Постанова № 31973223, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р. Справа № 816/498/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 816/498/13-а

за позовом Українсько-німецького товариства з обмеженною відповідальністю "Алтазар"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012р. №0002861501 та №0000561507;

- зобов'язати ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28375,00 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 816/498/13-а позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0002861501 від 16.10.2012 року та №0000561507 від 16.10.2012 року визнано протиправними та скасовані. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року.

Відповідач не погодився з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 816/498/13-а, подав апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Крім того, зазначив, що судом не враховано того, що Податковим кодексом України не передбачено можливості платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Також, судом не враховано того, що перевіркою податкового кредиту за березень 2012 року встановлено, що підприємством включено до податкового кредиту чеки на суму більше 200 грн. за день (без урахування податку на додану вартість). Просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 816/498/13-а та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову УН ТОВ "Алтазар", в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, УН ТОВ "Алтазар", подав до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року за вх.№9041546579 від 19.07.2012 року із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 28375 грн.

17.08.2012 року за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2012 року, ДПІ у м. Полтаві складено висновок №185/15-3/20029514, в якому зазначено про наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової перевірки УН ТОВ "Алтазар" з питань правомірності нарахування такого відшкодування у відповідному звітному періоді.

В період з 13.09.2012 року по 03.10.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку УН ТОВ "Алтазар" правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012 року. Висновками даного акту встановлено порушення УН ТОВ "Алтазар" п. 200.1, п.п "а" п. 200.4 ст. 200 , п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 на суму 25927грн. та, відповідно, занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року на суму 6632 грн., за березень 2012 року на суму 10816 грн., за квітень 2012 року на суму 8 310 грн.

Позивач не погодившись з висновками вищезазначеного акту, подав заперечення, за результатами розгляду яких заперечення позивача залишені без задоволення, а висновки зазначені в акт залишено без змін.

ДПІ у м. Полтаві були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25927 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12936,50грн. та №0000561507 яким позивачу визначено заниження сум бюджетного відшкодування за лютий 2012 року на суму 6632 грн. за березень 2012 року на суму 10 816 грн., за квітень 2012 року на суму 8310 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені УН ТОВ "Алтазар" в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення залишено без змін та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення - рішення на суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 70 грн. та зменшити штрафні (фінансові) санкції на суму 27 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000561507 та №0000561507 від 16.10.2012 року, позивач оскаржив їх до суду. Реальність господарських операцій УН ТОВ "Алтазар", за наслідками яких було сформовано податковий кредит та відповідні суми бюджетного відшкодування, податковим органом під сумнів не ставилась.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 28375грн. у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року, та з того, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 28375грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, у зв'язку з чим зобов'язав відповідача надати висновок до органу Державного казначейства України щодо відшкодування вищезазначеної суми.

Колегія суддів часткового не погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Щодо прийняття ДПІ у м. Полтаві податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Полтаві було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2012 року щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період. На підставі висновку за результатами даної перевірки відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку УН ТОВ "Алтазар" правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, висновки якої оформлені актом №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012 року. Даним актом встановлено порушення УН ТОВ "Алтазар" п.200.1, п. п "а" п. 200.4 ст. 200, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 р. в розмірі 25 927 грн. та, відповідно, занижено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року на суму 6 632 грн., за березень 2012 року на суму 10816 грн., за квітень 2012 року на суму 8310 грн. У зв'язку з цим прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11).

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення рішення, відповідач виходив з того, що Податковим кодексом України не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування та відповідно до п.200.14 ст.200 вказаного Кодексу, він враховує суми невідшкодованого ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Згідно абзацу три пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Крім того, Податковий кодекс України не містить прямої заборони платнику податку на додану вартість включати до суми бюджетного відшкодування залишки від'ємного значення ПДВ за будь-який попередній звітний період в межах строку, визначеного кодексом, таким чином, позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за червень 2012 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі - за лютий, березень, квітень 2012 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року в сумі 28375 грн. у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року. Таким чином матеріалами справи, підтверджено правомірність віднесення до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за червень 2012 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Щодо зобов'язання ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28375,00 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, орган державної податкової служби після набрання рішенням законної сили зобов'язаний надати висновок Державного казначейства України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки Податковим кодексом України прямо передбачений обов'язок державної податкової служби після закінчення процедури оскарження подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням законної сили, не надасть такого висновку, відсутні, за таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно задоволення вимоги щодо зобов'язання відповідача скласти висновок є передчасним, у зв'язку з чим постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

Переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов помилкових юридичних висновків щодо встановлення обставин справи в цій частині, а тому неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 816/498/13-а скасувати в частині зобов'язання скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року. Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст постанови виготовлений 03.06.2013 р.