Рішення № 31967985, 17.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2013

Справа № 901/1525/13

За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго»

про стягнення 8 841,38 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача не з'явився.

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» про стягнення 8 841,38 грн., у тому числі 7 845,47 грн. заборгованості, 605,49 грн. пені, 23,54 грн. інфляційних втрат та 366,88 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив поставлений природний газ, чим порушив умови Договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/11- 833БО-19 від 30 серпня 2011 року, за умовами якого остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, та обґрунтовані посиланням на статті 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та статті 193, 216, 217, 264, 265 Господарського кодексу України.

Сторони в судове засідання не з’явились, явку уповноважених представників не забезпечили.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника відповідача, вимоги суду відповідачем не виконані, доказів поважності неприбуття до судового засідання також відповідачем не надані.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник за Договором) та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (покупець за Договором) укладений Договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в пункті 1.2 цього Договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (а.с. 9).

Згідно з пунктом 1.2 Договору постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 по 30.09.2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 3,44 тисяч куб. м., в тому числі по місяцях:

- серпень – 1, 090 тис. куб.м.;

- вересень – 2,35 тис. куб.м.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поставки газу ціна за 1 000 куб.м. становить 3 023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 0%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу – 3 368,97 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 3 425,97 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставки оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;

- за вересень 2011 року розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і розповсюджується на відносини, що фактично склались між сторонами з 06.08.2011 та діє в частині поставки газу по 30 вересня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного виконання (пункт 10.1 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, 31.08.2011 та 30.09.2011 постачальник передав покупцю газ на загальну суму 7 845,47 грн., про що свідчать акти приймання - передачі природного газу (а. с. 19-20).

За твердження позивача, відповідач свої зобов’язання за Договором поставки природного газу не виконав, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в сумі 7 845,47 грн.

Оскільки заборгованість Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» не була оплачена, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов’язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов Договору поставки природного газу, покупець не виконав свої зобов’язання за договором та своєчасно не сплатив повну вартість отриманого газу, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У встановлені пунктом 4.1 Договору поставки природного газу строки, відповідач оплату не здійснив.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 7 845,47 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» заборгованості за поставлений газ в сумі 7 845,47 грн.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 23,54 грн. інфляційних втрат та 366,88 грн. 3% річних.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховані ним за період з 21.09.2011 по 29.04.2013 (а.с.5).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 366,88 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Також, суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, розмір яких за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року склав 23,54 грн. (а.с. 4-5).

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком та задовольняє вимоги в цій частині.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 605,49 грн. пені.

Суд вважає, що такі вимоги також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з частиною 2 статті 217 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

В пункті 7.3.1 Договору поставки природного газу сторони погодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, покупець зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування.

Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Так, пунктом 9.3 Договором сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

З урахуванням положень пункту 9.3 Договору, позивачем проведений розрахунок пені (а.с. 4), загальний розмір якої становить 605,49 грн.

Суд перевірив розрахунок пені наданий позивачем, який проведений з урахуванням положень Договору та вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим вимоги про стягнення 605,49 грн. також підлягають задоволенню.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні 17.06.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 21.06.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (вул. Блюхера, 4 А, м. Ялта, АР Крим, 98604, ЄДРПОУ 02648343) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, рахунок 26002007367001 в Київській ФПАТКБ «Південкомбанк», м. Київ, МФО 320876, ЄДРПОУ 31301827) 7 845 грн. заборгованості, 23,54 грн. інфляційних втрат, 606,49 грн. пені, 366,88грн. 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас