Рішення № 31978657, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9583/13 18.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15 434,16 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15 434,16 грн.

Ухвалою від 23.05.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від позивача 03.06.2013р. через відділ діловодства суду надійшла заява про розгляд спору за відсутності представника позивача та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Від МТСБУ 07.06.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Вимоги ухвали суду від 23.05.2013р. відповідачем не виконано.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в заяві та документах, доданих до матеріалів справи (в тому числі згідно відомостей з ЄДР).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.06.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (Позивач, Страховик) та Барміною Зоєю Миколаївною (Страхувальник, Вигодонабувач) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0520-12-00471 (Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу «Пежо», д.р.н. АН 2271 СМ (Застрахований автомобіль).

Умовами вказаного Договору сторонами погоджено, що до переліку страхових випадків включено пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП, стихійних лих, протиправних дій третіх осіб, незаконного заволодіння (угону або викрадення).

В результаті ДТП, що мала місце 22 січня 2013 року було пошкоджено Застрахований автомобіль та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 15434 грн. 16 коп., визначену на підставі рахунку-фактури № СФ-0000070 від 23 січня 2013 року, складеного ТОВ «Алекс-Моторс» - підприємством, до якого звернулася потерпіла особа для ремонту транспортного засобу.

Позивач як Страховик за Договором страхування, на підставі складеного ним страхового Акту № ССКА-1641 від 05.02.2013р. та розрахунку до нього, відповідно до платіжного доручення № 2068 від 08 лютого 2013 року здійснив виплату власнику Застрахованого автомобіля страхового відшкодування у розмірі 15 434,16 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до Постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.02.2013р. № 227/219/13-п, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу «УАЗ», д.р.н. АН 7719 НА, Гамій Івана Пилиповича.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка на законних підставах керувала автомобілем «УАЗ», д.р.н. АН 7719 НА, та є винною в ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Крона» на підставі Полісу № АВ/3047964, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, вина винної у скоєнні ДТП особи, встановлена постановою суду.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування Позивачем було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, а франшиза за полісом № АВ/3047964 становить 0 грн., отже до відшкодування вірно заявлено 15 434,16 грн.

В матеріалах справи відсутні докази відшкодування шкоди в порядку регресу Відповідачем Позивачу в сумі 15 434,16 грн. в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 30726778) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А; ідентифікаційний код 30859524) 15 434 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 16 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.06.2013р.

Суддя І.О.Домнічева