 коп. є правомірними, а відтак рішення від 07.08.2007р. №0000862240/0/22-514 про застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 170 грн. є таким, що винесене у відповідності до вимог чинного законодавства. Факт помилкового визначення санкції у розмірі 170 грн., а не 340 грн., не порушує права позивача і не може бути підставою для скасування цього рішення.

За таких обставин у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2007р. №0000862240/0/22-514 про застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 170 грн. суд відмовляє.

Разом з тим, суд погоджується з твердженням позивача щодо відсутності передбачених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством повноважень податкового органу на винесення рішення №48581/22-536 від 01.11.2007р. "Про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р.", яким нарахована штрафна санкція за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 340 грн.

Так, у засіданні встановлено, що позивачем було подано до ДПІ у м. Рівне в порядку, визначеному пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», скаргу лише на рішення про застосування санкцій №0000852240/0/22-514 від 07.08.2007року (т.1 а.с.17-18). У свою чергу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р. №0000862240/0/22-514 позивачем не оскаржувалось, а відтак відповідач був позбавлений права вносити в нього зміни у порядку, визначеному ст.ст.5 та 6 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

За наведених обставин рішення №48581/22-536 від 01.11.2007р. "Про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007р.", яким нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 340 грн., винесене відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності винесення рішень №0000852240/0/22-514 від 07.08.2007року, (№0000852240/1/22-514 від 28.08.2007року, №0000852240/2/22-514 від 06.11.2007року, №0000852240/3/22-514 від 08.01.2008року) в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4726,54 грн. та рішення №48581/22-536 від 01.11.2007р. "Про внесення змін в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007року", а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

У задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2007р. №0000862240/0/22-514 про застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 170 грн. суд відмовляє.

Стосовно вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого штрафу у розмірі 5066,54 грн. (4726 грн. 54 коп. + 340 грн.) суд зазначає наступне.

Згідно п.п.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.43.1 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п.14.1.115 ст.14 Податкового кодексу України сплачена позивачем на підставі зазначених вище протиправних рішень податкового органу є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням. Відповідно до п.43.5 ст.43 ПК України на Державну податкову інспекцію у м. Рівному як контролюючий орган покладений обов'язок складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачу такого висновку відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У Рівненській області таким органом є відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У судовому засіданні було встановлено, ПП «Техномарт» були сплачені визначені податковим органом штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 11823,00 грн. згідно платіжного доручення №711 від 04.01.2008 року, в тому числі і оспорювана позивачем сума 5066,54 грн. (т.1 а.с.79)

За наведених обставин позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області надмірно сплачених штрафних фінансових санкцій є правомірною та підлягає задоволенню.

Оскільки суд відмовив у задоволення позовної вимоги в частині скасування рішення №0000862240/0/22-514 від 07.08.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170 грн., позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України суми надмірно сплаченого штрафу підлягає до задоволенню частково в розмірі 4896,54 коп. (4726,54 + 170).

Судові витрати згідно ч.3 статті 94 КАС України стягуються на користь позивача із Державного бюджету України пропорційно задоволених вимог у сумі 52 грн. 37 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 07.08.2007 року № 0000852240/0/22-514, від 28.08.2007 року № 0000852240/1/22-514, від 06.11.2007 року № 0000852240/2/22-514, від 08.01.2008 року № 0000852240/3/22-514 в частині нарахування пені в сумі 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 54 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 01.11.2007 року № 48581/22-536 "Про внесення змін у рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2007 року № 0000862240/0/".

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Приватного підприємства "Техномарт" суму зайво сплаченої пені у розмірі 4896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 54 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Приватне підприємтсво "Техномарт" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 52 (п'ятдесят дві) грн. 37 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.