Постанова № 31961100, 19.06.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

19 червня 2013 року Справа № 823/1941/13-а

09 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (далі-позивач), в якій ставить питання про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 3913 грн. 73 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012р. в сумі 3913 грн. 73 коп. Даний внесок відповідач повинен був сплатити до 20 числа місяця, що слідує за звітним періодом, тобто до 20 січня 2013 р. Оскільки відповідач у зазначений строк борг не сплатив, управлінням Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 22.01.2013 р. № Ф-116 на суму 4572 грн. 42 коп., яка була повернута відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 658 грн. 69 коп., таким чином заборгованість відповідача становить 3913 грн. 73 коп.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 30.09.2002 року виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області і відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2011 року №2464-VІ (надалі: Закон №2464-VІ).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VІ, передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 статтею 1 Закону №2464-VІ визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок, відповідно до ст. 7 цього Закону нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до п. 4.1 ст.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Мінімальний страховий внесок згідно ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлюється у розмірі 34,7 % бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Статтею 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено з 1 січня 2012 року мінімальну заробітну плату у розмірі 1073 грн. 00 коп., з 1 квітня - 1094 грн. 00 коп., з 1 жовтня - 1118 грн. 00 коп., з 1 грудня - 1134 грн. 00 коп.

Згідно з п. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Пунктом 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464-VI передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Відповідно до Протоколу № 1 про обмін інформацією між Пенсійним фондом України та Державною податковою адміністрацією України від 23.10.2010 року було проведено звірку даних по ФОП ОСОБА_1, в результаті чого було встановлено, що платник сплачував податок протягом 2012 року. Враховуючи той факт, що для уточнення суми нарахування єдиного внеску платник до УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області не звертався, базою для нарахування мінімального внеску є дані Золотоніської ОДПІ.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки.

У відповідності до вищевказаної статті Закону, на адресу відповідача надіслана вимога про сплату боргу від 22.01.2013 року № Ф - 116, яка була повернута відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Дана вимога боржником не оскаржена.

Таким чином, за відповідачем обліковується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3913 грн. 73 коп.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 3913 грн. 73 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (19700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код - 21366610) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3913 (три тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного

судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш