Постанова № 31979458, 18.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року Справа № 812/5077/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Камінській М.В.

за участю:

представника позивача: Захарової Т.І.

представника відповідача: Педько О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно -господарських санкцій в розмірі 64203,34 грн. та пені у розмірі 564,96 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно -господарських санкцій в розмірі 64203,34 грн. та пені у розмірі 564,96 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у порушення вимог статті 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на КП «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» у 2012 році замість 10-ти інвалідів працювало 8.

Таким чином, на підприємстві за 2 робочі місця, які повинно бути призначені для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16 квітня 2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції на корить Державного бюджету у розмірі 64203,34 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно -господарських санкціях підтверджується документами, а саме: звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2012 р. вх. № 2860 від 14.02.2013року.

Розмір пені у сумі 564,96 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

У звітах наданих підприємством до центру зайнятості відсутня позначка «11» -місця для працевлаштування інвалідів.

КП «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» у порушення вимог чинного законодавства України не створило робочі місця призначені для працевлаштування необхідної кількості інвалідів та не сплатило адміністративно -господарські санкції у добровільному порядку у визначений законодавством строк, що є підставою для адміністративно-господарської відповідальності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві, просила задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81,- Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - є територіальним органом бюджетної установи - Фонд соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п.4 зазначеного Положення основним завданням відділення Фонду є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

- виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Відповідач - КП «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства», і.к.03340073.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, використовує найману працю та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 № 875-ХІІ ( далі - ЗУ № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів " згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів " та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна).

Відповідачем був поданий до позивача звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік Форми № 10-ПІ, зареєстрований позивачем 14.02.2013 за № 2860 (а.с.6).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єд нань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с.6), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 257 працівника, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 8 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " зазначено -10 осіб.

З п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 "Про затвердження форми звітності №10-ПІ ( річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" ( зареєстровано в МЮУ від 13.02.2007 за № 117/13384) далі Наказ №42 , вбачається, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення інвалідів, установленого ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" визначається, для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника -середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік на 4%, що відповідно до наданого звіту становить 257 *4% = 10,28.

Згідно п.п.3.4. п.3 Наказу №42 дані щодо ….кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого( якщо після коми число 5 і більше, воно округлюється в бік збільшення). Отже 10,28 округлюється до 10.

Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві працювало 8 інвалідів, кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 2.

Позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 64203,34 грн., відповідачем було самостійно зазначено в звіті - 604203 грн. (а.с.5,6).

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Відповідно до Розділу 3 "Додаткові вимоги "Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, у графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення ", із змінами і доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Згідно листа Алчевського міського центру зайнятості від 14.05.2013 року № 02/7-1238 ( а.с.7) відповідач надавав звіти форми 3-ПІ лише 05.01.2012, 06.02.2012,13.09.2012, 24.09.2012,30.11.2012,03.12.2012 ( а.с.8-13).

На заявлені вакансії центром зайнятості направлялося 51 особа, працевлаштувалися на заявлені вакансії 6 осіб, було 15 відмов у працевлаштуванні з боку роботодавця, з причин невідповідності індивідуальної програми реабілітації інваліда професійним вимогам запропонованої вакансії.( а.с.7 звор.бік. ).

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не у повному обсязі виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ", Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420 щодо обов'язку щомісячного інформування державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда, та в порядку, визначеному законом.

Крім того, відмови відповідача у працевлаштуванні, свідчить про не вжиття заходів щодо працевлаштування інвалідів та створення відповідних місць.

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону " ) з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданих позивачем розрахунків (а.с.5), сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 564,96 грн.

Не виконання в повному обсязі відповідачем обов'язку щодо вжиття заходів зі створення робочих місць для інвалідів та повідомлення органів працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. На підставі чого він має нести відповідальність та платити штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії представника відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Враховуючи, що КП «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, не вжило всіх передбачених законом заходів, беручи до уваги визнання відповідачем суми адміністративно -господарських санкцій та пені, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно -господарських санкцій в розмірі 64203,34 грн. та пені у розмірі 564,96 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства» ( код ЄДРПОУ 03340073) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 91055, м.Луганськ, вул.Володарського,59, одержувач : державний бюджет у м.Алчевськ Луганської області, р/р 31219230700027 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37907097, код платежу 50070000) адміністративно -господарські санкції в розмірі 64 203,34 грн.( шістдесят чотири тисячі двісті три гривні 34 коп.) та пеню в розмірі 564,96 грн.( п'ятсот шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 20 червня 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін