Вирок № 31960483, 19.06.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/3384/13-к

№ 1-кп/415/295/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотової І.В.

прокурора Сохікяна С.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Новоборове Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 6.11.2012 року Лисичанським міським судом за ст. 190 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням на 1 рік, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2013 року о 9 годині, обвинувачений ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, повторно, під надуманим приводом, не маючи намір повертати, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_2, заволодів належним останній мобільним телефоном « NOKIA C1-01» вартістю 300 грн., спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 19 квітня 2013 року о 9 годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_2 додому за адресою: будинок АДРЕСА_3. Під надуманим приводом, не маючи намір повертати, попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон « NOKIA C1-01», який в подальшому продав. У скоєнні правопорушення покаявся.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у скоєнні злочину, викладеному у вироку, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 19 квітня 2013 року о 9 годині до двору її будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3, прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які були п'яні. ОСОБА_1 попросив у неї мобільний телефон для того, щоб подзвонити. Вона дала телефон, після чого парні пішли. ОСОБА_1 сказав, що поверне телефон увечері. Увечері вона прийшла до ОСОБА_1, той сказав, що телефону більше немає, він продав телефон. Шкоду відшкодовано.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 19 квітня 2013 року о 9 годині разом з ОСОБА_1 прийшов додому до ОСОБА_2. ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_2 мобільний телефон та вони пішли. Ввечері того ж дня до нього додому приходила ОСОБА_2, шукала ОСОБА_1, сказала, що той не повернув їй телефон.

Вартість мобільного телефону « NOKIA C1-01» підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 256-92/7 від 29.04.2013 року (а.с.30-33)

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайства), повторно, доведено та кваліфікує його дії за ст. 190 ч.2 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винного: за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості в період випробування за вироком Лисичанського міського суду від 6.11.2012 року, суд вважає, що його виправлення можливе з призначенням покарання у вигляді обмеження волі, і, при призначенні покарання, застосовує правила ст.71 КК України.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в доход держави (одержувач УДКСУ у м.Лисичанську / м.Лисичанськ/ 24060300 рахунок 31117115700051 іден.код одержувача 37800278 банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013) судові витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 489 грн. 44 коп.

Цивільний позов потерпілою у встановленому законом порядку не заявлений, що не позбавляє її можливості вирішити питання про відшкодування спричинених збитків в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суд від 6.11.2012 року у вигляду обмеження волі на строк 6 (шість) місяців, остаточно призначивши покарання за сукупністю вироків у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави (одержувач УДКСУ у м.Лисичанську / м.Лисичанськ/ 24060300 рахунок 31117115700051 іден.код одержувача 37800278 банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013) судові витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 44 коп.

Речовий доказ: мобільний телефон « NOKIA C1-01», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, - передати ОСОБА_2

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: