Рішення № 31968143, 18.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/30/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 Справа № 908/1353/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто", (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", (309650, Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області, вул. Леніна, буд. 1)

про стягнення 822 400,00 російський рублів основного боргу за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р., 13 331,41 грн. пені та 2 580,27 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Гуляєв С.М., довіреність б/н від 23.07.2012р.;

від відповідача -не з'явився;

17.04.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто", м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області про стягнення 822 400,00 російський рублів основного боргу за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р., 13 331,41 грн. пені та 2 580,27 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1353/13, справі присвоєно номер провадження 4/30/13, розгляд справи призначено на 22.05.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою від 22.05.2013 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №908/1353/13, розгляд справи відкладено на 18.06.2013р.

В судовому засіданні 18.06.2013р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 17.04.2013 р. і від 22.05.2013 р. суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Ухвала суду від 17.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/1353/13, яка направлялася на адресу відповідача та ухвала суду від 22.05.2013 р. про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1353/13.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 525, 526, 546, 627 ЦК України і полягають в тому, що 22.08.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 000107. Відповідно до п.1.1. контракту позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) оплатити і прийняти опори освітлення ВО 1908 у кількості 550 штук належної якості, нові (не бувшими у вживанні) (товар), відповідно до підписаних сторонами Специфікацій, які є невід'ємною частиною Контракту. Згідно з п.2.1 Контракту, ціна товару визначається Специфікаціями і вказана на умовах поставки FCA - згідно "ІНКОТЕРМС-2010". Товар поставляється Покупцем в м. Белгород, Російська Федерація. Загальна сума Контракту склала 6930000,00 рублів РФ ( додаткова угода до контракту.п.2.4). В розділі 3 контракту та додаткової угоди до контракту від 19.09.2012р. сторони узгодили, що валюта платежу і контракту - російський рубль. Оплата за Товар здійснюється у наступному порядку, якщо інше не оговорюється у Специфікаціях: - аванс у розмірі 50% від загальної суми контракту покупець сплачує упродовж 3-х банківських днів від дати виставленого рахунку; - оплата 25% вартості здійснюється за фактом готовності товару; про готовність товару Постачальник повідомляє Покупця телеграмою; - остаточні 25% Покупець оплачує грошовим переказом на поточний рахунок постачальника протягом 15-ти календарних днів від дати виконання всіх зобов'язань постачальником за цим контрактом, але не пізніше 27.10.2012р. Якщо з будь-яких причін залишок коштів не сплачено на суму, що залишилася, покупець відкриває безвідкличний документальний акредитив зі строком платежу по ньому не пізніше 31.10.2012р. Якщо день платежу доводиться на віхідний або святковий, то днем платежу вважається наступний робочий день. (п.п.3.2.1 контракту та 3.2.2 - 3.2.3 додаткової угоди до контракту від 17.09.2012р.). На виконання умов Контракту відповідач у якості передоплати перерахував позивачу 6107000,00 російських рублів. Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару відповідачу згідно Контракту №000107 від 22.08.2012р. виконав у повному обсязі, що підтверджується представленими вантажними митними деклараціями з відмітками митного органу про вивіз товару за межі України. Відповідач, в порушення п.п.3.2.1-3.2.3 Контракту, у встановлений термін та у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався. У зв'язку із цим, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 822400,00 рублів, що за курсом НБУ становить 207902,72 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", Російська Федерація, п.Волоконівка Бєлгородської області 822 400,00 російський рублів основного боргу за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р., 13 331,41 грн. пені та 2 580,27 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод" (відповідачем у справі) був укладений контракт № 000107, з наступними змінами та доповненнями (надалі за текстом - Контракт).

Відповідно до п.1.1. Контракту позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) оплатити і прийняти опори освітлення ВО 1908 у кількості 550 штук належної якості, нові (не бувшими у вживанні) (товар), відповідно до підписаних сторонами Специфікацій, які є невід'ємною частиною Контракту.

Згідно з п.2.1 Контракту, ціна товару визначається Специфікаціями і вказана на умовах поставки FCA - згідно "ІНКОТЕРМС-2010". Товар поставляється покупцем в м. Белгород, Російська Федерація.

Відповідно до п.2.4 додаткової угоди до контракту загальна сума Контракту склала 6930000,00 рублів РФ.

В розділі 3 контракту та додаткової угоди до контракту від 17.09.2012р. сторони узгодили, що валюта платежу і контракту - російський рубль. Оплата за Товар здійснюється у наступному порядку, якщо інше не оговорюється у Специфікаціях:

- аванс у розмірі 50% від загальної суми контракту покупець сплачує упродовж 3-х банківських днів від дати виставленого рахунку;

- оплата 25% вартості здійснюється за фактом готовності товару; про готовність товару Постачальник повідомляє Покупця телеграмою;

- остаточні 25% Покупець оплачує грошовим переказом на поточний рахунок постачальника протягом 15-ти календарних днів від дати виконання всіх зобов'язань постачальником за цим контрактом, але не пізніше 27.10.2012р. Якщо з будь-яких причін залишок коштів не сплачено на суму, що залишилася, покупець відкриває безвідкличний документальний акредитив зі строком платежу по ньому не пізніше 31.10.2012р. Якщо день платежу доводиться на віхідний або святковий, то днем платежу вважається наступний робочий день. (п.п.3.2.1 контракту та 3.2.2 - 3.2.3 додаткової угоди до контракту від 17.09.2012р.).

Згідно п.5 додаткової угоди до контракту №000107 від 22.08.2012р. у зв'язку зі збільшенням суми контракту й кількості опор освітлення, що поставляється, покупець проводить додаткову оплату на підставі окремого рахунку фактури. Покупець оплачує в строк не пізніше 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку-фактури.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов контракту, згідно банківських виписок про зарахування коштів від 27.08.2012р. на суму 2520000, 00 руб., від 10.09.2012р. на суму 315000, 00 руб., від 19.09.2012р. на суму 252000, 00 руб., від 27.09.2012р. на суму 2646000, 00 руб., від 04.10.2012р. на суму 4725000, 00 руб., від 08.10.2012р. на суму 2835000, 00 руб., від 09.10.2012р. на суму 2000000, 00 руб. відповідач, у якості передоплати перерахував позивачу загальну суму 6107000,00 руб.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару відповідачу згідно Контракту № 000107 від 22.08.2012р. виконав у повному обсязі, що підтверджується представленими вантажними митними деклараціями з відмітками митного органу про вивіз товару за межі України (оригінали зазначених документів оглянуті в судовому засіданні, копії ВМД, рахунків-фактур містяться у матеріалах даної справи).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення п.п.3.2.1-3.2.3 Контракту, у встановлений термін та у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався.

У зв'язку із цим, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 822400,00 рублів, що за курсом НБУ становить 207902, 72 грн.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Контракту не виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням зазначеного, зобов'язання відповідача оплатити поставлену продукцію за спірний період не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

04.12.2012р. позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто", м. Запоріжжя за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів повного виконання зобов'язання за контрактом № 000107 від 22.08.2012р. по оплаті товару суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату товару на загальну суму 822400,00 рублів, що за курсом НБУ становить 207902,72 грн., тому вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області 822 400,00 російський рублів основного боргу за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р. є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.1 Контракту, який передбачає, що у випадку прострочення виконання покупцем зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1, 3.2.2 покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 10% від ціни контракту.

За невиконання грошових зобов'язання за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 13 331,41 грн, яка розрахована за період з 09.11.2012р. по 09.04.2013р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 12 889,22 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, яка розрахована за період з 09.11.2012р. по 09.04.2013р. становить 2 580,27 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за контрактом № 000107 від 22.08.2012 р. є обґрунтованою, але розрахунок 3 % річних позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає 3 % річних в розмірі 2 577,84 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", (309650, Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області, вул. Леніна, буд. 1, ОГРН 1027739019208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто", (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11, код ЄДРПОУ 25221788) 822 400 (вісімсот двадцять дві тисячі чотириста) російських рублів 00 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод", (309650, Російська Федерація, п. Волоконівка Бєлгородської області, вул. Леніна, буд. 1, ОГРН 1027739019208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто", (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11, код ЄДРПОУ 25221788) 12 889 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп. пені, 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 84 коп. річних відсотків та 4 476 (чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 78 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "21" червня 2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.