Постанова № 31971277, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р. Справа № 2а-13459/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13459/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення № 0006362204, №0006372204 від 13.08.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13459/12/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального права, та зазначає, що відсутність у справі таких документів як рахунок-фактура, картка складського обліку не є визначальним фактором при доведенні реальності здійсненого правочину, при тому, що дані документи судом першої інстанції не витребовувалися. Підприємством в процесі розгляду справи повністю доведено факт руху активів та зміна в майновому стані шляхом сплати грошових коштів за отримані товари, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13459/12/2070, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" з питань перевірки відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Металург-2010" за період грудень 2011 року, про що було складено акт № 3043/2204/32031071 від 26.07.2012 року.

У відповідності до висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог: п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України, завищення витрат всього на суму 130515,00 грн., а саме 4 квартал 2011 року - 130515,0 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 30018,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2011 року у сумі 30018,00 грн., та п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України підприємством в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 26103,00 грн., у тому числі по періодах: грудень 2011 року завищена сума податкового кредиту на 26103,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0006362204 від 13.08.2012 року, яким ТОВ "Крановий електропривід" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 26018,00 грн., за штрафними санкціями на суму 13051,50 грн.; № 0006372204 від 13.08.2012 року, яким ТОВ "Крановий електропривід" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем на суму 30018,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи встановлена нереальність та фіктивність укладеного правочину, а надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не можуть вважатися доказами по справі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Металург -2010".

Матеріалами справи підтверджується, що 30.11.2011 року між ТОВ "Крановий електропривід" (покупець) та ТОВ "Металург -2010" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 3011 ІІ від 30.11.2011 р., за яким продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: електротехнічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору (т.1 а.с. 100-102). Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображуються у рахунках-фактурах.

Згідно даного договору та виписаної довіреності № 480 від 29.12.2011 р. та на підставі отриманого рахунку-фактури № 2912-2 від 29.12.2011 р. (т.1 а.с. 103) товариством з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід" за накладною № 2912-2 від 29.12.2011 р. були отримані транзисторні модулі в асортименті на загальну суму 156618,00 грн., у т.ч. ПДВ - 26103,00 грн. (т.1 а.с.104). В зазначеній накладній, відповідальною за ТМЦ особою та особою, яка фактично і приймала товар - є директор підприємства позивача ОСОБА_1. Підтвердженням даного факту є наданий до суду витяг із журналу довіреностей (т.1 а.с 236).

Розрахунки проводились у безготівковій формі. Оплата за відвантажене електрообладнання була здійснена 11.05.2012 р. платіжним дорученням № 1077 у сумі 130000,00 грн. та 25.05.2012 р. платіжним дорученням № 1114 у сумі 165000,00 грн. у складі загальної суми 295000,00 грн. (т.1 а.с 110-111).

На виконання умов зазначеного договору контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю "Металург-2010" для підприємства позивача було виписано податкову накладну від 29.12.2011року № 157, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту грудень 2011 року (т.1 а.с 105).

Згідно товарно-транспортних накладних транспортування комплектуючих, отриманих від ТОВ «Металург-100», здійснено за рахунок ТОВ "Крановий Електропривід" по договору з перевізником ПП «Укр-С.В.» № 02У від 03.01.2012 р. (т.1 а.с. 106, 203) на підставі акта надання послуг № 85 від 03.01.2012 р. (т.1 а.с. 107), оплата перевізнику була здійснена у повному обсязі 22.02.2012 р. платіжним дорученням № 896, про що свідчить в матеріалах справи копія виписки з особового рахунку (т.1 а.с.108-109).

Комплектуючі, придбані у ТОВ «Металург-2010», були використані позивачем у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання, про що свідчать матеріали справи, а саме списки товарно-матеріальних цінностей у виробництві (т.1 а.с. 113-158), сертифікати якості та технічна характеристика (т.1 а.с. 206-235).

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, платниками податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 Податкового кодексу України та будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

З абзацу 1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України вбачаться, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно з п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, та позивач правомірно відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкової накладної, яка виписані на виконання умов договору.

Щодо посилань відповідача у акті про встановлення порушення платником податків податкового законодавства на акти перевірок інших суб'єктів господарювання, зокрема, ТОВ "Металург-2010", у якості доказів порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки з Головного управління статистики у Харківській області №321972 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" за КВЕД займалось такими видами діяльності: 31.20.1 виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу, 31.62.4 монтаж іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань, 31.62.3 ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань, 74.87.0 надання інших комерційних послуг, 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням. Колегія суддів зазначає, що отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме електротехнічної продукції, відповідає видам діяльності відповідача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0006362204, №0006372204 від 13.08.2012 року підлягають скасуванню, через помилковість висновків податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13459/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0006362204, №0006372204 від 13.08.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.

Повний текст постанови виготовлений 03.06.2013 р.