Постанова № 31969033, 31.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 р. Справа № 804/5911/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Шаверін Д.С. (дов. у спр.); Книжник Т.М. (належ. повідомл.); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» (далі ТОВ «ВІКОР М») подало адміністративний позов до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Бабушкінському районі), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0002111503 від 16.04.2013 року державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 376 284,00 грн. у податковому періоді січень 2013 року; стягнути на користь ТОВ «ВІКОР М» з Державного бюджету України суму судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновки, викладені відповідачем у акті від 09.04.2013 р. №1159/152/35163684 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІКОР М» з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за січень 2013 року, на яких ґрунтуються оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є неправомірними. Зокрема, позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо завищення ТОВ «ВІКОР М» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за січень 2013 року на суму 376 284,00 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/5911/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.05.2013р.

Розгляд даної справи відкладено на 31.05.2013 року.

В судове засідання представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІКОР М» з питань визнання правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за січень 2013 року встановлено, що розмір від'ємного значення (рядки 22 та 24 декларації) не відповідає результатам перевірки, оскільки підприємством в додатку 2 до цієї декларації відображена сума від'ємного значення у розмірі 376 284 грн. але фактично вона дорівнює 0. ТОВ «ВІКОР М» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ в серпні 2008 року у сумі 376 421 грн.. За таких обставин, платник податків мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права, а саме у серпні 2008 року.

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задоволити з наступних підстав:

в період з 15.03.2013 року по 28.03.2013 року 29.05.2012 року працівниками ДПІ у Бабушкінському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності формування залишку від'ємного значення у сумі 392 607 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за січень 2013 року, за результатами якої складено акт №1159/152/35163684 від 09.04.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 102.5 статті 102, абзацу «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, ТОВ «ВІКОР М» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за січень 2013 року на суму 376 284 грн.

15.04.2013 року ТОВ «ВІКОР М» направило на адресу ДПІ у Бабушкінському районі заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких акт перевірки залишено без змін.

На підставі цього акту перевірки податковим органом 16.04.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002111503, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення на суми податку на додану вартість у розмірі 376 284 грн.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача позивач просить вищезазначене податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати його.

При проведенні перевірки перевіряючими встановлено, що ТОВ «ВІКОР М» допущено помилку при заповненні Додатку 2 «Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за січень 2013 року, при заповненні платником графи 2 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду» за лютий 2011 року визначено суму у розмірі 376 284 грн., але фактично дорівнює 0.

Відповідно до п. 198.3 п. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Приписи п. 102.5 ст. 102 ПК України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін.

ТОВ «ВІКОР М» не подавало заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, не заявляло суму ПДВ 376 284,00 грн. до відшкодування, тому ст. 102 ПК України і 1095 денний строк не може бути застосований для від'ємного значення з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України жодних обмежень урахування від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду при визначенні об'єкта оподаткування поточного податкового періоду та обов'язку враховувати сплив строку давності, передбаченого ст. 102 ПК України, або сплив строків позовної давності, - не передбачено.

Також і положення Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого було сформоване від'ємне значення з податку на додану вартість, не містив будь-яких обмежень в часі та не зобов'язував платника податків застосовувати строк давності при формуванні та обліку від'ємного значення з податку на додану вартість.

Правомірність дій ТОВ «ВІКОР М» також підтверджується висновками Державної податкової служби України, які викладені в листі від 12.01.2012 №808/7/15-3417-16. Так, відповідно до вищевказаного листа, за аналогічних правовідносин ДПС України дійшла висновку, що "платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення".

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», що діяли на момент виконання робіт, а саме ч. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається зі справи, ТОВ «ВІКОР М» було сплачено ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» грошових коштів за нерухоме майно у сумі 2 265 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 377 500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №110 від 28.12.2007 року.

На виконання пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в жовтні 2010 року ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» було надано ТОВ «ВІКОР М» податкову накладну №700003 А на суму 2 265 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 377 500,00 грн.

ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» було передано ТОВ «ВІКОР М» об'єкт нерухомого майна, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна від 28.12.2007 року.

Згідно пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВІКОР М» в грудні 2007 року визначило суму ПДВ у розмірі 377 563,00 грн., яка є від'ємною, та задекларувало в декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

На виконання пп.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ «ВІКОР М» в декларації з ПДВ за січень 2008 року задекларувало в рядку 26 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - суму 377 563,00 грн.

Тобто на момент подання декларації ТОВ «ВІКОР М» з ПДВ за січень 2013р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації становив 376 284,00 грн.

У зв'язку із вищевикладеним, ТОВ «ВІКОР М» з дотриманням всіх вимог чинного законодавства відобразило в декларації з ПДВ за січень 2013 року суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів та включило до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації суму 376 284,00 грн.

Отже висновки акту перевірки №1159/152/35163684 від 09.04.20ІЗ року щодо завищення ТОВ «ВІКОР М» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації), за січень 2013 року є незаконними та підлягають перегляду та скасуванню. Відповідно податкове повідомлення-рішення №0002111503 від 16.04.201З року є протиправним, і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач, заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача, покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Від-так, позов належить задоволити в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем, сплачено 2294,00 грн. судового збору, тому дана сума має бути стягнута на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002111503 - задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002111503 від 16.04.2013 року державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 376 284,00 грн. у податковому періоді січень 2013 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 червня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук