Рішення № 31974937, 19.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.13 р. Справа № 914/1314/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Закритого акціонерного товариства «Сетвік», Закарпатська область, с. Залужжя,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

про визнання правовідносин припиненими та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Куксов В.Г. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Сетвік» до Львівської міської ради про визнання правовідносин припиненими та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 30.04.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 10.04.2013 року рекомендованою поштою №89675 0010278 8, відповідач - 10.04.2013 року рекомендованою поштою №79008 0995902 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2013 року з'явився, подав заперечення на відзив (вх. №23400/13), в якому просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі, позов підтримав повністю, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час там місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Закрите акціонерне товариство «Сетвік» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33073065, знаходиться за адресою: 89675, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Залужжя, вул. Шевченка, буд. 70, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АА №553371 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Львівська міська рада є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 04055896, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м.Львів, пл. Ринок, буд. 1 (докази в матеріалах справи).

14.03.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Сетвік» (надалі - позивач, орендар) та Львівською міською радою (надалі - відповідач, орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі діючого Положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради від 26.01.2006 року №3105 «Про користування ЗАТ «Сетвік» земельною ділянкою на вул. Ю. Федьковича, 55 у м. Львові», надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на вул. Ю. Федьковича, 55 у місті Львові для реконструкції та влаштування центру дозвілля і відпочинку.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

18.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Сетвік» (за договором - продавець) та Приватним підприємством «Схід Захід Україна» (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належне продавцю на праві власності нежитлове приміщення, а саме: будівлю під літерою «А-2» площею 2493, 1 м. кв., яка знаходиться у місті Львові на вул. Ю. Федьковича, 55.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 18.02.2008 року станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Актом приймання-передачі об'єкта нерухомого майна (будівлі) від 18.02.2008 року позивач передав, а ПП «Схід Захід Україна» прийняв належне ЗАТ «Сетвік» на праві власності нежитлове приміщення - будівлю під літерою «А-2» площею 2493, 1 м. кв., яка знаходиться у місті Львові на вул. Ю. Федьковича, 55. Вказаний акт приймання-передачі підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 18.02.2008 року (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

19.02.2008 року Приватним підприємством «Схід Захід Україна» на підставі Договору купівлі-продажу від 18.02.2008 року №479, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коваленко А.А., зареєстроване право приватної власності на цегляну будівлю під літерою «А-2» площею 2493, 1 м. кв., яка знаходиться у місті Львові на вул. Ю. Федьковича, 55 вартістю 594 119 грн. 00 коп., що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.02.2008 року №17789676 (належним чином завірена копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно долучена до матеріалів справи).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 30.04.2013 року за вх. №15317/13, позовні вимоги заперечує повністю, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України оо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Так, відповідач зазначає, що рішення про розірвання (припинення) договору оренди землі, як і рішення про надання в оренду земельної ділянки комунальної власності здійснюється на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Для прийняття такого рішення орендар, на думку відповідача, має подати відповідний пакет документів, передбачений додатком №8 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.12.2011 року №1106. Оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про припинення договору оренди, передбачений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради не подавався, то рішення відповідачем про припинення договору оренди землі не приймалось, а земельна ділянка, яка розташована на вул. Федьковича, 55 у місті Львові, відповідачу не поверталась. Відтак, на думку відповідача, вказана земельна ділянка перебуває в користуванні позивача на підставі договору оренди землі 14.03.2006 року.

Позивач у своєму запереченні на відзив, поданому до суду 19.06.2013 року за вх. №23400/13, зазначає, що, у зв'язку з переходом права власності на будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці по вул. Федьковича, 55 у місті Львові, до Приватного підприємства «Схід Захід Україна» перейшло право користування вказаною земельною ділянкою в обсязі, в якому воно належало ЗАТ «Сетвік». При цьому, на думку позивача, перехід права користування у випадку переходу права власності на будівлі, які розміщені на орендованій земельній ділянці, здійснюється на підставі імперативних норм права, а відтак, не потребує будь якого погодження з боку орендодавця.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пунктів «а» та «е» частини першої статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою стороною права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно пункту 7 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частина друга статті 120 Земельного кодексу України визначає, що у випадку, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути припинення правовідношення.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на недотриманням позивачем порядку розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку із не поданням останнім пакету документів, передбаченого додатком №8 до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.12.2011 року №1106, оскільки предметом позову у справі є визнання правовідносини припиненими, а не розірвання договору, а норми статей пункту 7 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» та пунктів «а» та «е» частини першої статті 141 ЗК України носять імперативний характер та не вимагають будь-якого додаткового погодження з іншою стороною.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, правовідносини які виникли між Закритим акціонерним товариством «Сетвік» та Львівською міською радою на підставі договору оренди землі від 14.03.2006 року як і будь-які зобов'язання Закритого акціонерного товариства «Сетвік» перед Львівською міською радою, які випливають із вказаного договору, є припиненими з 18.02.2008 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати у справі розподілити відповідно до статті 49 ГПК України та залишити сплачений судовий збір за позивачем.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати припиненими з 18.02.2008 року правовідносини між Закритим акціонерним товариством «Сетвік» та Львівською міською радою за Договором оренди землі від 14.03.2006 року та зареєстрованим у Львівській міській раді за №Ф-393.

3. Судові витрати залишити за позивачем.

19.06.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 21.06.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.