Постанова № 31968393, 13.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа №5004/1478/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - Головацька В.М. (довіреність №1.1-8/1118 від 04.03.2013 року)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.05.2011 року), ОСОБА_3 (довіреність від 24.05.2013 року)

прокурор - Дейнека Н.В. (посвідчення №013826 від 06.12.2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 21.03.2013 року у справі №5004/1478/11

Позивач: Прокурор м. Луцька в інтересах держави в особі Луцької міської ради

Відповідач: Підприємець ОСОБА_5

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області №5004/1478/11 від 21.03.2013 року (суддя Якушева І.О.) задоволено позовні вимоги та зобов'язано підприємця ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу торгового кіоску по АДРЕСА_1. Цим же рішенням стягнуто з підприємця ОСОБА_5 1147 грн. судового збору в доход державного бюджету України.

Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що в даному випадку відсутні рішення відповідного органу виконавчої впади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки відповідачу чи цивільно-правова угода про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Підприємець ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1478/11 від 17.04.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача Підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 21.03.2013 року у справі №5004/1478/11.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1478/11 від 27.05.2013 року розгляд апеляційної скарги колегією суддів відкладався для можливості подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1478/11 від 13.06.2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бригинець Л.М., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у cкладі головуюча суддя Демидюк О.О., суддя Огороднік К.М., суддя Савченко Г.І..

Виконавчим комітетом Луцької міської ради та прокуратурою міста Луцька подано суду відзиви на апеляційну скаргу, в якому позивач та прокурор просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду неодноразово заслухала прокурора, представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзиви на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держкомзему у Волинській області відповідно до вимог ст.ст. 6,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства підприємцем ОСОБА_5. За результатами перевірки складено акт від 05.05.2010 року. (а.с.7).

Перевіркою встановлено, що підприємець ОСОБА_5 користується земельною ділянкою площею 0,0046 га по АДРЕСА_1, на якій встановлено торговий кіоск, без відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), що є порушенням ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України.

05.05.2010 року про виявлене порушення складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.8).

В цей же день - 05.05.2010 року Головним управлінням Держкомзему у Волинській області видано припис №027, яким зобов'язано відповідача у термін до 05.05.2010 року вжити заходів до усунення виявленого порушення земельного законодавства.

Рішенням виконкому Луцької міської ради від 03.03.2011 року №180-1 (а.с.13) власників було зобов'язано протягом 10 днів з дня ухвалення рішення знести за власний рахунок малі архітектурні форми, на які відсутні договори оренди земельних ділянок або договори строкових сервітутів, та які не відповідають сучасним естетичним вимогам, згідно з додатком.

Згідно з додатком до рішення знесенню підлягає і торговий кіоск на АДРЕСА_1

Відповідач добровільно не виконав рішення виконкому Луцької міської ради, а тому 29.07.2011 року прокурор м.Луцька звернувся з позовною заявою до господарського суду про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.03.2013 року зобов'язано підприємця ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу торгового кіоску по АДРЕСА_1.

При винесенні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції зазначено наступне.

16.12.1992 року було прийнято розпорядження виконкому Луцької міської ради №352-р, яким дозволено Волинській обласній спілці воїнів-інтернаціоналістів встановити тимчасовий кіоск по вул. Конякіна у м.Луцьку (а.с.39).

12.07.1995 року між Волинською обласною спілкою воїнів-інтернаціоналістів як продавцем і ТзОВ фірмою "Мономах-Сервіс" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу (а.с.45), згідно з яким Волинська обласна спілка воїнів-інтернаціоналістів продала фірмі "Мономах-Сервіс" кіоск металічний №146, що встановлений по вул.Конякіна,11-а у м.Луцьку.

01.01.1997 року між Луцькою міською радою і ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди, згідно з п.1.1. якого міська рада надає, а ТзОВ фірмі Мономах-Сервіс" приймає в тимчасове користування на 1997 рік земельну ділянку загальною площею 19,4 м2 в м.Луцьку по вул.Конякіна-37 у м.Луцьку для обслуговування кіоску №146 (а.с.47).

07.02.1997 року ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" звернулася до начальника управління архітектури і містобудування з проханням здійснити перереєстрацію кіоску за ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс".

Розпорядженням міськвиконкому від 04.03.1997 року №80-рв у зв'язку із зміною власника було надано дозвіл провести переоформлення кіоску, розташованого на вул.Конякіна з Волинськоїобласної спілки воїнів-інтернаціоналістів на ТзОВ фірму "Мономах-Сервіс", нового власника кіоску зобов'язано переукласти з міською радою угоду на оренду землі (а.с.40).

19.03.1997 року начальником управління містобудування та архітектури м.Луцька ТзОВ фірмі "Мономах-Сервіс" затверджено паспорт вихідних даних для будівництва (а.с.43-44).

19.03.1997 року технічна комісія, призначена інспекцією Держархбудконтролю, до складу якої увійшли представники органів архітектури, земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежного нагляду та інших дозвільних органів, склала акт про готовність об'єкта (кіоску) до експлуатації (а.с.46).

01.01.1999 року між Луцькою міською радою і ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди, згідно з п.1.1. якого міська рада надає, а ТзОВ фірмі Мономах-Сервіс" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 19,4 м2 в м.Луцьку по вул.Кравчука у м.Луцьку для обслуговування кіоску №146 (а.с.48).

01.01.2001 року між Луцькою міською радою і ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" на 2001 рік укладено договір оренди інженерної інфраструктури міської території, за яким ТзОВ фірма Мономах-Сервіс" прийняла на умовах оренди інженерну інфраструктуру міста для обслуговування кіоску №146 в м.Луцьку по вул.Кравчука (а.с.47).

19.05.1999 року ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" продала відповідачу-підприємцю ОСОБА_5 металоконструкцію кіоску, що підтверджується накладною №3 (а.с.50).

25.04.2007 року рішенням Луцької міської ради №13/51 відповідачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування торгового кіоску на АДРЕСА_1 в місті Луцьку загальною площею 0,0046 га за рахунок нерозмежованих земель міста (а.с.11, 51).

20.06.2008 року за замовленням відповідача ЗАТ НВП "Технічне бюро кадастру" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який пройшов обов'язкову державну експертизу і отримав позитивний висновок (а.с.52).

10.09.2008 року рішенням Луцької міської ради №30/108 відповідачу відмовлено у наданні земельної ділянки на умовах оренди загальною площею 0,0046 га для обслуговування торгового кіоску на АДРЕСА_1 в місті Луцьку (а.с.16 - на звороті).

27.07.2009 року департаментом підприємництва Луцької міської ради відповідачу надано дозвіл на розміщення по АДРЕСА_1 літнього кафе (а.с.36).

Рішення Луцької міської ради №30/108 від 10.09.2008 року "Про відмову у наданні земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_5 для обслуговування торгового кіоску на АДРЕСА_1" було оскаржено відповідачем.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 17.09.2010 року у справі №2а-1871/10/0308 в задоволенні позову відмовлено (а.с.28-29).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року постанову Луцького міськрайонного суду від 17.09.2010 року у справі № 2а-1871/10/0308 скасовано, позов задоволено, визнано нечинним рішення Луцької міської ради №30/108 від 10.09.2008р. (а.с.141-143).

Рішення виконкому Луцької міської ради від 03.03.2011 року №180-1 в частині пунктів 1, 2 додатку до рішення також оскаржувалось відповідачем.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 13.03.2012 року у справі №2а-10476/11 в задоволенні позову відмовлено (а.с.32).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 року постанову Луцького міськрайонного суду від 13.03.2012 року у справі №2а-10476/11 скасовано, позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення виконкому Луцької міської ради від 03.03.2011 року №180-1 в частині пунктів 1, 2 додатку до рішення (а.с.154-155).

Матеріали справи свідчать про те, що перевіркою Головного управління Держкомзему у Волинській області, проведеною у травні 2010 року, встановлено самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0046 га по АДРЕСА_1, на якій встановлено торговий кіоск (акт від 05.05.2010р.- а.с.7).

На час виявлення факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки порядок та підстави розміщення малих архітектурних форм регулювались Порядком розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року N982 (надалі - Порядок).

Згідно з п.1 Порядку, чинного на час перевірки, стаціонарна мала архітектурна форма - тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту.

Пунктом 7 Порядку, чинного на час перевірки, було визначено, що міська рада, зареєструвавши заяву про розміщення малої архітектурної форми, в місячний строк приймає рішення щодо попереднього погодження місця розташування малої архітектурної форми та уповноважує виконавчий орган або посадову особу сільської, селищної, міської ради передати суб'єктові господарювання перелік документів, які необхідні подати для прийняття рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту.

Рішення про попереднє погодження відповідачу місця розташування торгового кіоску міською радою не приймалось, доказів на підтвердження укладення з ним договору особистого строкового сервітуту не подано.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що був прийнятий Верховною Радою України в лютому 2011 року, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

На виконання Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в жовтні 2011 року розробило та затвердило Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок).

Отже, на теперішній час порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та вимоги щодо них регулюються Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затв.наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 N 244.

Відповідно до ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом абзацу 4 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Торговий кіоск по АДРЕСА_1 не зареєстрований як об'єкт нерухомого майна, був встановлений без улаштування фундаменту, що підтверджено і не заперечується представником відповідача.

Таким чином, в даному випадку торговий кіоск є малою архітектурною формою (тимчасовим рухомим об'єктом), та не відноситься до об'єктів нерухомого майна.

Відносини щодо набуття та здійснення права власності та права користування земельною ділянкою під малою архітектурною формою (на теперішній час - тимчасовою спорудою) регулюються Земельним кодексом України.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільне її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до ч.1 статті 124 Земельного кодексу України в редакції, діючій станом на час виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України).

Приписами ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільним зайняттям земельних ділянок вважаються будь-які дії, які особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Рішення про виділення спірної земельної ділянки в оренду відповідачу Луцькою міською радою не приймалося. Дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або приміщенні. Однак, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України, оскільки Земельним кодексом України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Сам по собі факт скасування в судовому порядку рішення Луцької міської ради №30/108 від 10.09.2008 року "Про відмову у наданні земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_5 для обслуговування торгового кіоску на АДРЕСА_1 та рішення виконкому Луцької міської ради від 03.03.2011 року №180-1 "Про знесення малих архітектурних форм" не встановлює права відповідача на користування земельною ділянкою та не спростовує факту використання ним земельної ділянки без належних документів.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про набуття відповідачем права користування спірною земельною ділянкою після скасування зазначених рішень.

І на момент перевірки, і на час розгляду справи в суді правовстановлюючі документи на земельну ділянку відповідачем не оформлені. Відповідач тривалий час самовільно використовує земельну ділянку; як свідчать матеріали справи рішення про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки не приймалось, договір оренди на момент вирішення справи не укладений, а земельна ділянка не звільнена.

Отже, розміщення малої архітектурної форми (тимчасової споруди) для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки і тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Відповідно до роз'яснення Держкомзему, викладеного в листі №14-17-4/12991 від 11.11.2008 року, передача земельної ділянки у власність або у користування (оренду) здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Оскільки рішення про передачу відповідачу в користування (оренду) земельної ділянки не приймалось, земельна ділянка в користування або у власність не передавалась, договір оренди на момент вирішення справи не укладений, отже відповідач користується спірною земельною ділянкою самовільно.

Відповідно до частин 1, 3 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

За таких обставин є правові підстави для задоволення позову прокурора м.Луцька, поданого в інтересах держави в особі Луцької міської ради, про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу торгового кіоску по АДРЕСА_1.

З такими висновками господарського суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, 19.05.1999 року ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" продала відповідачу-підприємцю ОСОБА_5 металоконструкцію кіоску, що підтверджується накладною №3.

25 квітня 2007 року Луцька міська рада рішенням №13/51 надала відповідачуа Підприємцю ОСОБА_5 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування торгового кіоску на АДРЕСА_1 загальною площею 0,0046 га.

На підставі даного рішення землевпорядною організацією (ЗАТ НВП "Технічне бюро кадастру") було виготовлено проект відведення земельної ділянки, який пройшов обов'язкову державну експертизу.

27.07.2009 року департаментом підприємництва Луцької міської ради відповідачу надано дозвіл на розміщення по АДРЕСА_1 літнього кафе (а.с.36).

10 вересня 2008 року Луцька міська рада рішенням №30/108 відмовила відповідачу у наданні спірної земельної ділянки на умовах оренди. Дане рішення позивача було оскаржене до суду. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року рішення Луцької міської ради №30/108 від 10.09.2008 року визнане нечинним.

З моменту визнання нечинним вказаного рішення позивача Луцька міська рада більше не розглядала питання" про надання ОСОБА_5 спірної земельної ділянки.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що Земельним кодексом України, ст.ст. 16,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено повноваження органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, відповідно до яких розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - органи виконавчої влади.

Прокурор зазначив, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку загальною площею площею 0,0046 га по АДРЕСА_1, на якій встановлено торговий кіоск без правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, чим порушує ст.125 Земельного кодексу України, що і спричинило звернення з позовом до суду (акт від 05.05.2010 року- а.с.7).

Разом з тим, у вирішенні застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття, та враховувати, чи передбачено законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Апеляційним судом встановлено, що Підприємець ОСОБА_5 бажав отримати земельну ділянку у користування за плату законним шляхом, виконав всі передбачені ст.123 Земельного кодексу України належні дії для отримання земельної ділянки в оренду, а рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду не приймалось у встановлені строки не з вини або бездіяльності відповідача.

Правовий аналіз наведених норм та наявність договору купівлі-продажу кіоску від 19.05.1999 року укладеного між ТзОВ фірма "Мономах-Сервіс" та підприємцем ОСОБА_5, наявність рішення Луцької міської ради рішенням №13/51 від 25 квітня 2007 року, дозволу департаменту підприємництва Луцької міської ради від 27.07.2009 року, свідчить про те, що в діях відповідача не вбачається самовільного зайняття земельної ділянки, так-як відповідач бажав отримати земельну ділянку у користування за плату законним шляхом, виконав всі передбачені ст.123 Земельного кодексу України належні дії для отримання земельної ділянки в оренду, а тому дії відповідача класифікуються як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі всі обставини справи, та не надав їм належної правової оцінки, дійшов хибних висновків щодо прав та обов'язків сторін, й ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням на підставі ст.49 ГПК України покладаються на позивача - Луцьку міську раду.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 21.03.2013 року у справі №5004/1478/11 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 21.03.2013 року у справі №5004/1478/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Луцької міської ради (43025, м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, 19) на користь Підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) 573 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

6. Справу №5004/1478/11 повернути до господарського суду Волинської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Огороднік К.М.