Рішення № 31963025, 10.06.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/2539/13-ц

Провадження № 2/116/1429/13

10.06.2013 року м.Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: Буйлової С.Л.,

при секретарі: Аджиєвій А.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 77940, 55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що закінчивши у 2006 році ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського», відповідач ОСОБА_2 була направлена для проходження інтернатури в комунальне підприємство «Херсонська міська лікарня імені Тропіних», на посаду лікаря - педіатра. Після отримання диплому для проходження інтернатури відповідач ОСОБА_2 не прибула. Згідно умов договору про підготовку спеціаліста з вищою освітою, укладеним між сторонами, університет прийняв на себе зобов'язання з навчання студентки ОСОБА_2 на 2 медичному факультеті за спеціальністю педіатрія. Студентка у свою чергу зобов'язана після закінчення навчання прибути для проходження інтернатури та відпрацювати за місцем направлення 3 роки. Таким чином, були порушені умови договору та постанови КМУ №992 від 22.08.1996 року. На підставі викладеного, а також п.14 постанови КМУ №992 від 22.08.1996 року, відповідач зобов'язана відшкодувати державі суму витрат, понесених при підготовці спеціаліста с вищою освітою. В результаті проведеної відділом інтернатури ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського», перевірки прибулих для проходження інтернатури лікарів було встановлено, що ОСОБА_2, яка навчалась за рахунок коштів держбюджету, не прибула до місця проходження інтернатури, у зв'язку з чим державному бюджету була причинена значна матеріальна шкода. 13.12.2012 року відповідачу була направлена претензія з вимогою відшкодувати суму заборгованості. В добровільному порядку відповідачем заборгованість погашена не була. За період навчання з коштів державного бюджету ОСОБА_2 була виплачена стипендія в сумі 3622,55 грн. Крім того, згідно калькуляції вартості навчання одного студента в ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» на бюджетній формі на підготовку студентки ОСОБА_2. з коштів державного бюджету було витрачено 74315 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 77940,55 грн.

В судове засідання представник позивача ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» - Лагуда О.А., яка діє на підставі довіреності, не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належно, в письмовій заяві до суду просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі по тих же підставах, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, причин неявки суду не повідомила, заперечення проти позову не надала.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 01.09.2006 року між позивачем Державною установою «Кримський державний університет імені С.І. Георгієвського» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір «Про підготовку фахівців з вищою освітою» №157/06, згідно до умов якого університет взяв на себе обов'язок по навчанню студента ОСОБА_2 на медичному факультеті за фахом «Педіатрія». Студент в свою чергу зобов'язалася після закінчення навчання прибути по місцю розподілу і відпрацювати не менше 3 років (а.с. 6).

В 2012 році ОСОБА_2 закінчила університет та здобула повну вищу освіту за фахом «Педіатрія».

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання вищезазначеної норми Закону, був розроблений Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений Постановою Кабітену Міністрів України від 22.08.1996 року № 992.

Відповідно до п.4 Порядку, керівники вищих навчальних закладів після зарахуванням осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоди. Згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою та відпрацювати у замовника не менше трьох років, в вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Відповідно до приписів ст. 627-239, 526 ЦК України сторони є вільними в укладені договору та визначені його умов. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, після проходження інтернатури ОСОБА_2 по місцю розподілу, згідно пропозиції щодо працевлаштування, не прибула, що було встановлено в результаті проведення перевірки, проведеної Державною установою «Кримський державний університет імені С.І. Георгієвського», у зв'язку із чим на ВУЗ був покладений обов'язок відшкодувати заподіяний матеріальний збиток, стягнувши суму витрачених державним бюджетом коштів.

З копії письмової заяви ОСОБА_2 убачається, що вона не змогла прибути в інтернатуру, оскільки здійснює догляд за бабусею похилого віку, заборгованість за навчання з урахуванням вартості навчання та виплаченої стипендії зобов'язується сплатити на корить держави.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 були порушені п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 року і умови Договору між відповідачем та ВУЗом.

13.12.2012 року відповідачу ОСОБА_2 була направлена претензія з проханням відшкодувати суму заборгованості, відповідь на яку позивач не отримав (а.с. 5).

За період навчання із коштів державного бюджету студенту була виплачена стипендія у розмірі 3622,55 грн. (а.с. 14).

Крім того, згідно калькуляції вартості навчання одного студента в Кримському державному медичному університету на бюджетній формі на підготовку студента ОСОБА_2 із коштів державного бюджету було витрачено 74318 грн. (а.с. 15,16).

На підставі п.14 постанови КМУ № 992 від 22.08.1996 року, а також умов Договору ОСОБА_2 зобов'язана відшкодувати державі суму витрат, понесених на її підготовку в якості фахівця з вищою освітою.

Таким чином, позовні вимоги Державної установи «Кримський державний університет імені С.І. Георгієвського» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Тому, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача на відшкодування судових витрат 779,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави заборгованість за надані освітні послуги в сумі 77940,55 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот сорок) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» судовий збір в сумі 779,41 (сімсот сімдесят дев'ять) гривень 41 копійку на р/р 35221001000255, МФО 824026, ОКПО 01896719.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: С.Л. Буйлова