Рішення № 31982979, 18.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа № 909/503/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Харук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

про стягнення 132060 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Білоус С.В. - представник, (довіреність № 01/881-02/2-1 від 22.04.13 );

Від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариства "Івано-Франківськцемент" подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 132060 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву № 01/1233-02/2-1 від 18.06.13 (вх. № 10345-свх від 18.06.13) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 85060 грн. боргу, в зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем. Просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 47000 грн.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою № 01/1233-02/2-1 від 18.06.13 (вх. № 10345-свх від 18.06.13).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд позов задовольнити.

Відповідач явку представника в судові засідання 14.05.13, 28.05.13, 18.06.13 не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

30.12.11 між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) укладено договір про продаж продукції № 27/10-12 ВН, а також додаткову угоду № 2 від 02.10.12 до договору.

У відповідності до п. 1.1. договору позивач зобов'язується виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідачу будівельні матеріали (товар), а відповідач зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2. договору, предметом постачання є наступний товар: азбестоцементні та волокнистоцементні вироби, цемент, гіпс, продукція ТМ "Полімікс", фігурні елементи мощення (ФЕМ) в асортименті.

Відповідно до 2.1 договору, асортимент, кількість та терміни відвантаження кожної окремої партії "товару" визначає відповідачем разом з позивачем шляхом подання і прийняття до виконання письмових заявок (при відвантаженні залізницею) чи видачі довіреності (при поставці на умовах "самовивозу").

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціни на товар (п. 1.2) та час їх дії будуть встановлюватись позивачем шляхом видачі відповідачу рахунків на оплату та накладних на товар. Здійснення оплати або подання заявки на відвантаження із вказанням номеру рахунку свідчитиме про згоду відповідача з запропонованою позивачем ціною.

Згідно 3.3. договору, при відвантаженні продукції залізницею всі витрати, понесені позивачем у зв'язку з завантаженням та відправкою вагона, оплачує відповідач згідно з наданими документами (рахунок-фактура, залізнична квитанція або платіжна вимога).

У відповідності до п. 4.1. додаткової угоди № 2 від 02.10.12 до договору, відповідач оплачує замовлений товар до моменту його відвантаження позивачем. До окремих поставок, за умови попереднього погодження з позивачем, може застосовуватись відтермінування оплати до 90 календарних днів з моменту відвантаження.

На виконання умов договору, позивачем відпущено, а відповідачем одержано товар на загальну суму 132060 грн., згідно накладних N 033478/ SAV від 03.10.2012 р.; N 033902/ KOM від 05.10.2012 р.; N 034422/ KOM від 10.10.2012 р.; N 035836 /KOM від 19.10.2012 р.; N 036003/SAV від 22.10.2012 р.; N 036535/SAV від 24.10.2012 р. Отримання товару відповідачем здійснювалось на підставі довіреностей: № 00157 від 02.10.2012 р.; № 00165 від 22.10.2012 р.; № 00166 від 24.10.2012 р.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо оплати за отриману продукцію належним чином та в повному обсязі не виконав - здійснив часткову оплату отриманого товару (24.10.12 оплачено 27900 грн., 06.03.13 - 50000 грн., 19.04.13 - 8000 грн., 15.05.13 - 27060 грн.), внаслідок чого станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 47000 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Згідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в строки визначені умовами договору, зобов'язання по оплаті за отриманий товар відповідачем не виконано.

Станом на день розгляду справи, в матеріалах справи відсутні документальні докази, які підтвердили б сплату боргу відповідачем.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 47000 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Згідно ч. 2 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

За подання позовної заяви № 01/736-02/2-1 від 25.03.13 (вх. № 3074/13 від 23.04.13) позивачем, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", сплачено 2 відсотки ціни позову (що становила 132060 грн.) - 2641 грн. 20 коп. (платіжне доручення № 2920 від 16.04.13).

Заявою № 01/1233-02/2-1 від 18.06.13 (вх. № 10345-свх від 18.06.13) позивач зменшив позовні вимоги. Судом прийнято подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, та розглянуто позовні вимоги виходячи з розміру зменшених позовних вимог (стягнення 47000 грн. ).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необхідність повернення позивачу - Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" з Державного бюджету України переплаченої суми судового збору, а саме в розмірі 920 грн. 70 коп., сплаченого платіжним дорученням № 2920 від 16.04.13 (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 612, 629, 692, 712 Цивільного Кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 22, 33, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 47000 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422 (ідентифікаційний код 00292988) 47000 (сорок сім тисяч) грн. боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422 (ідентифікаційний код 00292988) з Державного бюджету 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 70 коп. - судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 2920 від 16.04.13 (оригінал знаходиться у матеріалах справи), про що винести ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 20.06.13