Ухвала суду № 31964767, 20.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія - 19 Головуючий у 1 інстанції - Демидова В.К.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Азевича В.Б.

Баркова В.М.

при секретарі: Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) «Грандфінресурс» на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 18 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, повернення внесків та відшкодування збитків за нікчемним правочином,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харцизького міського суду від 18 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені: з відповідача на його користь стягнуто внесені за нікчемним правочином кошти в розмірі 8033 грн. 35 коп., матеріальні збитки в розмірі 103 грн. 75 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1376 грн. 40 коп., а всього стягнуто 9513 грн. 50 коп. Крім того, з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ПП «Грандфінресурс», принесли апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з відсутності у ПП «Грандфінресурс» ліцензії та введення позивача в оману. При цьому, суд не звернув уваги на відсутність у позивача доказів на підтвердження своїх вимог, які він обґрунтував з посиланням на ст.ст. 203,215,216 ЦК України. Укладений між сторонами правочин не є нікчемним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом. Для укладання договору позивачу була надана відповідна інформація, після отримання якої він погодився на його підписання, зареєструвавшись через автоматизовану систему як учасник. Більш того, позивач частково виконав умови договору, сплативши чергові платежі, що свідчить про досягнення між сторонами згоди стосовно всіх істотних умов. За додатковою інформацією ОСОБА_2 не звертався. Суд також помилково, в супереч вимогам ст. 22 ЦК України, стягнув на користь позивача витрати, понесені на здійснення банківських операцій, вважаючи дану суму збитками. Суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на додатки до договору, з яких вбачається, що ПП «Грандфінресурс» гарантує отримання учасником проекту грошових коштів у разі виконання останнім всіх умов договору. При цьому, схему роботи адміністратора ніяк не можна вважати пірамідальною, оскільки їх діяльність віднесена до надання соціальних послуг за рахунок адміністрированих коштів. Крім того, відповідно до судової практики за аналогічними справами, діяльність ПП «Грандфінресурс» відповідає діючому законодавству.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Позивач до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 02.07.2012 р. між ОСОБА_2 (учасник) та ПП «Грандфінресурс» (адміністратор) був укладений договір №210729. Згідно з умовами даного договору адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок останнього певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару або відповідної суми у позику, зазначеної у додатку №1 до договору, на умовах діяльності програми «Альянс України», що міститься в додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору. В тому числі адміністратор прийняв на себе зобов'язання: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати відповідну суму у позику. Із додатку №1 до договору вбачається, що позивач мав придбати товар у вигляді коштів в розмірі 125000 грн.

При цьому, учасник зобов'язався сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання договору в сумі 4375 грн. та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу в сумі 4375 грн.. Крім того, не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж в сумі 1219 грн. 45 коп., який включає чистий внесок в сумі 694 грн. 45 коп., за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару та адміністративні витрати в сумі 872 грн. 23 коп., що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми. Кількість платежів дорівнює - 180, таким чином за 180 платежів позивач мав би сплатити всього 282001 грн. 40 коп., з яких 125000 грн. - вартість товару (180 х 694 грн. 45 коп.) та 157001 грн. 40 коп. (180 х 872 грн. 23 коп.) адміністративні виплати, тобто плата за послуги відповідача. Договір не містить строків та (або) термінів отримання учасником товару, не передбачає будь-якої відповідальності ПП «Грандфінресурс» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником товару навіть у разі повної оплати його вартості.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки судом встановлено, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на отримання товару та відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Альянс-Україна», висновок суду про те, що правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики є обґрунтованим. Встановивши, що правочин є нікчемним, суд правильно застосував наслідки його недійсності та стягнув з відповідача на користь позивача сплачені ним за угодою кошти в розмірі 8033 грн. 35 коп.

За вказаних обставин доводи відповідача про те, що укладений між сторонами правочин не є нікчемним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, безпідставні.

Суд також обґрунтовано стягнув на користь позивача витрати, понесені у зв'язку із здійсненням банківських операцій при пересиланні грошових внесків на рахунок ПП «Грандфінресурс».

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Виходячи з наведеного, здійснюючи платежі за нікчемним правочином, позивач поніс витрати на оплату банківських операцій в розмірі 103 грн. 75 коп., які хоча і в чистому вигляді не є збитками, але за своєї природою є реальною шкодою для нього, завданою неправомірними діями, і підлягають стягненню з винної особи у відповідності до діючого законодавства.

За вказаних обставин доводи апелянта про те, що вказана сума не є збитками необґрунтовані.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, на його користь з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати.

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Як вбачається з вимог ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачеві ОСОБА_2 надавала адвокат ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору про надання такої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи долучена квитанція про оплату правової допомоги у розмірі 2000 грн. та розрахунки витраченого часу на вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді на суму 1376 грн. 40 коп., в які не увійшла оплата участі адвоката в судових засіданнях по справі.

Суд обґрунтовано стягнув на користь позивача вищевказану суму, розрахунок якої проведений у відповідності з діючим законодавством. Рішення суду позивачем не оскаржене.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що позивач ознайомився з умовами договору, погодився з ними та підписав його, що підтверджує факт його вільного волевиявлення, оскільки вони не спростовує висновки суду про нікчемність угоди через використання відповідачем нечесної підприємницької практики.

Необґрунтовані доводи відповідача про наявність судової практики про визнання їх діяльність законною, оскільки надане на їх підтвердження судове рішення не містить таких висновків і вимоги про визнання договору недійсними заявлені з інших підстав.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Грандфінресурс» відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 18 березня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: