Постанова № 31982893, 19.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р. № 820/3971/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю представників відповідача - Шемигон Л.В. та Литвин В.М. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства "Зміївське лісове господарство" про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 58145,32 грн. та пеню в розмірі 11,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі -Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно звіту відповідача за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 139 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 4 особи, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону - 6 осіб. Відповідач за не зайняті робочі місця інвалідами повинен сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 58145,32 грн. та пеню в розмірі 11,63 грн.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Державне підприємство «Зміївське лісове господарство» протягом 2012 року направляло уповноваженому державному органу яким є державний центр зайнятості, відомості про наявність вакантних місць для працевлаштування Інвалідів (звіт про наявність вакансій), однак органи державної влади інвалідів для працевлаштування на підприємство не направляли.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року (далі -Закон).

Статтею 19 Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно статті 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 статті 20 Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно статті 18 Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" встановлена форма звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції від 20.11.2012 року Закону №5492-VI) подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 139 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 6 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 6 осіб. (а.с. 5).

Відповідно до листа Зміївського районного центру зайнятості за вих. № 467 від 28.03.2013 року, встановлено, що протягом 2012 року ДП "Зміївське лісове господарство" надавало звіти про наявність вакансій для інвалідів лише у червні, липні, серпні та жовтні. Протягом 2012 року на даному підприємстві за направленням центру зайнятості інвалідів не працевлаштовано. Відмов у працевлаштуванні не було. (а.с. 32).

Щодо посилань представників відповідача на те, що на підприємстві за 2012 рік працювало 6 інвалідів, суд зазначає наступне. Відповідно до списку працюючих інвалідів на ДП "Зміївське лісве господарство", наданого відповідачем, протягом 2012 року на підприємстві працювало 6 осіб, з яких: 1 особа - 2 місяці, 1 особа - 1,5 місяців. (а.с. 36).

Таким чином, всупереч вимогам законодавства, відповідач не виконав обов'язок щодо своєчасного щомісячного інформування державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства "Зміївське лісове господарство" (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Радянська, буд. 7, код ЄДРПОУ 00993099) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 58145 (п'ятдесят вісім тисяч сто сорок п'ять) грн. 32 коп. та пеню в розмірі 11 (одинадцять) грн. 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2013 року.

Суддя А.С. Мороко