Ухвала суду № 31973116, 21.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 820/1322/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просила:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0008551702 від 19.10.2012 року та податкове повідомлення - рішення № 0008561702 від 19.10.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС №0008551702 та №0008561702 від 19 жовтня 2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою Харківськго окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме п. 177.4 ст. 177, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. Зокрема, не враховано того, що правочини, вчинені ФОП ОСОБА_1 з ПП «Світ Кассандри-350» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 було завищено витрати у 2011 р. на суму 39694,75 грн. Просить скасувати постанову Харківськго окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а, та прийняти нове рішення яким у позові ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив задовольнити її в повному бсязі.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а, залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 20.09.2012 р. № 1165 з Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС у період з 20 по 26 вересня 2012 року була проведена позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ПП «Світ Кассандри-350» за період з 01.01.2011р. - 28.02.2011р.

За наслідками перевірки 03.10.2013р. складено акт № 2034/17-207/НОМЕР_3 «Про результати позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ПП «Світ Кассандри-350» за період з 01.01.2011р. - 28.02.2011р. (а.с.10, т.1).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки встановлені порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_1 з зазначеними у акті перевірки постачальниками;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ФО-П ОСОБА_1 завищено податковий кредит в податкових деклараціях за січень - лютий 2011 року на суму на суму податку на додану вартість 7939,00 грн.;

- п. 177.4 Податкового кодексу України ФО-П ОСОБА_1 завищено витрати за січень - лютий 2011р. на суму - 39694,75грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 6371,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених норм податкового законодавства грунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова від 09.03.2011р. №718/10-018/33677233, яким встановлено недійсність правочинів, укладених контрагентом позивача - ПП «Світ Кассандри-350».

На підставі акту перевірки № 2034/17-207/НОМЕР_3 від 03.10.2012р. ДПІ у Київському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008551702 від 19.10.2012 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 7939,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 19.10.2012 року, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6371,71 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1592,93 грн. (а.с.22-23).

Позивач не погодився з податковими - повідомленнями рішеннями оскаржив їх до ДПС у Харківській області та ДПС України. За результатми розгляду скарг рішеннями ДПС у Харківській області та ДПС України скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вартість придбаного у ПП «Світ Кассандри-350» товару складає витрати позивача та правомірно включена до складу витрат, а податок на додану вартість по господарських операціях правомірно включена до складу податкового кредиту, що підтверджується необхідними первинними документами, які за змістом та оформленням повністю відповідають вимогам податкового законодавства, та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перевірки позивача були господарські відносини з ПП «Світ Кассандри-350»

10 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ПП «Світ Кассандри-350» (постачальник) був укладений договір поставки № 10/01-1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити узгоджену продукцію (товар), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти її відповідно до умов договору. Асортимент, кількість, умови та строки поставки та інші умови зазначаються в Специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною їх частиною (п. 1.2 договору).

На виконання вказаного договору позивачем був придбаний товар (фільтри повітряні, фільтри масляні, фільтри топливні, герметик, очісник карбюратора, тощо), що підтверджується видатковими накладними № РН-1313 від 10.01.2011р. на загальну суму 513,13 грн. в т.ч. 85,52 грн. ПДВ, № РН-1314 від 10.01.2011р. на загальну суму 5418,42грн. в т.ч. 903,07 грн. ПДВ, № РН-1403 від 11.01.2011р. на загальну суму 2443,69 грн. в т.ч. 407,28 грн. ПДВ, № РН -1717 від 14.01.2011р. на загальну суму 6955,75 грн. в т.ч. 1159,29 грн. ПДВ, № РН - 1718 від 14.01.2011 р. на загальну суму 8215,80 грн. в т.ч. ПДВ 1369,30 грн., № РН - 1716 від 14.01.2011р. на загальну суму 10011,73 грн. в т.ч. ПДВ 1668,62 грн., № РН - 2108 від 20.01.2011 р. на загальну суму 2941,48 грн. в т.ч. ПДВ 490,25 грн., № РН - 4104 від 17.02.2011 р. на загальну суму 11133,70 грн. в т.ч. ПДВ 1855,62 грн.

На поставлений товар ФОП ОСОБА_1 були виписані належним чином оформлені податкові накладні на вищевказані суми придбаного товару № 1307 від 10.01.2011р. на загальну суму 513,13 грн. в т.ч. 85,52 грн., №1312 від 10.01.22011р. на загальну суму 5418,42грн. в т.ч. 903,07 грн. ПДВ, № 1404 від 11.01.2011р. на загальну суму 2443,69грн. в т.ч. 407,28 грн. ПДВ, № 1717 від 14.01.2011р. на загальну суму 8215,80 грн. в т.ч. ПДВ 1369,30 грн., № 1718 від 14.01.2011р. на загальну суму 8215,80 грн. в т.ч. ПДВ 1369,30 грн., № 1716 від 14.01.2011р. на загальну суму 10011,73 грн. в т.ч. ПДВ 1668,62 грн., № 2109 від 20.01.2011р. на загальну суму 2941,48 грн. в т.ч. ПДВ 490,25 грн., № 4104 від 17.02.2011р. на загальну суму 11133,70 грн. в т.ч. ПДВ 1855,62 грн. (а.с.56-63).

Відповідно до виписок банку по рахунку, оплата товару була здійснена в безготівковій формі ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «Світ Кассандри-350» (а.с.84-86).

Як встановлено з матеріалів справи, перевезення придбаного позивачем товару, здійснював ОСОБА_2, транспортом, який належить йому на праві власності (ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_4) до торгового місця (торгове місце НОМЕР_5, ряд №13 торгівельний центр Лоск ) ОСОБА_1

Відповідно до договору № 1468 від 24.11.2009 р. Про організацію торгівлі на території Торгівельного центру «Лоск» (а.с. 75-76), виконавець (ЧП КФ «Лоск») за завданням замовника (ПП ОСОБА_3) надає послуги по утриманню торгівельного місця в належному стані, а замовник сплачує їх за умовами даного договору. Згідно пп. 2.1.1 договору, виконавець зобов'язувався забронювати за замовником на весь час дії договору організоване торгове місце № 15 розташоване в ряду № 13 Торгівельного центру «Лоск», загальною площею 13,74 м. кв.

На підставі договору № 1 від 30.12.2010 р., власник (ФОП ОСОБА_3) передав, а користувач (ФОП ОСОБА_1.) прийняв у користування торгівельний павільон, розташований на території ринку «Лоск» за адресою: Харківська обл., Харківській район, смт. Пісочин (а.с. 77-78).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем податкові та видаткові накладні відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні. Крім того, з наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається факт отримання позивачем товару за вказаним договором. Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

З урахуванням наведенного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вартість придбаного у ПП «Світ Кассандри-350» товару правомірно включена до складу витрат, а податок на додану вартість по вищезазначених господарських операція правомірно включено до складу податкового кредиту.

Крім того, відповідно до п.177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб -підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті цього Кодексу.

Пунктом 177.2 зазначеної статті передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Враховуючи, що реальність спірного правочину встановлена судом та підтверджена матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності урахування позивачем витрат по такому правочину під час визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних-осіб.

Щодо посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на неможливість встановити факт сплати податку контрагентом - ПП «Світ Касандри» в тому числі і по ланцюгу до виробника, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Можлива несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності платника, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності. Доказів фактичної несплати контрагентами, а не припущення про це, відповідачем суду не надано.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ПП «Світ Касандри» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договорів.

Виходячи з вищенаведеного, колегією суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківськго окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1322/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.