Рішення № 31959430, 17.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р.Справа № 922/2294/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Енергозберігаючі технології 2010", м. Київ до Комунальне підприємство "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Задорожний А.Л., дов. № 85 від 14.06.13 р.;

відповідача - Пономаренко О.І., дов. б/н від 17.06.13 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Комунального підприємства "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" 17156,00 грн. основного боргу, 842,18 грн. 3% річних, 4195,97 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 158 від 31.01.12 р.

17.06.13 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого, основний борг визнав в повному обсязі, з нарахованою позивачем сумою пені та 3% річних не погодився.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.13 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду (далі - договір) № 158 від 31.01.12 р. (а.с. 11-13), відповідно до умов якого (п.1.1), замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) зобов'язався виконати гідрохімічне очищення внутрішньої поверхні котла марки E - 1.0-0.9 Г котельної за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 13.

Пунктом 2 договору встановлено, що загальна вартість робіт по договору становить 42156,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення відповідача про готовність роботи до приймання.

Позивач, відповідно до умов договору, виконав взяте на себе зобов'язання належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 27.02.12 р. (а.с.14-18) на суму 42156,00 грн., який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт відповідачем не заявлено.

В пункті 3.1 договору закріплено, що за надання послуг з виконання робіт згідно з п. 1.1 даного договору, відповідач сплачує позивачу суму, що буде обумовлена актом виконаних робіт.

Згідно з п. 3.3 договору, кінцевий розрахунок по даному договору здійснюється відповідачем не пізніше 25.06.12 р.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 25000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 21-23), внаслідок чого заборгованість відповідача склала 17156,00 грн., яка відповідачем не заперечується.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою ст. 854 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 17156,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 26.06.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, за договором підряду № 158 від 31.01.12 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 17156,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4195,97 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.4 договору підряду № 158 від 31.01.12 р., сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне оплату відповідачем вартості виконаних позивачем послуг у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивачем, при розрахунку пені, не були враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 2838,81 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 842,18 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" (61054, м. Харків, вул. Механізаторська, б. 13, код ЄДРПОУ 22696568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, б. 7, код ЄДРПОУ 37100186) 17156,00 грн. основного боргу за договором підряду № 158 від 31.01.12 р., 842,18 грн. 3% річних, 2838,81 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1615,29 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1357,16 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.06.2013 р.

Суддя Інте Т.В.