Рішення № 31973959, 18.06.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23632/13

Провадження № 2/522/5421/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_3, третя особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням ;

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Виконкому Одеської міськради, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" (далі КП „ОМБТІ та РОН""), про визнання недійсним свідоцтва про право власності САВ № 307103 на квартиру № НОМЕР_1 АДРЕСА_1, виданого Виконкомом Одеської міськради 08.05.2007 року на ім'я ОСОБА_3, недійсним в частині включення до цього свідоцтва підвальних приміщень загальною площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 ; про зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди йому, ОСОБА_2, у користуванні підвальними приміщеннями загальною площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 ; та про залишення вказаних підвальних приміщень у спільному користуванні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 підтримали позов.

Виконком Одеської міськради та КП „ОМБТІ та РОН" не повідомили суду причини неявки своїх представників, хоча про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про одержання ними судових повісток.

Направлена судом судова повістка відповідачу ОСОБА_1, за відомою судові адресою його місця проживання, була повернута судові з поміткою кур'єрської служби доставки про те, що він більше не проживає за такою адресою, про що свідчить накладна № 66563 ТОВ „ALA РОSТ".

Направлена судом судова повістка ОСОБА_5, яка є представником відповідача ОСОБА_1, за відомою судові адресою її місця проживання, була повернута судові з поміткою кур'єрською служби доставки, про те, що вона відмовилася від отримання судової повістки, про що свідчить накладна № 66565 ТОВ „ALA РОSТ".

Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала адресовані суду свої письмові заперечення проти позову, які приєднані судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення позивача та його представника, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 набув право власності на нежитлове приміщення напівпідвалу, загальною площею 46,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 27.09.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за р.№ 14210, зареєстрованого в КП „ОМБТІ та РОН" 22.01.2001 року в книзі 12неж на стор.30 під р.№ 821.

Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири НОМЕР_1, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, та в цілому складається з приміщень, загальною площею 113,2 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м., відображених у технічному паспорті від 29.01.2007 року, на підставі свідоцтва про право власності САВ № 307103, виданого Виконкомом Одеської міськради 08.05.2007 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міськради від 16.03.2007 року № 511, замість договору купівлі-продажу від 26.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за р.№ 1610, зареєстрованого КП „ОМБТІ та РОН" 06.02.2007 року номер запису 821 в книзі 180 доп-86. Це свідоцтво про право власності САВ № 307 103 від 08.05.2007 року зареєстроване в КП „ОМБТІ та РОН" 3.05.2007 року номер запису : 821 в книзі 180доп-86.

Як вбачається з технічного паспорту на квартиру № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 виготовленого за станом на 29.01.2007 року, до складу цієї квартири увійшли підвальні приміщення площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м.

Однак з вищевказаного договору купівлі-продажу від 26.12.2006 року за р.№ 1610 вбачається, що квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на момент її придбання ОСОБА_3, складалася з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., та до складу цієї квартири не входили підвальні приміщення площею 4,7 кв.м. і 13,6 кв.м.

Більш того, суду не надано доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набув право власності на згадані підвальні приміщення площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м., в тому числі не надано доказів стосовно того, що Одеською міською радою будь-коли приймалось рішення щодо відчуження цих підвальних приміщень та Представництвом про управлінню комунальної власності Одеської міської ради укладались будь-які договори з ОСОБА_3 щодо цих підвальних приміщень.

Також суду не надано доказів, які б спростовували доводи позивача стосовно того, що в спірних підвальних приміщеннях, площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м., розміщені загальний водопровід, каналізація та промивна криниця, що свідчить про те, що ці приміщення є допоміжними, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1

Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 набув право власності на спірні підвальні приміщення у встановленому законом порядку.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" від 09.11.2011 року № 14-рп/2011 року проголошує, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду від 19.06.1992 року № 2482-ХІІ зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_9 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року № 4-пр/2004, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівними співвласниками допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (підвалів горищ, сходів, колясочних тощо), та ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.

У відповідності до ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Відповідно до ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

За приписами ч.2 ст.382 ЦК України власники у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що оспорюване свідоцтво про право власності САВ № 307103 від 08.05.2007 року на ім'я ОСОБА_3, в частині включення до цього свідоцтва підвальних приміщень загальною площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, було видано Виконкомом Одеської міськради безпідставно та в порушення норм діючого законодавства.

Вирішуючи дану справу, суд також бере до уваги наступні обставини.

06.04.2010 року позивач уклав з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міськради договір оренди № 3/54 нежилого приміщення терміном дії по 05.03.2013 року, предметом якого є нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 3,0 кв.м., яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1, та лише після укладення цього договору довідався про те, що Виконкомом Одеської міськради було видане оспорювань свідоцтво про право власності САВ № 307103 від 08.05.2007 року на ім'я ОСОБА_3

У відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, позивач не пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, позовні вимоги позивача в частині залишення спірних підвальних приміщень у спільному користуванні власників квартир та нежилих приміщень будинку № 6 по вул.Затишній в м.Одесі, по-перше, є зайвими, а по-друге, у позивача немає повноважень на ведення даної справи в суді від імені інших власників квартир та нежилих приміщень вищевказаного багатоквартирного житлового будинку.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати свідоцтво про право власності САВ № 307103 на квартиру НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 08 травня 2007 року на ім'я ОСОБА_3, недійсним в частині включення до цього свідоцтва підвальних приміщень загальною площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні підвальними приміщеннями загальною площею 4,7 кв.м. та 13,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та з Виконавчого комітету Одеської міської ради в рівних частках судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 21 червня 2013 року.

Суддя Н.А.Ільченко

18.06.2013