Постанова № 31965339, 08.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року 14:00 Справа № 2а-5099/10/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Березанський",

вул. Шкільна, 35, с. Лимани, Березанський район, Миколаївська область, 57464

до

Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби,

вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

про

скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.10 р.

№ 0000322301/0,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Очаківської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 15.07.10 №0000322301/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки позивач правомірно, у відповідності до вимог Закону України Закону України ”Про податок на додану вартість” від 3.04.97 №168/97-ВР (далі Закон №168) мав право перераховувати ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва на окремий рахунок.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не мав права перераховувати ПДВ на окремий рахунок від реалізації підакцизних товарів, а повинен був перерахувати ПДВ до бюджету. В зв’язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, в зв’язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

В С Т А Н О В И В:

ПАТ ”Березанський” зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

27.05-09.06.10 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.08 по 31.03.10.

14.06.10 за результатами перевірки відповідачем складено акт 399/2300/00414018, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 п.11.29 ст.11 Закону №168, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 252 713грн.

В акті перевірки відповідач вказує, що позивач здійснював реалізацію товарів власного виробництва, що є підакцизним товаром, що позбавляє його права передбаченого п.11.29 ст.11 Закону №168 на залишення у своєму розпорядженні сум ПДВ з операцій з продажу цих товарів. В зв’язку з цим позивач повинен був операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених із власної сировини включити у податкову декларацію №3 по ПДВ, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом.

15.07.10 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000322301/0, яким позивачу визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 252 713грн. та штрафними санкціями на суму 126 356,50грн.

Відповідно до п.”в” ч.2 ст.3 Закону України ”Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, не підлягає оподаткуванню митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Статтею 2 Закону України ”Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” встановлено тимчасово до 1 січня 2004 року ставки акцизного збору на товари, вироблені в Україні з вітчизняної сировини, зокрема, виноматеріали, що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду) (код 2204 30), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1 грн. за 1 літр.

Суд вважає, що спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу, та ставки оподаткування, перелік не оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон №168.

Відповідно до п.11.29 ст.11 Закону №168 до 1 січня 2001 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Отже, виключення для застосування зазначеної норми у разі реалізації підакцизних товарів стосується тільки операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, виготовлених із давальницької сировини.

Судом встановлено, що в даному випадку, реалізовану продукцію (виноматеріали) позивачем виготовлено не із давальницької сировини, а з власної, а тому, незалежно від того, чи відносяться ці виноматеріали (т.б. виноградне сусло) до підакцизних товарів, Товариство повинно звільнятися від сплати до бюджету податку на додану вартість.

До того ж, судом також встановлено, що усі ці виноматеріали (т.б. виноградне сусло), які виробляються позивачем, реалізовувались тільки заводам вторинного виноробства за договорами купівлі-продажу (а не за договорами про переробку сировини на давальницьких умовах) і не мають коду 2204 30.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд вважає, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства перераховував ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва на окремий рахунок.

Крім того раніше відповідачем, за аналогічних обставин та підстав було прийняте у відношенні позивача податкове повідомлення-рішення від 31.10.06 №0000072301/3, яке скасоване постановою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.09 справа №1/560/06. Постанова залишена без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.11 та Вищого адміністративного суду України від 06.1.12.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.07.10 №0000322301/0 підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Очаківської Об’єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 15.07.10 №0000322301/0.

3. Присудити на користь Приватного акціонерного товариства ”Березанський” судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

4. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар