Рішення № 31971336, 19.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2013 р.

Справа № 916/1096/13

За позовом приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР";

до товариства з обмеженою відповідальністю "Армтрейд ЛТД"

про стягнення 8060,82грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: - не з'явився;

Від відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Армтрейд ЛТД" про стягнення 8060,82грн., з яких 5863,45грн.- основна заборгованість, 1255,64грн.- 20% річних, 941,73грн.- пеня.

17.06.2013р. до суду надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв’язку з неможливістю забезпечення явки свого представника в судове засідання.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Так як, строк розгляду справи спливає 22.06.2013р. суд відмовляє в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.03.2012 року між ЗАТ «Медфарком-Центр» та ТОВ Фірма «Армтрейд ЛТД» було укладено Договір купівлі-продажу № 53/12-Ник (далі - Договір).

Згідно з рішенням акціонерів, з метою приведення установчих документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», 06.11.2012 року відбулася державна реєстрація перейменування Закритого акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" (ідентифікаційний код 33239630) на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР», яке є його повним правонаступником.

Так, згідно Договору ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР» (далі - Позивач) продає та доставляє товари в асортименті та кількості (далі - Товар), а Відповідач приймає та оплачує Товар на умовах, що визначені Договором.

Згідно видатковим накладним №№ 096173 від 22.03.2012 року, 096163 від 22.03.2012 року, 096882 від 27.03.2012 року, 096874 від 27.03.2012 року, 097462 від 29.03.2012 року, 097461 від 29.03.2012 року, 098654 від 05.04.2012 року, 098659 від 05.04.2012 року, 099388 від 10.04.2012 року, 099387 від 10.04.2012 року, 099864 від 12.04.2012 року, 099859 від 12.04.2012 року, 111938 від 03.07.2012 року, 113556 від 12.07.2012 року, 121735 від 29.08.2012 року, 121773 від 29.08.2012 року, 123147 від 06.09.2012 року, 123185 від 06.09.2012 року, 125043 від 18.09.2012 року, 125557 від 20.09.2012 року, 125553 від 20.09.2012 року, 126220 від 25.09.2012 року, 127959 від 04.10.2012 року, 128645 від 09.10.2012 року, 128643 від 09.10.2012 року, 128561 від 09.10.2012 року та 133329 від 01.11.2012 року Позивач передав, а Відповідач прийняв Товар на загальну суму 37 689,16 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору Відповідач зобов'язався оплатити Товар протягом 21-го календарного дня з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов”язання по договору виконав частково в розмірі 31825,71грн., отже, сума боргу за неналежне виконання договору складає 5863,45грн..

Крім того, відповідно до ст.ст. 625 ЦК України, п. 6.1. договору купівлі-продажу, позивач просить суд стягнути з відповідача 1255,64грн.- 20% річних, 941,73грн.- пені.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором купівлі-продажу обов’язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основного боргу у розмірі 5863,45грн., 20%річних у розмірі 1255,64грн., пеню у розмірі 941,73грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю на підставі слідуючього:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтю 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати за товар з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 53/12-Ник від 01.03.2012 року, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1. даного договору, Покупець виплачує Продавцю, згідно ст. 625 ЦК України – 20% річних

Також, згідно ст. 625 ЦК України та п. 6.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача 20% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача, сума 20% річних складає 1255,64грн., яка підлягає стягненню.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1. даного договору, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого Товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов’язання у розмірі 941,73 грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 8060,82грн., з яких 5863,45грн.- основна заборгованість, 1255,64грн.- 20% річних, 941,73грн.- пеня.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Армтрейд ЛТД" код ЄДРПОУ 30708326 (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13) на користь приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" код 33239630 (03680, м. Київ, вул. Кржижанівського, 4) 5863,45грн.- основна заборгованість, 1255,64грн.- 20% річних, 941,73грн.- пені та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Літвінов С.В.