Ухвала суду № 31964684, 13.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 24 Головуючий в 1 інстанції Чемодурова Н.О.

Доповідач Ларіна Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Зінов'євої А.Г.

суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою комунального підприємства „ЖЕК №1" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по витратам на утримання жилого будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП „ЖЕК №1" заборгованість за отримані послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у сумі 5 814,13 грн.; вирішено питання про судові витрати.

Зазначене рішення оскаржили відповідачі, в апеляційній скарзі просили рішення суду першої інстанції скасувати.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначають, що їх квартира приватизована, а приватизовані помешкання виводяться з державної, комунальної власності в приватний житловий фонд, що у апелянтів немає договору з позивачем, тому у позивача відсутнє право на стягнення за позовом.

На думку апелянтів, відповідачам фактично не надали змоги пояснити їх заперечення, не було вжито заходів, щоб свідки, допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитував, що суд посилається на ст. 68 ЖК України, яка відноситься до комунального житлового фонду, а не до приватного, а ст. 160 ЖК України говорить про права та обов'язки членів сім'ї наймача жилого приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові, а не про відносини з комунальним підприємством.

Апелянти вважають, що керівництвом КП „ЖЕК №1" порушено п. 2, 3 ст. 191 КК України, у якій говориться про привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, ст.ст. 364, 364-1, 365, 365-1, 366, 367 КК України щодо зловживання владою та службовим становищем, перевищення влади та службових повноважень, службової фальсифікації, службової халатності та п. 1 ст. 325, оскільки у зимовий період посипка тротуарів проводилась шлаком, акти перевірки на його токсичність відсутні, а у документах записано, що посипку проводили піском. Також позивачем порушено ст. 356 КК України, ст. 358 КК України, що підтверджується висновком слідчого Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Відповідачі в судовому зсіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечила просила її відхилити, рішення суду залишити без змін

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, думку сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням керівника ВАТ „Содовий завод" від 30 червня 2004 року про приватизацію квартири, на прохання наймача ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 передано в спільну часткову власність в рівних частках (а.с. 19).

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1. Згідно довідки КП „ЖЕК №1", ОСОБА_3, власник квартири, знята з реєстрації 24 листопада 2012 року у зв'язку зі смертю (а.с. 2; 12-13).

Рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 452 від 21 серпня 2004 року затверджено акти прийому-передачі в комунальну власність територіальної громади майна, яке знаходить на балансі ВАТ „Содовий завод" та згідно п. 2 даного рішення та додатку № 1 до нього, будинок АДРЕСА_1 передано в господарське відання на баланс КП „ЖЕК № 1" (а.с. 7).

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок в якому проживають відповідачі обслуговується і ремонтується підприємством позивача. Необхідність укладення договору про надання комунальних послуг передбачена Законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Однак, дана вимога Закону сторонами спірних правовідносин не виконана.

Судом першої інстанції встановлено, що відкриття особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1, надання послуг та їх фактичне споживання відповідачами свідчать про наявність між сторонами фактичних договірних правовідносин на умовах, передбачених Правилами користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів дослідчої перевірки Слов'янської міжрайонної прокуратури за заявою ОСОБА_1 стосовно посадових осіб КП „ЖЕК №1" за фактом привласнення бюджетних коштів і складання фіктивних звітних документів, проведеної в порядку ст. 97 КПК України (1960 року), було винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи стосовно посадових осіб КП „ЖЕК №1" м. Слов'янська у зв'язку з відсутністю в їх діях ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 191, 366 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність письмових договірних відносин між сторонами за наявністю фактичного надання послуг та їх фактичне споживання відповідачам є підставами для задоволення позову, що передбачено ст. 68, 160 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Апеляційний суд погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки наявність заборгованості судом встановлена, розмір не оскаржено, добровільно відповідачі не погашають, тому наявні підстави для стягнення виниклої заборгованості судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки квартира приватизована та між сторонами у письмовому вигляді не укладений договір по наданню спірних послуг, апеляційний суд приймає критично, оскільки фактичне надання послуг позивачем відповідачам встановлено судом першої інстанції, інших доказів позивачем не надано, а не укладення письмового договору за наявністю отримання таких послуг, відповідно до діючого законодавства не є підставою для відмови у позові.

Доводи апеляційної скарги що відповідачам фактично не надали змоги пояснити їх заперечення та щодо інших процесуальних порушень, апеляційний суд приймає критично, оскільки вони не є підставами для скасування законного рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового мотивування рішення, апеляційний суд приймає критично оскільки з мотивувальній частині рішення вбачається посилання суду на ст. 68, 160 ЖК України.

Доводи апеляційної скарги що на думку апелянтів позивачем порушено КК України що підтверджується висновком слідчого Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, апеляційний суд приймає критично, оскільки за результатами дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 191, 366 КК України, інших доказів позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки судом першої інстанції наданих сторонами доказів, апеляційний суд приймає критично, оскільки розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості по витратам на утримання жилого будинку та прибудинкової території з підстав доведеності наявності заборгованості. Інших доказів позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: