Рішення № 31978682, 18.06.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 рокуСправа № 912/606/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 8135,15 грн.

Представники сторін:

від позивача - Бершадський С.М., довіреність №64 від 02.01.2013 року;

від відповідача - участі не брав.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (надалі - ДП "Кіровоградтепло") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) заборгованості за договором №30 від 01.01.2012 року в сумі 7630,32 грн., з яких: 7206,37 грн. основний борг, 309,95 грн. пеня, 9,89 грн. втрати від інфляції та 104,11 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виробництво та постачання теплової енергії №30 від 01.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2013 року позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору докази.

Ухвалою від 22.05.2013 року розгляд справи відкладався.

17.06.2013 року на адресу господарського суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 20.05.2013 №13-1343/07, в якій останній просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь позивача 8135,15 грн., з яких: 7547,09 грн. основний борг, 436,52 грн. пеня, 141,65 3% річних та 9,89 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні присутній не був. На момент проведення судового засідання до господарського суду повернуто ухвалу від 12.04.2013 року про порушення провадження по справі з позначкою "за закінченням терміну зберігання " (а.с.24-25). Вказана ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи від 22.05.2013 року направлялись відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом №16532071 від 28.05.2013 року (а.с.39-40).

Враховуючи вищезазначене, а також положення ст. 69, ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 3.9.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від ФОП ОСОБА_1 до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

ДП "Кіровоградтепло" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (споживач) 01.01.2012 року уклали договір на виробництво та постачання теплової енергії №30 (надалі - договір №30), умовами якого визначено обов'язок постачальника постачати теплову енергію споживачу та обов'язок споживача використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін, визначені даним договором.

Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. договору №30 теплова енергія постачається з метою центрального опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних цілей об'єктів споживача. Характеристика об'єктів споживача наводиться у додатку №1 до даного договору, який є невід'ємною його частиною.

Згідно додатку №1 до договору надання послуг по теплопостачанню здійснюється до вбудованого в житловий будинок нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 37,45 кв.м. (а.с.14).

Розділ 4 договору №30 визначає порядок розрахунків: споживач щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим місяцем оплачує вартість фактично поставленої постачальником теплової енергії. Оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату виставленого постачальником за фактично спожиту теплову енергію через установи банку або касу підприємства.

Постачальником на виконання умов договору №30 поставлено споживачу теплову енергію в період з лютого 2012 року - квітень 2012 року та з жовтня 2012 по березень 2013 року та виставлено відповідні рахунки-фактури на загальну суму 7293,25 грн., а саме: №295 від 29.02.2012 року на суму 1573,84 грн., №295 від 30.03.2012 року на суму 820,77 грн., №295 від 14.04.2012 року на суму 218,19 грн., №295 від 31.10.2012 року на суму 287,69 грн., №295 від 03.12.2012 року на суму 643,07 грн., №295 від 02.01.2013 року на суму 1099,54 грн., №295 від 30.01.2013 року на суму 1058,25 грн., №295 від 28.02.2013 року на суму 782,97 грн., №295 від 29.03.2013 року на суму 808,92 грн., №295 від 18.04.2013 року на суму 340,72 грн. (а.с.15-19, 50).

ФОП ОСОБА_1 в порушення умов договору здійснив часткову оплату за поставлену теплову енергію в сумі 86,88 грн. Станом на 12.06.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 75447,09 грн., що підтверджується фінансовою карткою, в якій зазначається, що заборгованість відповідача перед позивачем по договору №30 від 01.01.2012 року, рахунок №295, складає 7547,09 грн. (а.с.43).

Вирішуючи даний спір господарський суд враховує положення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Нормами ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Порушенням зобов'язання за ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем порушено умови укладеного договору №30, не здійснено своєчасно оплату за поставлену теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості за період з лютого 2012 року - квітень 2012 року та з жовтня 2012 по березень 2013 року на суму 7547,09 грн.

Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати заборгованості перед позивачем, наявність вказаної заборгованості не заперечив, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 7547,09 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 436,52 грн. пені.

Згідно з п. 7.1.1 договору №30 у випадку прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з розрахунком позивача, сума пені за прострочення оплати поставленої теплової енергії в період з лютого 2012 року - квітень 2012 року та з жовтня 2012 по березень 2013 року, що підлягає стягненню з відповідача складає 436,52 грн. (розрахунок а.с.45-47).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 141,65 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості та суму інфляційних втрат в розмірі 9,89 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача в період з 11.03.2012 року по 12.06.2013 року відповідач повинен сплатити на користь позивача суму 3 % річних, що становить 141,65 грн., а також 9,89 грн. інфляційних втрат за період з лютого по березень 2012 року.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Кіровоградтепло" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1720,50 грн. покладається на відповідача.

В судовому засіданні 18.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16; ідентифікаційний код 33142568) 8135,15 грн. заборгованості, з яких: 7547,09 грн. основний борг, 436,52 грн. пеня, 141,65 грн. 3% річних, 9,89 грн. інфляційні втрати, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений примірник рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2.

Повне рішення складено 21.06.2013 року

Суддя М.С. Глушков