ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2013 року Справа № 912/257/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Бахмат Р.М.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Пількевич В.В. представник, довіреність № 14-60 від 22.03.13; від відповідача: Богушевич Є.А. представник, довіреність № 07/01-106 від 19.12.12;
розглянувши апеляційна скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2013 року у справі № 912/257/13-г
за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», м. Кіровоград
про стягнення 13635717,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2013 року у справі № 912/257/13-г (суддя О.Б. Шевчук) позов задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 50 000 грн. пені, 108 878 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 317 403грн.14 коп. 3% річних, 68 820 грн. судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 494 116 грн. 86 коп. припинено.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору №14/163/11 від 31.01.2011 року в частині оплати поставленого позивачем на суму 69 940 561 грн. 88 коп. природного газу, наявністю заборгованості в розмірі 3 494 116 грн. 86 коп., яка погашена в повному обсязі після звернення позивача до суду, правом позивача на стягнення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних, а також пені згідно п.6.2 договору. Проведені позивачем нарахування вказаних санкцій господарський суд перевірив, визнав розрахунок помилковим в частині розрахунку інфляційних втрат. Розмір пені суд зменшив з урахуванням ст.233 Господарського кодексу України.
Не погодившись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області у даній справі скасувати в частині відмови в стягненні частини нарахованої пені, задовольнити ці вимоги в повному обсязі.
Зазначає на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, прийняття рішення без дослідження усіх істотних обставин справи, безпідставного та немотивованого зменшення пені.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково в силу наступного:
Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення передбачено ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/163/11 від 31.01.2011 року (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцю (відповідачу) імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.2.1 цього договору.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач передав у власність відповідача в період з січня 2011 року по листопад 2012 року природний газ на загальну суму 69 940 561 грн. 88 коп.
В порушення умов договору відповідач не провів в повному обсязі оплату та на час звернення позивача до суду мав заборгованість в розмірі 3 494 116 грн. 86 коп., яка погашена в повному обсязі під час розгляду справи судом.
Таким чином, предмет спору в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 494 116 грн. 86 коп. на час постановлення судового рішення був відсутній і суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині заявлених вимог.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У розумінні ч.1 ст.230 Господарського кодексу пеня є одним з видів неустойки.
Згідно п. 6.2 договору №14/163/11 від 31.01.2011 року у разі порушення покупцем умов п. 5.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Скориставшись таким правом, господарський суд врахував, що причиною виникнення заборгованості є несвоєчасна оплата поставленого газу теплогенеруючими організаціями, незначний період прострочення та вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем. При цьому суд взяв розрахунок пені, здійснений відповідачем - 709 287 грн. 25 коп.
Однак з такими доводами оскаржуваного рішення не можна погодитись, оскільки заборгованість інших споживачів перед відповідачем не впливає на розрахунок за спірним договором, адже природний газ отримував відповідач для власних виробничо-технологічних та нормованих витрат, а не для продажу іншим споживачам.
Окрім того, розрахунок пені, проведений відповідачем не є правильним. Суд, взявши його до уваги, не надав оцінку розрахунку позивача. Між тим різниця в розрахунках є суттєвою та здійснена безпідставно на користь відповідача.
Колегія суддів, приймаючи до уваги співвідношення розміру нарахованої пені із розміром основної заборгованості відповідача, враховуючи наявні докази щодо майнового та фінансового стану сторін, незначний період прострочення оплати за отриманий газ, відсутність основного боргу на час вирішення спору, вважає за можливе зменшити на 50% розмір пені, розрахованої позивачем. А саме, слід стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 641 587 грн. 53 коп. і рішення в частині стягнення пені змінити.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахункам інфляційних втрат, проведених як позивачем так і відповідачем, господарський суд надав належну оцінку, правильно визначив період нарахування та розмір належної до стягнення суми. Тому в цій частині, як і в частині стягнення 3% річних оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Кіровоградської області у даній справі змінити в частині стягнення пені та стягнути з відповідача судовий збір за розгляд апеляційної скарги відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, а саме в розмірі 6 165 грн. 87 коп.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2013 року у справі №912/257/13-г змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.
«Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 641 587 грн. 53 коп. пені, 108 878 грн.94 коп. інфляційних втрат, 317 403 грн. 14 коп. 3% річних, 68 820 грн. судового збору».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) судовий збір за розгляд апеляційної скарги 6 165 грн. 87 коп.
Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Р.М. Бахмат
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 20.06.2013 року.
Судове рішення № 31971553, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 12.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/257/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: