Рішення № 31967702, 18.06.2013, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/624/13-ц

Провадження № 2/355/336/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Лисюк О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

з участю прокурора Доготар А.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з названим позовом стверджуючи, що від спільного подружнього життя із відповідачем мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого в свідоцтві про народження записаний відповідач ОСОБА_2

Батько дитини жодного разу не виявив бажання побачити свого сина, не відвідував його, не спілкувався з ним, не вітав з днем народження, не цікавився та не цікавиться його життям та навчанням, не бере участі у його вихованні, не проявляє до нього щонайменшої батьківської турботи тим самим усунувшись від виховання дитини.

Просить суд постановити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та стягнути із відповідача аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі заяви до суду.

Позивач ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги викладені в заяві до суду та просить суд задовольнити дану позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений через засоби масової інформації, а саме оголошення в пресі «Час Київщини» №18-19 від 17.05.2013 року та Урядовий кур'єр №95 від 30.05.2013 року, а тому, суд вважає за необхідне здійснити заочний розгляд справи.

Представник 3-ої особи служби у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області Сачок Ірина Григорівна суду пояснила, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3, по відношенню до якого не виконує належним чином прямі обов'язки, викладені в ст. 150 Сімейного кодексу України.

Службою у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації зроблено висновок, що батько дитини не бере участі у вихованні сина, не забезпечує матеріально і не цікавиться його життям, а тому, з метою захисту інтересів малолітнього, вважають за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, думку прокурора, який вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути із останнього на користь позивачки аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи із моменту подачі заяви до суду, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обґрунтований та підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ст.11 Закону України « Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного , інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забнзпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Судом встановлено, що 13 березня 2004 року у Першому відділі реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від спільного подружнього проживання у сторін народився син: ОСОБА_3 на підставі рішення Болградського міськрайонного суду Одеської області №2-ц-730/2008 року від 20.06.2008 року ) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого в актовому записі про народження записаний ОСОБА_2 ( а.с. 7 )

27 квітня 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 69 від 2007 року ( а.с.6 ) .

Згідно з вимогами ч.2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Діючий Сімейний кодекс України розкриває не тільки зміст батьківських прав, але дає повний перелік обов'язків матері та батька у вихованні дитини.

Ці обов'язки та права знайшли своє вираження в ст.ст. 150, 151, 153-157 СК України. Всі вони разом декларують такі обов'язки батьків, як виховання дітей, піклування про їх фізичний розвиток, можливість стати достойним громадянином України, їх матеріальне утримання, захист прав і свобод своїх дітей тощо.

Так, частинами 2,3,4 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч.4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усiх дiях щодо дiтей, незалежно вiд того, здiйснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соцiального забезпечення, судами, адмiнiстративними чи законодавчими органами, першочергова увага придiляється якнайкращому забезпеченню iнтересiв дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

В матеріалах справи ( а.с.8 ) є висновок органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, оскільки це відповідає інтересам дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками та ухиляється від їх виконання по відношенню до своєї дитини, не цікавиться станом її здоров'я, навчанням та розвитком, а сама поведінка батька, вказує на те, що він не має жодного бажання в подальшому займатися вихованням, утриманням та належним доглядом за своїм сином, не цікавиться його подальшою долею та життям.

Приймаючи до уваги досліджені докази, висновок органу опіки та піклування № 06-23-202 від 02.04.2013 року суд вважає, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є обгрунтованими та підлягають до повного задоволення.

Згідно до п.2 ч.2 ст. 166 СК України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення аліментів грунтуються на Законі, а тому також підлягають до задоволення.

Встановлені судом обставини підтверджуються письмовими матеріалами справи:

- копією паспорту гр. ОСОБА_1 серія НОМЕР_1;

- копією свідоцтва про розірвання шлюбу між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 серія НОМЕР_2;

- копією свідоцтва про народження гр. ОСОБА_3 серія НОМЕР_3;

- висновком служби у справах дітей та сім'ї від 02.04.2013 року за № 06-23-202;

- копією акту обстеження житлово-побутових умов від 26.02.2013року;

- копією свідоцтва про одруження між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 серія НОМЕР_4;

- іншими письмовими матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.17, 19, 141, 150, 155, 157, 164, 166 СК України, ст.11 Закону України « Про охорону дитинства» п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити в повному обсязі.

1. Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Червоноармійське Болградського району Одеської області, мешканця с. Ряснопіль Березівського району Одеської області, відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 видане 13 травня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області.

2. Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Червоноармійське Болградського району Одеської області, мешканця с. Ряснопіль Березівського району Одеської області аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 11 квітня 2013 року.

3. Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Червоноармійське Болградського району Одеської області, мешканця с. Ряснопіль Березівського району Одеської області вул. Мічуріна, 55 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок ( розрахунковий рахунок 31215206700016, код ЄДРПОУ 37862784, МФО банку: 821018, назва отримувача: Баришівський районний суд Київської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Київській області, м. Київ), ст. 4 ч. 2 п. 1.1 Закону України «Про судовий збір», за розгляд справи в суді.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського районного суду О. Д. Лисюк