Ухвала суду № 31965507, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3091/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Пласт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Пласт» до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Пласт» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Укртехномас-сервіс» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатом якої складено акт № 840/22-2/36871788 від 26.10.2012 року.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001582202 від 12.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 46 875 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що документальну виїзну позапланову перевірку позивача проведено на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.10.2012 року № 1564 та направлення від 15.10.2012 року № 1770/22-2 відповідно до ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб, які припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки - це службовий документ, який стверджує факт неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з тих чи інших підстав та містить висновки посадової особи щодо можливих порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків, є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної звірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як свідчать обставини справи, у даному випадку рішення, яке породжує правові наслідки для позивача, податковим органом за результатами оспорюваної звірки не приймалось, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що оспорювані дії податкового органу при складанні акта про неможливість проведення зустрічної звірки позивача самі по собі не порушують прав позивача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з викладеного, відсутність правовідносин виключає право звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії органу державної податкової служби щодо зазначення висновків в актах перевірки чи про неможливість проведення зустрічної звірки, щодо складання самих актів, а також висновки, зазначені в актах перевірки чи про неможливість проведення зустрічної звірки не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, вони є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку чи заходи по її проведенню.

Будь-які висновки, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо нікчемності укладених правочинів, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень прав. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001582202 від 12.11.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 7.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Із системного аналізу положень п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що податкові накладні не містять посади і прізвища особи, відповідальної з проведення операції, тобто такі податкові накладні не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження оплати, транспортування та фактичної передачі товару.

Також судом першої інстанції встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2012 року у кримінальній справі №1-167/12 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та встановлено, що ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (контрагент позивача) зареєстровано для прикриття незаконної діяльності без наміру здійснювати господарську діяльність завдяки чому не встановлені досудовим слідством особи отримали можливість складати фіктивні господарській угоди та інші фіктивні первинні документи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази виконання спірних договорів, а також враховуючи відсутність доказів на підтвердження оплати, транспортування та фактичної передачі товару, суд першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що сторони не могли не усвідомлювати протиправність дій при укладанні вищевказаних спірних договорів і про їх суперечність інтересам держави і суспільства.

Позивачем не доведено факт реальності виконання спірних договорів, податкові накладні видані ТОВ «Укртехномас-Сервіс» не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 7.2.3 пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 37500 грн. є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи, а відтак вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2012 №0001582202 не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Пласт» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.