Постанова № 31974341, 04.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 р. (18:17) Справа №801/3681/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криммолоко"

до Державної екологічної інспекції в АР Крим

про скасування п. 1.1 припису №5 від 13.02.13р

Представники сторін:

представник позивача - Андруцький О.М., довіреність № б.н. від 20.09.12р.;

представник відповідача - Ігумнов О.І., довіреність № б.н. від 02.01.13р.;

представник відповідача - Нагорна М.Г., довіреність № б.н. від 04.06.13р.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" (далі - позивач) до Державної екологічної інспекції в АР Крим (далі - відповідач) про скасування п. 1.1 припису №5 від 13.02.13р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано погодження наступних уповноважених органів: державного санітарного нагляду, геології, власника водопровідно-каналізаційних мереж, місцевої ради та регіонального управлінням держекоінспекції, про що зазначено у отриманому позивачем дозволі на спецводокористування підземними водами, що виданий Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 03.06.2010р. зі строком дії до 01.05.2015р. З огляду на викладене, на думку позивача йому для спеціального водокористування достатньо лише дозволу, наданого на виконання вимог Водного кодексу України.

У запереченнях на позов відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачу, окрім дозволу на спецводокористування підземними водами, що виданий Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 03.06.2010р. необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

У судовому засіданні, що відбулося 04.06.2013р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач заперечував проти позову з підстав, що викладені у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняти рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про скасування п. 1.1 припису №5 від 13.02.13р., суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Криммолоко" зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.05.1996 року, ідентифікаційних код юридичної особи №00450693, місцезнаходження юридичної особи: 95015, АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б.35, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 9).

Судом встановлено, що у період часу з 24.01.2013р. по 08.02.2013р. Державною екологічною інспекцією в АР Крим, була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства Публічним акціонерним товариством «Криммолоко» за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 35.

У ході проведення вказаної перевірки був виявлений факт користування надрами при заборі підземних вод зі свердловин № 5798, № 5799 та № 5800 при відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням норм ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра», п.9 ч.І ст. 44 та ч.І ст. 49 Водного кодексу України.

За результатами перевірки було складено Акт від 08.03.2013р.

13.02.2013 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Нагорною М.Г., державним інспектором Чаговец П.О. відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію України в АР Крим, затвердженою наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136, був складений припис в якому з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки були перераховані заходи, які необхідно виконати у встановлені терміни (а.с.12).

Згідно пункту 1.1 вказаного припису ПАТ «Криммолоко» зобов'язано у строк до 14.05.2013р. забезпечити отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), свердловини №№5798,5799,5800.

Відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу України «Про надра» надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

22.12.2010 року Законом України № 2849-VI були внесені зміни до ст.23 Кодексу України «Про надра», згідно якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто після внесення змін до статті 23 Кодексу України «Про надра», видобування підземних вод, як загальнодержавного корисної копалини, без оформлення спеціального дозволу на користування надрами стало можливим для господарсько-питного та господарсько-побутового водопостачання виробничих, технологічних підрозділів землевласників і землекористувачів.

Судом встановлено, що для забезпечення потреб на території ПАТ «Криммолоко» у м. Сімферополі було здійснення буріння свердловин.

Так, у 2002 році на підставі проекту КП «Підвенекогеоцентр» підприємством ПКФ «Гідно-Крим» було здійснення буріння свердловини глибиною 228 м. Свердловина зареєстрована у Рескомресурси Криму 17.06.2003 року під №5798 та складено паспорт свердловини. Дана свердловина використовується для власних потреб - «технічного водопостачання».

Також у 2002 році ПМК - 238 пробурені дві свердловини глибиною 19 метрів. Свердловини зареєстровані у Рескомресурси Криму 17.06.2003 року під №5799 та №5800 відповідно та складено паспорт свердловин. Дані свердловини використовується для власних потреб - «технічного водопостачання».

Статтею 49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. В дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Згідно п.3 "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321, дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, а саме: в разі використання поверхневих вод - з Республіканським комітетом по водному господарству Автономної Республіки Крим, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації в разі використання підземних вод - з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінекоресурсів; у разі використання водних об'єктів віднесених до категорії - лікувальних, - з МОЗ.

Судом встановлено, що позивач має дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРЫ №780 від 03.06.2010 року, виданий Республіканським Комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому у рядку - «характеристика водокористування» зазначено: мета водокористування (водопостачання та його вид, скид стічних вод, зрошування, гідроенергетика та ін.) виробничі, технічні та господарські потреби, водовідведення до міськканалізації, терміном дії до 01.05.2015 року (а.с.14-15).

У вищенаведеному дозволі зазначено, що ліміт використання підземних вод на власні потреби встановлений не більше 81,58 тис. м 3 / рік, 224 м 3/ добу; ліміт використання одержуваної води від інших підприємств не більше ПК - 44,0 т. м 3/ рік, ліміт використання переданої води іншим підприємствам і організаціям - СК - 39,13 м 3/ рік.

Сторонами не оспорюється той факт, що позивачем не було перевищено вищенаведені ліміти користування, тобто забір води зі свердловин здійснювався позивачем в межах затверджених лімітів на госпитні потреби.

У обґрунтування правомірності прийняття спірного припису відповідач посилається на те, що цілі використання підземної води ПАТ «Криммолоко» (які також вказані в Дозволі на спецводокористування та Розрахунку ліміту використання води та водовідведення, звітах за формою 2 ТП (водогосп) ) відповідають положенням державного стандарту 17.1.1.04-80, зокрема промислові потреби (без теплоенергетики).

Судом встановлено, що міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80", затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, відповідно до якого до господарсько-побутових потреб належать : господарське питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціювання повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо, полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби ( в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).

Відповідач, посилаючись на міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, зазначає що до господарсько-побутових потреб не віднесені лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства (без зрошення і обводнення), а також зрошення та обводнення, промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод ; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування, в зв'язку із чим підземна вода з свердловин №№ 5798,5799,5800 використовувалася позивачем в розумінні ст. 23 Кодексу України про надра, не для господарсько-побутових потреб, господарсько-питних потреб, а для виробничих потреб, у зв'язку з чим позивачу необхідно було отримувати спецдозвіл на користування надрами.

Проте, суд не погоджується з тим, що позивачем здійснюється використання підземної питної води на цілі для забезпечення потреб третіх осіб (промислові (виробничі) потреби), а не на власні цілі які є у землевласника-позивача (господарсько-побутові, господарсько-питні потреби).

Той факт, що позивачем здійснюється використання підземної води для господарсько-питних та господарсько-побутових потреб підтверджується матеріалами справи: дозволом на спеціальне водокористування за УКР-КРЫ № 780 від 03.06.2010 року, паспортами свердловин, технологічними картами (у яких зазначено, що продукція, яку випускає позивач у своєму складі не містить воду).

Крім того, суд виходить з наступного.

Постановою ВР України від 12.09.1991р № 1545-ХП встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які неврегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать законам України.

З прийняттям Водного кодексу України, Кодексу України «Про надра», Земельного кодексу України, ГОСТ 17.1.1.04-80 колишнього СРСР встановлює тільки класифікацію підземних вод по цілям водокористування незалежно від характеру використання підземних вод (п.1 даного ГОСТу) і не має ніякого відношення до реалізації українськими підприємствами - землекористувачами своїх законних прав на видобуток підземних вод для чітко визначених цілей у рамках чинного водного, гірського, земельного законодавства України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Оскільки Конституція України, як зазначено в ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. (Пленум Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р.).

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що Закони України, зокрема Кодекс України про надра, має вищу юридичну силу, ніж інші нормативно підзаконні акти.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Тому, суд застосовує норми прямої дії Конституції України та Кодексу України «Про надра».

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги, як підставу для відмови у позові, посилання відповідача на те, що у розрахунках ліміту та звітах зазначено про виробничі потреби позивача, з огляду на те, що матеріалами справи, підтверджено, що продукція, яку випускає позивач у своєму складі не містить воду (що підтверджується технологічними картами), тоді як відповідачем не доведено суду видобуток позивачем підземних вод саме для забезпечення потреб третіх осіб.

Щодо посилань відповідача відносно того, що однією з умов водокористування (пункт 6, літера «н», цифра 3) є отримання спеціального дозволу на користування надрами, суд зазначає, що дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРЫ №780 було видано 03.06.2010 року, тобто до набрання чинності нової редакції ст.23 Кодексу України про надра.

Таким чином, після внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра, а саме з 22.12.2010р., видобуток підземних вод, як загальнодержавного корисної копалини, без оформлення спеціального дозволу на користування надрами стало можливим для господарсько-питного та господарсько-побутового водозабезпечення виробничих, технологічних підрозділів землевласників і землекористувачів.

Суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду АРК у справі №2а-8232/09/0170 від 01.03.2012р., що набрала законної сили, визнано протиправними та скасовано пункти 1, 4 та 6 розпорядження Територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю № 623 від 25.05.2009року.

Пунктом 1 вищенаведеного розпорядження, яке було визнано протиправним та скасовано у судому порядку ПАТ «Криммолоко» позивача зобов'язано усунути порушення, виявлені під час перевірки, а саме: добича питних і технічних підземних вод родовища, розташованого в межах території підприємства з артезіанських свердловин №5798, 5800 (питні), №5799 (технічні) проводиться з порушенням встановленого законодавством порядку надання надр до використання - без спеціального дозволу на користування нарами і Правил технічної експлуатації родовища підземних вод.

У вищенаведеному судовому рішенні зазначено, що наведені умови, що дозволяють провадження господарської діяльності ВАТ "Криммолоко" без отримання спецдозволу на користування надрами, знайшли своє підтвердження, а тому отримання спеціального дозволу у даному випадку не потрібне. Територіальне управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю при прийнятті пункту 1 розпорядження №623 від 25.09.2009р. за результатами проведеної позапланової перевірки ВАТ "Криммолоко" 21.05.2009р. безпідставно дійшло висновку про порушення норм КУпН та іншого природоохоронного законодавства, тобто про необхідність отримання ВАТ "Криммолоко" спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачу, в розумінні ст. 23 Кодексу України про надра, не було потрібно одержання спеціального дозволу на користування ділянкою надр при видобуванні підземних вод із свердловин №5798, 5800, №5799, розташованих на його території.

Відносно твердження відповідача про те, що за порушення позивачем здійснення водозабору зі свердловин №5798, 5800, №5799 без отримання спеціального дозволу на користування надрами складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2013 р. № 001189 та винесено постанову № 001189/065 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 238,00грн. на гр. Короліщука П.О. - першого заступника голови ПАТ «Криммолоко», який сплатив штраф, чим позивач визнав факт самовільного видобування підземної води з свердловини, без отримання спеціального дозволу, суд зазначає наступне.

Що до штрафу, як виду адміністративного стягнення, позивач, як юридична особа, не притягувався.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до частини 4 ст. 72 КАС України.

Також, суд зазначає, що норма частини 4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 року.

Дії гр. Короліщука П.О. - першого заступника голови ПАТ «Криммолоко» щодо сплати штрафу в розмірі 238,00грн. згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 001189/065 не можна кваліфікувати як визнання позивачем себе винним в порушенні природоохоронного законодавства по факту самовільного видобування підземної води з свердловини без отримання спеціального дозволу.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивачем продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, використання підземної води здійснюється для господарсько-питних, господарсько-побутових потреб, суд приходить до висновку що відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра позивач має право добувати підземні води для власних господарсько-побутових та господарсько-питного водопостачання без спеціальних дозволів на користування надрами при дотриманні законодавчо встановленого ліміту добового забору води (не більше 300 кубічних метрів на добу по водозабірному спорудженню).

У порушення вимог ст. 71 КАС України, відповідачем жодними доказами не доведено правомірності прийняття оскаржуваного пункту 1.1 Припису Державної екологічної інспекції в АР Крим №5 від 13.02.13р., у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Враховуючи, що позивач заявив вимоги про скасування п. 1.1 припису №5 від 13.02.13р., замість вимог про визнання вищенаведеного пункту припису протиправним та скасування, як це передбачено КАС України для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ст.11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, відповідно до задоволених позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.06.2013 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.06.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1.1 припису Державної екологічної інспекції в АР Крим №5 від 13.02.13р.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 34,41грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної екологічної інспекції в АР Крим (95011, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45-А, рахунки невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 35; ЄДРПОУ 00450693; рахунки невідомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.