Ухвала суду № 31971462, 10.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.13 р. Справа№ 914/2208/13

Суддя Фартушок Т.Б.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Відеотех», м.Львів

до відповідача: Львівське міське комунальне підприємство «КАМЕНЯР-ЦЕНТР», м.Львів

про стягнення заборгованості

ціна позову: 2013, 84 грн.

05.06.2013 року на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Відеотех” до Львівського міського коммунального підприємства «КАМЕНЯР-ЦЕНТР» про стягнення заборгованості.

Досліджуючи матеріали позовної заяви для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду з наступних підстав.

1. Позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення №30 від 19.03.2013р. на суму 152,17 грн. та квитанію №282 від 21.05.2013р. про оплату 20,14грн. судового збору, тоді як відповідно до вимог п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід було сплатити 1720,50грн.

Крім того, решта суми судового збору не оплачена як взагалі, так і, відповідно, у встановленому порядку.

Судовий збір згідно платіжного доручення №30 від 19.03.2013р. на суму 152,17 грн. сплачено з наступними реквізитами:

- призначеня платежу – за позовом до Апеляційного суду Львівської області, тоді як позов подається до господарського суду Львівської області;

- код ЄДРПОУ суду – 25263462, тоді як код ЄДРПОУ господарського суду Львівської області – 03499974;

- на рахунок отримувача. - 31216206782006, тоді як рахунок отримувача повинен був б бути наступним: 31215206783006.

Судовий збір згідно квитанції №282 від 21.05.2013р. про оплату 20,14грн. сплачено з наступними реквізитами:

- на рахунок отримувача. - 31119095700006, тоді як рахунок отримувача повинен був б бути наступним: 31215206783006$

- ідентифікаційний код отримувача – 22389406, тоді як ідентифікаційним кодом отримувача є 38007620.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з Інформаційний листом Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011р. при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту : „Зараховано в дохід бюджету _____ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 інформаційного листа Вищого господарського суду від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір", на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. № 15. У вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Згідно пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Розміри ставок судового збору встановлюються Законом України „Про судовий збір”. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, Позивачем усупереч положенню пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України не подано належного доказу сплати судового збору в порядку і розмірі, встановленому законодавством України.

Такої ж позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у постанові №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 р. Згідно п. 2.21 даної постанови платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позиція щодо необхідності повернення позовної заяви у зв’язку з неповною сплатою судового збору виражена і у п.2.22 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (в редакції станом на час винесення даної ухвали).

Згідно з п.4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є самостійною вимогою для повернення позову без розгляду.

При цьому суд наголошує, що позовна заява, в тому числі з вимогою, зазначеною у справі №914/2208/13, вже поверталась Позивачу ухвалою суду від 29.03.2013р. у справі №914/1208/13 (яка набрала законної сили), в тому числі з підстав відсутності доказу сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про наявність самостійної підстави для повернення позовної заяви та необхідність повернення позовної заяви з доданими до неї документами Позивачу без розгляду.

2. Крім того, як доказ скерування копії позовної заяви з доданими до неї документами Позивачем надано опис вкладення, якому:

1) відсутня будь-яка адреса Відповідача;

2) зазначено 5 позицій документів (в тому числі копія позовної заяви), при тому, що в позовній заяві як додатки зазначено 26 позицій документів (окрім позовної заяви).

Відтак, в суда відсутня можливість переконатись, що Позивачем надіслано Відповідачу саме копію позовної заяви та з усіма додатками.

Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Проте суд, надаючи оцінку представленим Позивачем доказам зазначає, що опис вкладення, в якому відсутня адреса Відповідача та не зазначено більшості (21 з 26-ти) доданих до позовної заяви документів в розумінні ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57 ГПК України не є достатнім доказом підтвердження надіслання Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів; в свою чергу, опис вкладення є чітко визначеним ГПК України єдиним документом, виключно при наявності якого суд може пересвідчитись та вправі встановлювати чи надіслані Відповідачеві копія позовної заяви з додатками.

Як зазначено у п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями станом на час винесення даної ухвали), недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК; у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК. Позивачем ж не додано навіть доказу надсилання саме Відповідачеві (за адресою Відповідача) копії позовної заяви.

Згідно п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про наявність самостійної підстави для повернення позовної заяви та необхідність повернення позовної заяви з доданими до неї документами Позивачу без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 56, 57, 61, п.4, п.6 ст. 63, 86 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Повернути позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: позовна заява і додані до неї документи на 38 арк.

Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Фартушок Т.Б.