Постанова № 31968399, 18.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

18 червня 2013 року Справа № 924/161/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Бучинська Г.Б. , судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача сільськогосподарського кооперативу "Нива-Агро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2013 року у справі №924/161/13-г (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька область, Волочиський район, с.Попівці)

до 1. сільськогосподарського кооперативу "Нива-Агро" (Автономна Республіка Крим, Сімферопольського району, с. Первомайське);

2. виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці)

про стягнення 106545,85 грн., з яких 98 750,00 грн. - основний борг, 6 432,28 грн. - пеня, 1363,57 грн. - 3% річних

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено частково позов ПП "Аграрна компанія 2004" до СК "Нива-Агро", ВСК "Шпичинці про стягнення 106545,85 грн., з яких 98 750,00 грн. - основний борг, 6 432,28 грн. - пені, 1 363,57 грн. - 3% річних та стягнуто СК "Шпичинці" на користь ПП "Аграрна компанія 2004" 98 750,00 грн. - основного боргу, 6 417,09 грн. - пені, 1 360,52 грн. - 3% річних, 1 065,28 грн. – судового збору. Солідарний боржник - СК "Нива-Агро". У стягненні 3,05 грн. – 3% річних та 15,19 грн. – пені відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами. (арк.справи 43-46).

Відповідач СК "Нива-Агро", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою (арк.справи 60-61), в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд під час винесення рішення неповно та не всебічно з’ясував обставини справи та не правомірно визнав їх встановленими, оскільки представником позивача неправдиво було викладено обставини справи та не було надано доказів про оплату 28 лютого 2013 року основного боргу та доказів укладення угоди від 24 березня 2013 року між ПП "Аграрна компанія 2004" та СК “Нива-Агро”.

На підтвердження зазначеного, апелянт подав виписку/особовий рахунок за 28.02.2013р., платіжне доручення №8 від 28.02.2013р., а також угоду від 24.03.2013р., укладену між ПП «Аграрна компанія 2004» та СК «Нива-Агро».

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів вважає, що скаржник в апеляційній скарзі обгрунтував неможливість подання додаткових доказів до суду першої інстанції, а тому приймає їх до розгляду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу “Нива-Агро” до провадження та призначено до слухання на 10 год. 00 хв. 22.05.2013 року (арк.справи 59).

20 травня 2013 року, на адресу суду від СК "Нива-Агро" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, при цьому зазначивши, що підтримують апеляційну скаргу в повному обсязі та просять її задоволити, а рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю (арк.справи 79).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18.06.2013р. об 10:00 (згідно ухвали про виправлення описки) (арк.справи 93, 94).

12.06.2013р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача ПП «Аграрна компанія 2004» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач зокрема зазначає, що доказів на існування обставин на які посилається у апеляційній скарзі відповідачі, ним при розгляді справи господарським судом Хмельницької області надано не було. Позивач - приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» підтверджує сплачені кошти відповідачем 1 від 28.02.2013р. основної суми боргу у розмірі 98 750,00 грн.

На підставі вищенаведеного, просить суд розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

17.06.2013р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від СК "Нива-Агро" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, при цьому зазначивши, що підтримують апеляційну скаргу в повному обсязі та просять її задоволити, а рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю (арк.справи 105).

В судове засідання суду апеляційної інстанції 18.06.2013р. представники сторін не з’явилися, позивач та відповідач 1 клопоталися про розгляд скарги без участі їх представників.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст.102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31.05.2012р. сільськогосподарський кооператив „Нива–Агро” (надалі – замовник) уклав з приватним підприємством „Аграрна компанія 2004” (виконавець) договір №30.05/1 про надання послуг збору врожаю (договір), за умовами якого виконавець надає послуги по збиранню зернових культур ячмінь, пшениця, ріпак у замовника власними зернозбиральними машинами в такому об’ємі: ріпак-160 га; ячмінь - 200 га; пшениця – 800 га (арк.справи 13-14)

Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов’язується розрахуватися з виконавцем за надані послуги з розрахунку 250 грн. за 1 га зібраної площі. Розрахунок провести 50% після уборки, 50% - 20.09.2012р. (п 2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору розрахунок проводиться замовником на основі акту виконаних робіт, підписаного сторонами по закінченню робіт.

Пунктом 3.1.3 договору на замовника покладений обов'язок оплачувати послуги на умовах та в порядку зазначеному в п. 2.1, 2.2 цього договору.

Відповідно до п.5.5 договору при розрахунках за виконані роботи, проведені виконавцем, за несвоєчасність або відмову від підписання акту виконаних робіт, несвоєчасність фінансових розрахунків або передачі зерна виконавцю замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що розраховується від кількості неоформленого або непереданого замовником зерна чи не сплаченої винагороди за надані послуги.

Договір набуває чинності, як встановлено п. 6.2 договору, з моменту його підписання обома сторонами і діє до закінчення розрахунків між сторонами

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Як свідчать матеріали справи, виконавець у відповідності до умов договору виконав роботи по зернозбиранню на площі 395 га, вартістю 98 750,00 грн., які прийняті замовником, що підтверджується актом виконаних робіт від 12.07.2012р. (арк.справи 15).

01 серпня 2012р. приватне підприємство „Аграрна компанія 2004” (кредитор) уклало з виробничим сільськогосподарським кооперативом „Шпичинці” (поручитель) договір поруки №30-05/1П, згідно якого поручитель зобов’язувався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов’язань сільськогосподарського кооперативу „Нива-Агро” (ЄДР31217793) (боржник), що виникли з договору №30-05/1 про надання послуг збору врожаю від 31 травня 2012р. (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником.

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що у відповідності до вказаного основного договору, порукою забезпечується в тому числі наступні зобов’язання боржника: здійснити оплату за виконані роботи в обсязі та на умовах договору № 30-05/1 про надання послуг збору врожаю від 31 травня 2012р.; відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором №30-05/1 про надання послуг збору врожаю від 31 травня 2012р.

Поручитель та боржник, згідно п.3.1. договору, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов’язання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 12 липня 2015р. (п.6.1 договору). Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

В матеріалах справи наявна відповідь на вимогу №186 від 05.12.2012р., згідно якої відповідач 1 повністю визнає вимогу позивача щодо оплати вартості наданих послуг по збиранню зернових культур в сумі 98 750,00 грн. та зобов'язується провести повний розрахунок у березні 2013 року.

Скаржником було подано виписку/особовий рахунок за 28.02.2013р. згідно якої сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро» було перераховано 98750,00грн. на рахунок приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (арк.справи 69).

Згідно платіжного доручення №8 від 28.02.2013р. сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро» було оплачено приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» рахунок №56 від 27.02.2013р. за послуги сільськогосподарської техніки 98750,00грн. (арк.справи 70).

Як свідчать матеріали апеляційної скарги, 24.03.2013р. приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» уклало з сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро» угоду, відповідно до п.п.1, 2 якої, сторони визнають, що станом на дату укладення мирової угоди боржник погасив стягувачу 98 750,00 грн. основного боргу; стягувач відмовляється від стягнення з боржника 6417,09 грн. пені та 1360,52 грн. трьох відсотків річних, судового збору сплаченого стягувачем за розгляд справи №924/161/13-г господарським судом Хмельницької області 1065,28 грн.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як було зазначено, 31.05.2012р. між СК „Нива–Агро” (замовник) та ПП „Аграрна компанія 2004” (виконавець) був укладений договір №30.05/1 про надання послуг збору врожаю, за умовами якого виконавець надає послуги по збиранню зернових культур ячмінь, пшениця, ріпак у замовника власними зернозбиральними машинами в такому об’ємі: ріпак-160 га; ячмінь - 200 га; пшениця – 800 га.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав роботи по зернозбиранню на площі 395 га, вартістю 98 750,00 грн., які прийняті відповідачем 1, що підтверджується актом виконаних робіт від 12.07.2012р.

Відповідач 1, на момент подачі приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" позову до суду першої інстанції, свої договірні зобов’язання щодо оплати вартості послуг по збиранню зернових культур не виконав.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Абзацами 1, 3 пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як свідчать матеріали справи, зокрема: виписка/особовий рахунок за 28.02.2013р., платіжне доручення №8 від 28.02.2013р., а також угода від 24.03.2013р, укладена між приватним підприємством «Аграрна компанія 2004» та сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро»., 28.02.2013р. відповідач 1 погасив свої зобов’язання перед позивачем за договором №30-05/1 від 31.05.2012р.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що в частині стягнення суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Також, позивачем у справі було заявлено до стягнення з відповідачів 6 432,28 грн. - пені, 1363,57 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України та п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Як визначено сторонами в п.5.5 договору, при розрахунках за виконані роботи, проведені виконавцем, за несвоєчасність або відмову від підписання акту виконаних робіт, несвоєчасність фінансових розрахунків або передачі зерна виконавцю замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що розраховується від кількості неоформленого або непереданого замовником зерна чи не сплаченої винагороди за надані послуги.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п. 5.5 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 6 432,28 грн. за період 13.07.2012р. по 31.01.2013р.

Згідно приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано до стягнення з відповідачів 1363,57 грн. 3% річних.

Як зазначалося вище, 24.03.2013р. приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» уклало з сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро» угоду, відповідно до п.2 якої, сторони визнають, що стягувач відмовляється від стягнення з боржника 6417,09 грн. пені та 1360,52 грн. трьох відсотків річних, судового збору сплаченого стягувачем за розгляд справи №924/161/13-г господарським судом Хмельницької області 1065,28 грн.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі в частині стягнення пені та 3% річних підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до частини 1 статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 3 частини 1 статті 103 ГПК України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сільськогосподарського кооперативу «Нива-Агро» підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - сільськогосподарського кооперативу "Нива-Агро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2013 року у справі №924/161/13-г задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2013 року у справі №924/161/13-г скасувати.

Провадження у справі №924/161/13-г припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.