Ухвала суду № 31981513, 19.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №812/3784/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенко М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Луганську ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 р. у справі № 812/3784/13-а (головуючий І інстанції Качуріна Л.С.) за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Луганську ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України у Луганській області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу від 04.03.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Луганську ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України у Луганській області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу від 04.03.2013 року. ( а.с.1,2).

Постановою суду першої інстанції від 24.04.2013 року у задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу від 04 березня 2013 року - відмовлено. (а.с. 39-43)

Не погодившись з таким рішенням, позивач - Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Луганську ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. ( а.с.46-47 )

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Частиною 1статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву у відповідності із частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2012 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради внести до бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості щодо ОСОБА_4, як інваліда війни 2 групи, та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надавати ОСОБА_4 пільгу по опаленню: 100-процентну знижку за користування газом для опалювання житла у подвійному розмірі нормативної опалювальної площі (42 кв.м на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв.м на сім'ю) з 16 вересня 2009 року (а. с. 17-19).

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 02 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 34619274 за виконавчим листом від 01.10.2012 року № 2-388/10 виданим Вищим адміністративним судом України про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради внести до бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості щодо ОСОБА_4, як інваліда війни 2 групи, та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надавати ОСОБА_4 пільгу по опаленню: 100-процентну знижку за користування газом для опалювання житла у подвійному розмірі нормативної опалювальної площі (42 кв.м на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв.м на сім'ю) з 16 вересня 2009 року (а.с. 4).

Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (частина 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

04 березня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 04 березня 2013 року ВП № 34619274 за невиконання рішення суду на боржника Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради накладено штраф у розмірі 1020, 00 грн. (а. с. 6).

Також встановлено, що 25 вересня 2012 року позивач звернувся з листом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства стосовно надання ОСОБА_4 пільг при платі за опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі, який був розглянутий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та була надана відповідь від 23.10.2012 за № 8/20-1216-12, згідно якої ОСОБА_4 не підпадає під осіб, яким надається 100-процентна знижка за користуванням газом для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі, оскільки він ним не користується, а отримує послугу з централізованого опалення (а. с. 7).

25 вересня 2012 року позивач звернувся з листом до Міністерства соціальної політики України стосовно надання ОСОБА_4 пільг при платі за опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі, який був розглянутий Міністерством соціальної політики України та була надана відповідь від 30.10.2012 за № 1282/5/75-12, згідно якої останній повідомив позивача, що в Єдиний державний автоматизований реєстр осіб,які мають право на пільги, може бути внесена інформація про право інваліда війни, сім'я якого складається лише з непрацездатних осіб, на знижку плати за опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі у разі використання ним газу для опалення житла (а. с. 8).

Крім того, 11 грудня 2012 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації з запитом щодо надання пільг на опалення житла ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

11 січня 2013 року Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що подвійний розмір нормативної опалювальної площі використовується лише при розрахунках плати за опалення житла природним газом і рекомендував позивачу звернутися до Верховного суду України щодо перегляду справи (а. с. 9).

Згідно відповіді Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» від 17 січня 2013 року квартира ОСОБА_4 обладнана централізованим опаленням ЛМКП «Теплокомуненерго» не має законних підстав для проведення якогось перерахунку, в зв'язку з тим, що норма Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовується лише у випадку опалювання житла газом, і не застосовується при розрахунку плати за надання послуги теплопостачання у будинках, які облаштовані централізованим опаленням, незалежно від джерела отримання теплової енергії організацією, яка надає послугу, бо цей критерій при наданні пільги не передбачений статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а. с. 10).

Також встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2012 року у справі №2а-4374/10 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради про зобов'язання внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру право на пільги.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при прийнятті спірної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Крім того, стаття 89 Закону України «Про виконавче провадження», не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Між тим, наявність зазначених позивачем обставин не звільняє боржника від виконання судового рішення та законних вимог державного виконавця.

На підставі вищевикладеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 04 березня 2013 року ВП № 34619274 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради у сумі в розмірі 1020,00 грн. була винесена в межах повноважень та на підставі виконавчого документу, який відповідає вимогам, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», а отже, відсутні підстави для задоволення вимог про її скасування.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Луганську ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 р. у справі № 812/3784/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 р. у справі № 812/3784/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М.Яковенко