ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" червня 2013 р.Справа № 924/676/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частина району м. Яворів Львівської області
до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії м.Хмельницький
про стягнення 26262,80 грн. за фактичне використання нерухомого військового майна
Представники сторін:
Від позивача - Маркітан А.В. за дов. від 30.05.2013,
Від відповідача - Малімон В.М. - за дов. від 15.03.2013р.
Від прокуратури - Козирський Ю.В. - за посв. № 011973
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно з ст.85 ГПК України.
Рішення приймається 19.06.2013р, оскільки у судовому засіданні 17.06.2013р. оголошувалась перерва.
Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві та представники прокуратури і позивача у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 50683,50 грн. за фактичне використання нерухомого військового майна, а саме будівлі №277( „Магазин №4"), що розташована на у м. Яворів на території військової частини А0998 та будівлі №4 („Чайка"), що розташована у с. Старичі на території військової частини А4150, які перебувають на обліку Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району. Позовні вимоги обгрунтовуються з посиланням на ст.193 ГК України та ст.ст.525, 527 ЦК України. При цьому зазначають, що протягом 2010-2012 років з відповідачем не вдалось укласти договір оренди, однак протягом зазначеного часу останній користувався будівлею для здійснення господарської діяльності.
У судовому засіданні представником прокуратури надано пояснення щодо повноважень по поданні позову та про те, що міністерство оборони України у позові зазанчено, як орган, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а позивачем зазначено Яворівську КЕЧ.
Відповідач у відзиві на позов та представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, посилаючись на неукладення між сторонами договору оренди, що унеможливлює стягнення заборгованості за користування приміщенням, оскільки орендна плата є невизначеною. Зазначають про наявність судового рішення між сторонами по справі №22/5025/1816/11, яким в аналогічному позові відмовлено.
Представником відповідача у судовому засіданні надано пояснення про те, що приміщення, про які зазначено у позові по даній справі, у акті КРУ № 40-38-10 та у справі № 22/5025/1816/11 , є одними і тими ж.
Ухвалою суду від 19.06.2013р. провадження у справі в частині стягнення 24420,70 грн. за фактичне використання нерухомого військового майна припинено згідно п.2 ч. 1 ст.80 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
Прокурор посилається на те, що первіркою встановлено, що протягом 2010-2012 років концерном «Військторгсервіс» в особі Хмельницької філії використовувались будівлі №277 ( „Магазин №4"), що розташована у м. Яворів на території військової частини А0998 та будівлі №4 („Чайка"), що розташована у с. Старичі на території військової частини А4150, які перебувають на обліку Яворівської квартирно - експлуатаційної частини району.
Яворівською квартирно - експлуатаційною частиною району (позивачем) надсилалися листи (від 26.08.2010р. №744, від 15.11.2012р. №1874) на адресу концерну «Військторгсервіс» в особі Хмельницької філії (відповідача) щодо необхідності проведення експертної оцінки для укладення договору оренди нерухомого майна та здійснити проплату за фактичне використання майна.
При цьому між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування електричної енергії №4 від 01.07.2009р., предметом якого були умови і порядок відшкодування електроенергії та її оплата відповідачем для окремих об'єктів.
Згідно акту Контрольно-ревізійного відділу у Яворівському районі № 40-38/10 від 22.07.2010р. по перевірці позивача за період 1.01.2009р. по 31.05.2010р. встановлено, що протягом даного періоду договори на оренду з філією "Військторгсервіс" не укладались, плата за користування не поступала, відповідно, втрати доходів Яворівською КЕЧ становлять 10908,93грн.
Згідно наданої позивачем довідки - розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за фактичне використання будівель станом на 01.01.2013р. склала 50683,50грн. ( при цьому станом на 1.01.11- 16101,16 грн. , крім того , за січень 2011р. нараховано 1113,82 грн., за лютий 2011р. - 1412,17 грн., за березень 2011р. - 1421,18 грн., за квітень 2011р. - 1441,08 грн., за травень 2011р. - 1459,81 грн., за червень 2011р. - 1471,48 грн., всього за період по червень 2011р. включно склала 24420,70 грн. ).
Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.11.2011р. у справі №22/5025/1816/11 відмовлено у позові Військового прокурора Львівського гарнізону м. Львів в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району м. Львів до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії м. Хмельницький про стягнення 35909,15грн. Рішенням суду встановлено, що між сторонами не було укладено жодного договору оренди нерухомого військового майна (в т.ч. оренди приміщень будівлі №277, в/ч А0998 (чайна №1), будівлі №4, в/ч А1491 (магазин №20), а відповідно не було погоджено всіх істотних умов договору щодо об'єкту оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); терміну, на який укладається договір оренди; орендної плати з урахуванням її індексації; порядку використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Тобто у сторін не виникли зобов'язання щодо орендних правовідносин, зокрема, у відповідача не виник обов'язок здійснювати орендну плату за користування спірним приміщенням. Крім того, позивачем не доведено належним доказами факту передання в користування відповідачу спірних приміщень, з огляду на відсутність в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна, та не доведено будь-якими належними та допустимими доказами самого користування відповідачем вказаними приміщеннями у спірний період ( з 01.01.2009 року (відповідно до розрахунків втрат наданих в матеріали справи) по червень 2011р.).
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.
Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні положення містяться в ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено жодного договору оренди нерухомого військового майна ( зокрема, щодо будівлі №277, що розташована на у м. Яворів на території військової частини А0998 та будівлі №4, що розташована у с. Старичі на території військової частини А4150). Відповідно не було погоджено всіх істотних умов договору щодо об'єкту договору; терміну, на який укладається договір ; плати , тощо.
За таких обставин у сторін не виникли зобов'язання щодо орендних правовідносин, зокрема, у відповідача не виник обов'язок здійснювати орендну плату за користування спірним приміщенням, або інших договірних правовідносин. Крім того, не встановлено факту передання в користування відповідачу спірних приміщень, з огляду на відсутність в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна, та не доведено самого користування відповідачем вказаними приміщеннями у спірний період. Зазначені факти встановлені рішенням господарського суду від 28.11.2011р. у справі №22/5025/1816/11, яким відмовлено у позові Військового прокурора Львівського гарнізону м. Львів в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району м. Львів до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії м.Хмельницький про стягнення 35909,15грн. Тому згідно зі ст.35 ГПК України не підлягають доведенню знову, оскільки у справі вирішується спір, у якому беруть участь ті самі сторони.
Не надано вищезазначених доказів позивачем та прокурором і у судовому засіданні. Зокремаё з матеріалів справи не вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди нерухомого військового майна або іншого договору.
Ухвалою суду від 19.06.2013р. провадження у справі в частині стягнення 24420,70 грн. за фактичне використання нерухомого військового майна припинено згідно п.2 ч. 1 ст.80 ГПК України
Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, позивачем не наведені правові підстави такого стягнення. При цьому посилання на акт перевірки Контрольно-ревізійного відділу у Яворівському районі № 40-38/10 від 22.07.2010р. по перевірці позивача не може вважається доказом наявності підстав для стягнення коштів, оскільки акт перевірки в даному випадку лише свідчити про можливе бюджетне порушення позивача, а не підтверджувати порушення господарських зобов'язань відповідачем.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно саме позивач повинен довести правові та фактичні підстави стягнення зазначеної у позовній заяві суми.
Останнім всупереч ст.33 ГПК України не доведено вищезазначеного. Тому підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі вищевикладеного позовні вимоги необґрунтовані, тому у їх задоволенні належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у позові судові витрати згідно з ст.44, 49 ГПК України покладаються на позивача шляхом стягнення в доход Державного бюджету України. При цьому враховується, що згідно з п.4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі відмови у позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача, стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
В И Р І Ш И В:
У позові Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частина району м. Яворів Львівської області до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії м.Хмельницький про стягнення 26262,80 грн. за фактичне використання нерухомого військового майна відмовити.
Стягнути з Яворівської квартирно-експлуатаційної частина району м. Яворів Львівської області ( вул. Львівська, 19, код 07930854) в доход Державного бюджету України до УДКСУ у м. Хмельницькому, ЄДРПОУ 38045529 на рахунок 31218206783002 у ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206 судовий збір у розмірі 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.). Видати наказ, який направити в податковий орган.
Повне рішення складено 19.06.2013р.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. 1 прим. :
1 - до справи
Судове рішення № 31971474, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 19.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/676/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: