Ухвала суду № 31966691, 17.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22-ц/790/3661/13 Головуючий 1 інст.: Скородєлова В.В.

Справа № 2023/4026/12 Доповідач: Малінська С.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Піддубного Р.М.,

Даниленка В.М.,

при секретарі - Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», треті особи: відділ державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції в Харківській області, Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів» про визнання виконаним зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором перед ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з названим позовом, в обґрунтування якого позивач зазначав, що відповідно до укладеного 14 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_2 договору, відповідач отримав кредит у розмірі 41565 грн. із кінцевим терміном повернення до 14 грудня 2011 року. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим станом на 14 серпня 2012 року виникла заборгованість в розмірі 54225,96 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в обґрунтування якого вказував на те, що між ним та позивачем 14 грудня 2007 року було укладено кредитний договір № 014/0173/73/96064 на суму 41545 грн. для придбання автомобіля ВАЗ-212140, реєстраційний номер НОМЕР_1. Зобов'язання за кредитним договором забезпечені договором застави № 014/0173/73/96064/1. У 2010 році зазначений автомобіль, було реалізовано, як предмет застави за суму, яка є нижчою, чим вартість автомобіля та нижче, ніж сума, що підлягала поверненню за кредитним договором. Згідно повідомлення ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» стартова ціна автомобілю складала 22938 грн., що повністю покривало суму заборгованості за кредитом і задовольняло вимоги банку. Таким чином, станом на момент звернення стягнення на заставлене майно зобов'язання виконувалось належним чином, простроченого зобов'язання не було, а сума, за яку реалізовано автомобіль перевищує розмір невиконаного зобов'язання. ОСОБА_2, посилаючись на те, що він має право на отримання суми перевищення розміру вимог заставодавця, просив визнати виконаним в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором № 014/0173/73/96064 від 14 грудня 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором застави і встановити факт відсутності заборгованості за споживчим кредитом.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/0173/73/96064 від 14 грудня 2007 року у розмірі 54225,96 грн. та 542,26 грн. - суму судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постановлене по справі рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити, задовольнивши його зустрічний позов.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 14 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 014/0173/73/96064 (а.с.10-15), відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання щодо погашення суми заборгованості за кредитом відповідно до графіка його погашення.

Зобов'язання за даним кредитним договором були забезпечені договором застави № 014/0173/73/96064/1 від 14 грудня 2007 року (а.с.42).

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що випливає з положень ч.1 ст.610 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказів на підтвердження того, що відповідач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Вірними є і висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Оскільки предметом застави в забезпечення умов кредитного договору був автомобіль марки ВАЗ 2140, 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, а відповідачем умов кредитного договору належним чином не виконано, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпечення заставою вимоги, якщо інше не передбачене договором застави (ст.19 Закону України «Про заставу»).

Згідно ст.25 ЗУ «Про заставу», якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Реалізацією предмету застави в рамках процедури примусового виконання рішення Куп'янського міськрайонного суду про стягнення з позичальника на користь КС «Карат» суми боргу та виконавчого напису нотаріуса на договорі застави, на рахунок банку від ВДВС Куп'янського МРУЮ перераховані кошти 23378,18 грн. Вказаною сумою вимоги банку, забезпечені заставою, у повному обсязі задоволені не були.

За умовами договору застави № 014/0173/73/96064/1 (п.2.5), якщо суми, отриманої від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволеного вимог заставодержателя, він має право отримати суму, яку недостає для повного погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на інше майно позичальника в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно розрахунку загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором,в т.ч. відсотки та пеня станом на 14 серпня 2012 року складала 54225,96 грн. (ас22).

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, що встановлено ст.ст.10, 60 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_2 не доведено вимог заявленого ним позову щодо виконання зобов'язання у повному обсязі за кредитним договором та факту відсутності заборгованості за кредитом, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді