Рішення № 31959307, 18.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р.Справа № 29/81-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Етуаль-С ІІ" (Харківська обл., м. Первомайський) до Приватного підприємства "Стройпром" (м. Харків) про стягнення 33203,00 грн., за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - директора Косілова О.М. (наказ №7 від 25.02.03 р.), Портіка В.О. (доручення №1 від 06.01.12 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки в сумі 29203,00 грн. та не отриманий прибуток в сумі 4000,00 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на вимоги ст.ст. 1209, 1210 ЦК України.

Відповідач, в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову та просить в його задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 21.05.10 р. строк вирішення спору за клопотанням сторін продовжено за межі строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

31.05.10 р. позивачем надані заперечення на відзив відповідача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 14.03.11 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та протоколу повторного розподілу справи між суддями від 14.03.11 р. справа №29/81-10 передана судді Ольшанченко В.І., в зв'язку з хворобою судді Тихого П.В.

Відповідач, в запереченнях на позовну заяву ПП "Етуаль-С ІІ" з урахуванням проведеної комплексної будівельно-технічної та хімічної експертизи, заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити позивачу в позові повністю та стягнути з позивача на користь відповідача 3916,62 грн., витрачені ним на комплексну будівельно-технічну експертизу №8933/8934 від 06.01.12 р., проведену Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Бокаріуса М.С.

Відповідач надав додаткові пояснення по справі щодо договору від 15.05.09 р.

04.02.13 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 18.02.13 р. о 10:30 год.

Після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Відповідач надав додаткові пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач мав ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №314220 на будівельну діяльність (згідно з переліком) строком з 07.03.07 р. по 07.03.12 р.

12.08.09 р. між позивачем та ТОВ „Машгідропривод" був укладений генеральний договір підряду №12/08-2009 (надалі - генеральний договір підряду), за яким підрядник (позивач) зобов'язується по завданню замовника (ТОВ „Машгідропривод") на свій ризик виконати згідно СНіП, стандартів і технічних умов визначені будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні, ремонтні або інші роботи (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 1.2 даного договору роботи, строки їх виконання і їх вартість, вказуються у додаткових договорах і затверджених сторонами кошторисами, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1.3 генерального договору підряду підрядник зобов'язаний виконати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією та іншою технічною документацією, узгодженою сторонами, власними силами, інструментами, механізмами, із власних матеріалів або матеріалів замовника, з дотриманням будівельних норм і правил.

Пунктом 2.1.8 генерального договору підряду встановлено що, у разі виявлення при прийманні-передачі робіт невідповідності (неякісної) виконаної роботи, вимогам, що до них пред'являються, підрядник своїми силами та за свій рахунок, у погоджені із замовником строки, повинен усунути допущені недоліки (дефекти).

Пунктом 4.2 даного договору передбачена відповідальність підрядника за несвоєчасне виконання робіт у вигляді штрафу у розмірі 25% від суми вартості не виконаних робіт в строк.

Згідно п. 6.8 вказаного договору наявність недоліків фіксується в акті, який підписується обома сторонами, та строк усунення цих недоліків не повинен перевищувати 30 днів.

12.08.09 р. між позивачем та ТОВ „Машгідропривод" був укладений додатковий договір №1 до генерального договору підряду №12/08-2009 від 12.08.09 р. (надалі - договір підряду), за яким у відповідності до умов генерального договору підряду підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи згідно розробленого замовником технічного завдання і затвердженої сторонами кошторисної документації, а саме: улаштування промислових бетонних підлог товщиною 100 мм, армованих арматурною сіткою і фіброю стальною поліпропіленовою (надалі - роботи).

Відповідно до п. 2.1 договору підряду загальна вартість доручених підряднику по даному договору робіт становить 50000,00 грн.

Пунктом 2.3. договору підряду передбачено, що підрядник приступає до виконання робіт з дати надходження фінансових коштів на свій розрахунковий рахунок в розмірі 68% від загальної суми угоди.

Згідно п. 2.4 вказаного договору строк виконання всіх робіт підрядником з моменту отримання попередньої оплати 15 календарних днів.

Пунктом 3.1 договору підряду визначено, що до підписання даного договору замовник передає підряднику необхідну для виконання робіт документацію (технічне завдання, креслення, ескізи, зразки та ін.), а також затверджує надану підрядником проектно-кошторисну документацію.

Відповідно до п. 3.2 договору підряду роботи виконуються із матеріалів підрядника.

Пунктом 3.4 договору підряду передбачено, що підрядник придбаває матеріали, кількість яких і ціни узгоджуються з замовником у кошторисній документації, що надається підрядником.

Копію технічного завдання та проектно-кошторисної документації позивач не надав суду, посилаючись на те, що вони не оформлялися, а роботи виконувалися ним тільки на підставі підписаної сторонами договірної вартості на виконання ремонтних робіт в 2009 році по улаштуванню промислових бетонних підлог товщиною 100 мм, армованих арматурною сіткою і фіброю стальною поліпропіленовою (212 кв.м.).

Для виконання договору підряду позивач придбав у відповідача бетон М-300 на підставі договору купівлі-продажу №17 від 15.05.09 р. (надалі - договір купівлі-продажу), за яким постачальник (відповідач) зобов'язується передати у власність покупцю (позивачу) продукцію, найменування і ціна якої вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цю продукцію на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору купівлі-продажу загальна сума договору становить сукупність вартості продукції, що поставляється протягом всього строку дії даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу ціна за 1 куб.м. продукції вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.2 вказаного договору поставка конкретної партії продукції здійснюється на підставі замовлення покупця. Замовлення можуть надаватися постачальнику в письмовій формі, по факсу, електронною поштою або іншим способом.

Пунктом 3.3 зазначеного договору передбачено, що постачальник зобов'язаний здійснювати поставки в строки, вказані покупцем в замовленнях або в строки, узгоджені сторонами в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 3.5 договору купівлі-продажу приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363.

Згідно п. 3.9 даного договору, якщо покупець під час приймання продукції виявив невідповідність продукції ДСТУ Б.В.2.7.-96.-2000, він зобов'язаний зупинити приймання продукції і повідомити про це постачальнику.

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору оплата здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання продукції.

Згідно п. 4.2 цього договору право власності на продукцію переходить з моменту підписання сторонами накладних на продукції.

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.4 договору купівлі-продажу якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам нормативних документів згідно ДСТУ на даний вид продукції і підтверджується паспортом якості на кожну партію поставки.

У випадку поставки покупцю продукції, яка не відповідає ДСТУ Б.В.2.7.-96-2000, ДСТУ Б.В.2-7-43-96, ДСТУ Б.В.2.7-75-98 покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника, про що складається протягом 2-х годин письмовий документ, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Постачальник гарантує проектну марку бетону при умові виконання покупцем на будівельній дільниці вимог ДОСТу 1018090-90, ДСТУ Б.В.2.7. 114-2002, у відношенні відбору дослідних зразків вимог ДОСТу 5802-86.

Постачальник не несе відповідальність за кінцеві властивості бетону, якщо приймання, укладка і догляд за бетоном на будівельній дільниці не відповідає нормам і правилам СНіП, ДОСТу, ДСТУ.

Копії специфікації та заявок сторони не надали, посилаючись на те, що вона не оформлялася, а поставки бетону здійснювалися за видатковими накладними на підставі усних заявок.

Відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, поставивши позивачу бетон М-300 в кількості 22 куб.м. на загальну суму 12100,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: №РН-715, №РН-716, №РН-718, №РН-719 від 26.08.09 р.

Позивач прийняв поставлений відповідачем бетон без будь-яких зауважень щодо його якості та кількості.

Сторони не змогли довести факт передачі відповідачем позивачу документа про якість бетонної суміші, при цьому відповідач стверджував, що передав даний документ, а позивач стверджував, що його не отримував. Однак, відповідач надав до суду копії документа про якість поставленої позивачу партії бетонної суміші №456, виданого 26.08.09 р. випробувальною лабораторією ЗАТ "Харківський проектний і науково-дослідний інститут "ПромбудНДІпроект" (атестат акредитації №UA 6.001.Т.891), та протоколу №87/103-029 від 03.01.09 р. ТОВ «ТДХ» випробування бетону на міцність по методиці ДОСТ 10180-90 «Бетони. Методи визначення міцності по контрольним зразкам» на відповідність вимогам ДСТУ Б.В.2.7.-43-96 «Бетони важкі. ТУ» від 07.10.09 р., а також документу про якість №200 портландцементу ПЦ 11/Б-Ш-400 ДСТУ БВ.2.7.-46-96 партії №48 відвантаження 22.08.09 р., протоколу Контрольно-випробувальної лабораторії ТОВ «С.К.С.М» результатів випробувань щебеня від 20.08.09 р., протоколу Контрольно-випробувальної лабораторії ТОВ «С.К.С.М» результатів випробувань цементу від 18.09.09 р.

Позивач повністю оплатив поставлений відповідачем бетон, що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку відповідача.

Як зазначає в позовній заяві позивач, поставлений відповідачем бетон був укладений працівниками "Етуаль-С ІІ", на його поверхню був нанесений та затертий зміцнювач "Арморит ТОП-100", і покритий лаком "Армокріл А ".

03.09.09 р. представником замовника (ТОВ "Машгідропрівод") було виявлено, що при попаданні води на поверхню бетонної підлоги відбувається відшаровування зміцненого верхнього шару від бетону, про що був складений акт огляду бетонної підлоги від 04.09.09 р. представниками ТОВ "Машгідропрівод" та ПП "Етуаль-С ІІ", згідно якого комісією було вирішено: ПП "Етуаль-С ІІ" провести ремонт зміцненого верхнього шару бетонної підлоги у містах відшарування, оскільки у такому вигляді підлога не може бути прийнята до експлуатації та призначити експертизу для виявлення причин відшарування поверхні, оплату якої здійснити ПП "Етуаль-С ІІ".

04.09.09 р. комісія у складі директорів підприємств позивача та відповідача склали акт вилучення контрольного зразку бетонної підлоги з зміцнюючим верхнім шаром розміром 12х14 см та глибиною 6,5 см, який в подальшому надали суду для проведення судової експертизи.

У період з 20 по 24 вересня 2009 р. робітниками позивача здійснювався частковий ремонт відшарування верхнього шару від бетонної підлоги на орієнтовній площі 12 кв.м., але позитивних результатів не дав. Замовником така поверхня підлоги не була прийнята, про що був складений акт повторного огляду від 25.09.09 р., в зв'язку з чим та з урахуванням отриманих висновків експертизи ПП "Етуаль-С ІІ" було здійснено перезаливку бетонної підлоги бетоном М-250 з зміцненим верхнім шаром новим зміцнювачем „Панбекс Ф-2", який і був прийнятий замовником за технічним актом від 27.10.09 р. на суму 33916,12 грн.

Закупівля ПП "Етуаль-С ІІ" бетону М-250 у ВКП „Бетонікс" ТОВ та інших матеріалів для укладки нового шару бетону товщиною 70 мм поверх вже покладеної підлоги з бетону відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів на загальну суму 20759,00 грн. з ПДВ.

27.11.09 р. ПП "Етуаль-С ІІ" та ТОВ „Машгідропривід" були підписані акт №01 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. на суму 46000,00 грн.

04.01.10 р. позивач надіслав відповідачу претензійну заяву №1 від 05.01.10 р. про відшкодування збитків і упущеної вигоди на суму 33203,00 грн., що підтверджується касовим чеком Укрпошти №6452 від 04.01.10 р.

У відповіді №11 від 02.02.10 р. на претензійну заяву відповідач відхилив вимоги позивача, посилаючись, зокрема, на те, що виробником бетону є ТОВ „ТДХ" (м. Харків, вул. Каштанова, 29), у якого він придбав бетон і поставив позивачу своїми машинами.

Придбання відповідачем у ТОВ „ТДХ" бетону М-300 підтверджується копіями договору купівлі-продажу №19 від 01.01.09 р. та видаткової накладної №ПН-222 від 26.08.09 р.

Як встановлено господарським судом Харківської області у рішенні від 12.10.10 р. по справі №55/80-10 за позовом Приватного підприємства "Етуаль-С ІІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" про стягнення 13783,84 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" до Приватного підприємства "Етуаль-С ІІ" про стягнення 12500,00 грн., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.10 р. та постановою ВГСУ від 21.02.11 р.: „17.08.09 р. відповідач за первісним позовом перерахував на поточний рахунок позивача авансовий платіж на суму 34000,00 грн., що складає 68% від загальної суми договору (платіжні доручення №171 на суму 15000,00 грн. та №39 на суму 19000,00 грн.).

Отже, позивач зобов'язався розпочати роботу 18.08.09 р. та виконати її в строк до 01.09.09 р., а відповідач мав прийняти виконані підрядні роботи 01.09.09 р.

Однак, з акту №01 приймання виконаних підрядних робіт, який був підписаний сторонами 27.11.09 р., вбачається, що позивачем були порушені строки виконання договору. Та цей факт не спростовується позивачем.

17.11.09 р. відповідач за первісним позовом своїм листом за №226 від 17.11.09 р. попередив позивача про те, що до нього будуть застосовані штрафні санкції в розмірі 25% від суми вартості невиконаних у встановлений строк робіт, та незважаючи на виконання ПП "Етуаль-С ІІ" робіт на загальну суму 50000,00 грн. (без врахування перезаливки бетону), фінансовий акт буде підписаний відповідачем тільки на суму 46000,00 грн. (4000,00 грн. - штраф за прострочення виконання робіт)."

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно акту огляду бетонної підлоги від 04.09.09 р. відшарування верхнього покриття були виявлені після потрапляння води на поверхню бетону, тобто на готовий продукт, і це не могло бути виявлено при прийманні свіжого бетону, тільки на наступній стадії затвердіння бетону (скритий недолік).

В якості доказу поставки відповідачем бетону, який має скриті недоліки, позивач надав копію висновку Харківського Державного технічного університету будівництва та архітектури (без дати і номера) про стан бетонної підлоги із зміцнювачем поверхні в приміщенні цеху заводу „Гідропривід" за підписом доцента кафедри будівельних матеріалів та виробів ХДТУБА Бондаря В.О., в якому він дійшов висновку, що: 1) руйнування полімерцементного розчину "Арморит-Топ-100" викликано хімічною реакцією нестабільних зола шлакових частинок, що потрапили у верхній шар з бетону або іншими шляхами; 2) вільне вапно як у бетоні, так і у зола шлаку, коксові (вугільні) залишки здатні в лужному середовищі викликати хімічну реакцію із збільшенням в обсязі, виділенням газів і створювати внутрішню напругу; 3) новий шар розчину здатний пом'якшити і ліквідувати поверхневі напруги і відділити активні зола шлакові частинки від поверхні підлоги.

Ухвалою суду від 04.10.10 р. по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса із залученням фахівців ЗАТ Проектний НДІ „Харківський Промбудпроект".

У листі №5645 від 28.10.10 р. ХНДІСЕ повідомив суд про неможливість проведення в ХНДІСЕ дослідження по суті поставлених питань в зв'язку з тим, що ЗАТ ПНДІ „Харківський Промбудпроект" повідомив про неможливість проведення експертизи, а у ХНДІСЕ відсутні сертифікована лабораторія та устаткування.

Ухвалою суду від 23.03.11 р. по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса із залученням фахівця ТОВ "Випробувач", розташованого за адресою: 61054 м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, який має атестат акредитації НААУ №2Н070 від 12.11.04 р.

Науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надіслано до господарського суду повідомлення №3528/3529 про неможливість надання висновку судової експертизи у справі №29/81-10 через те, що в термін до одного місяця необхідні матеріали до інституту не надійшли.

Ухвалою суду від 23.03.11 р. по справі була призначена комплексна судова будівельно-технічна та хімічна експертизи, проведення яких доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177 м. Харків, вул. Золочівська, 8-а) із залученням фахівця ТОВ "Випробувач", розташованого за адресою: 61054 м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, який має атестат акредитації НААУ №2Н070 від 12.11.04 р.

На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

1) Чи відповідає наданий зразок бетону вимогам ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000, ДСТУ Б.В. 2.7-43-96, ДСТУ Б.В. 2.7-75-98 щодо міцності бетону, середньощільності, легкоукладання, об'єму повітрезатягування, збереження властивостей в часі?

2) Вказати міцність наданого зразку бетону без урахування міцності поверхні (без врахування укріплення поверхні) та збільшення міцності бетону на 10-20% за рахунок введення в бетон металічної та поліпропіленової фібр?

3) В разі якщо наданий зразок бетону не відповідає вимогам ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000, ДСТУ Б.В. 2.7-43-96, ДСТУ Б.В. 2.7-75-98, вказати яким саме вимогам ДСТУ він не відповідає?

4) Чи відповідає наданий зразок бетону вимогам М 300?

5) Яка рухливість наданого зразку бетону: П-2, П-3, П-4, чи інша?

6) Чи є речовина в верхній частині наданого зразку бетону зміцнювачем "Арморит-Топ-100", "Арморит-Топ-200" або інший матеріал?

7) Якщо речовина в верхній частині наданого зразку бетону є зміцнювачем "Арморит-Топ-100", то чи відповідає вона вимогам, що висуваються до цієї речовини?

8) Якщо речовина в верхній частині наданого зразку бетону не є зміцнювачем "Арморит-Топ-100", то що це за речовина?

9) Що спричинило зруйнування верхнього шару наданого зразку бетону?

10) Чи існує зв'язок між зруйнуванням верхнього шару наданого зразку бетону з рухливістю наданого зразку?

11) Чи могло відбутися зруйнування верхнього шару наданого зразку бетону у зв'язку з невідповідністю цього зразку ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000, ДСТУ Б.В. 2.7-43-96, ДСТУ Б.В. 2.7-75-98?

12) Якщо зруйнування верхнього шару наданого зразку бетону відбулося у зв'язку з невідповідністю цього зразку ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000, ДСТУ Б.В. 2.7-43-96, ДСТУ Б.В. 2.7-75-98, то яким саме чином?

13) Чи маються в верхньому шарі наданого зразку бетону та в самому бетоні золашлакові включення (у вигляді чорних часток)?

14) У разі якщо в верхньому шарі наданого зразку бетону та в самому бетоні є золашлакові включення (у вигляді чорних часток), то яким чином вони потрапили в верхній шар наданого зразку?

15) У разі якщо в верхньому шарі наданого зразку бетону та в самому бетоні є золашлакові включення (у вигляді чорних часток), вказати чи допустимі ці включення нормам ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000, ДСТУ Б.В. 2.7-43-96, ДСТУ Б.В. 2.7-75-98 та в якій кількості?

Науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено комплексну судову будівельно-технічну та хімічну експертизи та надано наступні висновки №8933/8934 від 06.01.12 р. на поставлені судом питання: 1) визначити відповідність наданого зразку бетону вимогам ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000 та ДСТУ Б.В. 2.7-75-98 на надається можливим. Згідно з ДСТУ Б.В. 2.7-43-96 визначена середня густина та міцність зразку бетону; 2) міцність бетону складає 305 кгс/см.2, міцність верхнього шару бетону складає 292 кгс/см2; 3) встановлена невідповідність середньої густини зразку бетону згідно з нормами ДСТУ Б.В. 2.7-46-96; 4) Наданий зразок бетону відповідає М-300; 5,10) встановити рухливість наданого зразку бетону не надається можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині; 6, 7, 8) провести дослідження зразку бетону з метою встановлення наявності або відсутності зміцнювача бетону Арморит 100, 200, не уявляється можливим з причин, наведених у дослідницькій частині висновку. На поверхні бетону, наданого на дослідження, відсутня плівка лаку, який механічним шляхом можна було б відділити від бетону. А встановити чи використовувався лак «Армокрил А» для просочення верхнього шару бетону та виділити його для порівняльного дослідження, не уявляється можливим з причин, наведених в дослідницькій частині; 9) встановити причину руйнування верхнього шару бетону не надається можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині; 11, 12) встановити відповідність зразку бетону вимогам ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000 та ДСТУ Б.В. 2.7-75-98 не надається можливим, а вимогам ДСТУ Б.В. 2.7-43-96 можливо лише невідповідність п. 3.1.3 густини бетону. Встановити зв'язок між невідповідністю зразку бетону вищезазначеним ДСТУ та руйнуванням шару не надається можливим; 13,14, 15) визначення складу бетону, зокрема, наявності золошлакових включень в лабораторії судових будівельно-технічних експертиз не проводиться за відсутності спеціального обладнання.

У висновку №3 від 05.10.11 р. по визначенню фізико-механічних характеристик бетонних підлог фахівець Попов Г.М. навів наступні результати проведених випробувань: об'ємна вага - 2168кг/м3; зміст стальної фібри (d 0,1 довжиною 15-38 мм) - 0,092%; товщина верхнього шару - 2,5 - 3,5 мм; включення верхнього шару - від 0,35х0,3 до 0,4х0,75 мм; включень в тілі бетону не виявлено; міцність бетону згідно вимогам ДСТУ Б.В.2.7.-43-96 - 305 кгс/см2; міцність верхнього шару - 292 кгс/см2.

Запрошений для дачі пояснень фахівець ТОВ "Випробувач" Попов Г.М., який був залучений до проведення комплексної судової експертизи, у додаткових поясненнях №1 від 24.02.12 р. вказав, що будівельна лабораторія вважає, що незначне зниження щільності бетону підлог викликана недостатнім ущільненням бетону підлоги, тобто (позивачем) застосовувалися вібратори недостатньої потужності, а відтак було залучено повітря до тіла бетону, що спричинило зменшення щільності бетону, а також, що щільність бетону з урахуванням поправок на вологість 95% і температуру 20-21 град.С буде трохи вище щільності висушеного зразка. Поправка визначається згідно ДОСТу 12730.2-78: Бетони. Методи визначення вологості. і ДОСТу 12730.1-78: Бетони. Методи визначення щільності. Для визначення величини поправки необхідно провести порівняльне дослідження. Для цього необхідно надати проект влаштування підлоги. Для гідратації цементу в бетонній суміші потрібно не більше 15-20% води від кількості цементу, що знаходиться в бетонній суміші. Решта води в процесі набору міцності бетону випаровується. Таким чином, якщо водоцементне відношення у бетонній суміші складає 0,3-0,5, то при 400 кг цементу в марці бетону М-300 спочатку буде від 120 до 200 літрів води. Після гідратації та затвердіння бетону протягом більше 2-х років обсяг хімічно зв'язаної води залишиться від 60 до 80 літрів. Таким чином через 2 роки вага 1 куб.м зменшиться на 60-120 кг.

У цих же додаткових поясненнях він вказав, що враховуючи поправки, викладені у відповідях п.1-п.3, щільність вихідної бетонної суміші становила від 2308-2388 кг/куб.м, що відповідає вимогам ДСТУ Б.В.2.7-96-2000.

Крім того, в п. 4 відповіді на питання №4 Попов Г.М. зазначив, що враховуючи, що щільність вихідної бетонної суміші відповідає ДСТУ Б.В.2.7.-96-2000, то причинного зв'язку між щільністю зразка бетону, рівної 2168 кг/куб.м, і руйнуванням верхнього зміцнюючого шару не існує.

У висновку комплексної судової будівельно-технічної та хімічної експертизи №8933/8934 від 06.01.12 р. експерти на поставлене для розгляду експертизі питання №9 про те, що послужило підставою для руйнування верхнього шару наданого зразка бетону, докладно вказали, які вимоги повинні пред'являється при виробництві бетонних робіт, зокрема, підлог, яку документацію повинен вести виробник робіт, однак, позивач не надав до суду жодних документів по даних роботах. Також у висновку експерти відзначили, що як правило причинами виникнення дефектів є невідповідність конструкції до виконанню умов експлуатації, недотримання технології укладання підлог, невідповідність нормативним вимогам, використання матеріалів з фізико-механічними властивостями відповідними запроектованим (арк. 6-7 висновку).

У висновку доцента кафедри будівельних матеріалів та виробів ХДТУБА Бондар В.А. говоритися, що руйнування полімерцементного розчину "Армарит-Топ-100" викликано хімічною реакцією нестабільних зола шлакових частинок, що потрапили у верхній шар з бетону або іншими шляхами. У висновку описуються ці частинки, проте, джерело їх походження не називається (йдеться про можливі способи попадання частинок в зміцнювальний шар).

Однак, точно такі ж частинки описані експертом Нардід Л.В. в складі ущільнювача "Арморит Топ-100" у висновку ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса №8933/8934 від 06.01.12 р. (пункти 6,7,8 арк. 5). У тому ж дослідженні зазначено, що в бетоні немає видимих сторонніх включень. Про відсутність сторонніх включень у бетоні також вказує і фахівець ТОВ „Випробувач" Попов Г.М. (пункт 10 висновку №3).

Таким чином, результати судової експертизи вказують на те, що поставлений відповідачем позивачу бетон не мав сторонніх включень і не послужив причиною дефекту зміцнювального шару підлоги.

У судовому засіданні 22.03.12 р. викликані судовий експерт Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Мотиль О.О. і фахівець ТОВ "Випробувач" інженер будівельник Попов Г.М. надали письмові відповіді та пояснення щодо наданих ними висновків.

Враховуючи, що у висновку судової експертизи №8933/8934 від 06.01.12 р. не надано вичерпних відповідей на 9, 13, 14, 15 питання, ухвалою суду від 22.03.12 р. по справі була призначена додаткова судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177 м. Харків, вул. Золочівська, 8-а) із залученням фахівців Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури у відповідній галузі (61002, м. Харків, вул. Сумська, 40) та ТОВ "Випробувач" (61054 м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120. Атестат акредитації НААУ №2Н070 від 12.11.04 р.).

На вирішення експертам були поставлені наступні питання:

1) Що спричинило зруйнування верхнього шару наданого зразку бетону?

2) Чи маються в верхньому шарі наданого зразку бетону та в самому бетоні золошлакові включення (у вигляді чорних часток)?

3) У разі якщо в верхньому шарі наданого зразку бетону та в самому бетоні є золошлакові включення (у вигляді чорних часток), то яким чином вони потрапили в верхній шар наданого зразку?

4) У разі якщо в верхньому шарі наданого зразку бетону та в самому бетоні є золошлакові включення (у вигляді чорних часток), вказати чи допустимі ці включення нормам ДСТУ Б.В. 2.7-96-2000, ДСТУ Б.В. 2.7-43-96, ДСТУ Б.В. 2.7-75-98 та в якій кількості?

У своєму клопотанні №2/9882 від 08.04.11 р. експерти ХНДІ судових експертиз просили надати їм технічні умови та іншу технічну документацію, де вказано хімічний склад матеріалів, який використовувався, а саме зміцнювача бетону "Арморит Топ-100" і лаку "Армокріл А", та надати їм зразки зазначених речовин, вказати призначення приміщення, що була влаштована в ТОВ "Машгідропривод", а також у своєму клопотанні про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи №4217 від 12.04.12 р. експерти просили надати їм проект влаштування підлог у приміщенні ТОВ „Машгідропривод", технологічні карти виконаних робіт, журнал ведення робіт, сертифікати на вживані матеріали для виробництва підлоги, акти виконання робіт, результати вхідного контролю застосування матеріалів.

Однак, дані документі позивач не надав, в зв'язку з чим ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надіслав господарському суду Харківської області повідомлення від 22.05.12 р. про неможливість надання висновку експертизи №4217, оскільки протягом місяця клопотання про надання додаткових матеріалів не було задоволено.

Згідно п. 1.1 Загальних положень ДБН А 3.1-5-96, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 03.04.1996 р. №49 та введених в дію з 01.09.1996 р., будівельні роботи повинні здійснюватися на підставі попередньо розроблених рішень по організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації (ПТД), частиною якої є проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР).

Все це спрямовано на забезпечення якості будівельної продукції.

Як випливає з матеріалів справи позивачем не вівся контроль якості при виконанні будівельних робіт.

Пункт 2 розділу 8 ДБН А 3.1-5-96 вимагає здійснювати контроль якості будівельної продукції атестованою службою контролю, що забезпечує необхідну достовірність і повноту контролю, яка входить до складу будівельної організації або залученої з боку. Договір з акредитованою лабораторією позивач суду не надав.

У пунктах 3 і 4 розділу 8 даного ДБН вказується на необхідність проведення виробничого контролю якості, що включає в себе, в тому числі і вхідний контроль використаних матеріалів.

Позивач не надав суду результати вхідного контролю бетону, тому його посилання на неякісний бетон є безпідставними.

Вхідний контроль матеріалів (п. 4 розділу 8) проводиться зовнішнім оглядом на їх відповідність вимогам стандартів та інших нормативних документів і виробничі документації, а також наявності та змісту паспортів, сертифікатів та інших супроводжувальних документів. У разі виявлених дефектів і відхилень повинні бути зроблені записи в загальному журналі робіт.

Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом виробничої документації, що відображає технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт (п. 1 додатка 1 ДБН А 3.1-5-96).

Згідно пункту 3 додатку 1 ДБН А 3.1-5-96 загальний журнал ведеться з першого дня роботи на об'єкті.

Позивач не надав такий журнал на вимогу експертної установи та відповідного визначення суду.

Зважаючи на відсутність загального журналу ведення робіт, відсутність виробничого контролю, вхідного контролю, операційного контролю, стало неможливим встановити, на якій стадії виконання робіт виникли дефекти підлоги і які матеріали стали причиною дефекту підлоги.

Таким чином, позивач при виконанні будівельних робіт порушив загальні вимоги до організації будівельного виробництва, а саме: ДБН А 3.1-5-96, дотримання якого є обов'язковим для всіх учасників будівництва, незалежно від форм власності та відомчої належності. Порушені діючі норми і правила як на стадії підготовки будівельних робіт, так і в процесі їх виконання.

Отже, недотримання позивачем вищевикладених вимог привело до неякісного виконання робіт.

Відповідно до діючої на час спірних правовідносин редакції статті 1209 ЦК України продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг).

Згідно діючої на час спірних правовідносин редакції статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару.

Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до діючої на час спірних правовідносин редакції статті 1211 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню також якщо:

1) на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги);

2) особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Застосування положень статті 1209 ЦК України є можливим незалежно від того, чи перебував потерпілий та виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) у договірних відносинах. Якщо потерпілий та виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) мали договірні зв'язки, об'єктом яких був дефектний товар, робота (послуга), треба чітко відрізняти ті права та обов'язки сторін, які реалізуються в рамках укладеного договору, і ті права та обов'язки, які здійснюються поза договором. Так відповідно до ст. 678 ЦК України покупець в разі продажу йому товару неналежної якості має різноманітний комплекс прав, в тому числі і право вимагати сплаченої за товар грошової суми. Це право носить договірний характер та реалізується в рамках договору купівлі-продажу. Якщо ж внаслідок недоліку придбаного товару була завдана шкода здоров'ю або майну покупця, відносини сторін з цього приводу носять недоговірний характер та регулюються правилами статті 1209 ЦК України.

Підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" від 19.05.11 р. Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону підставами відповідальності за шкоду, завдану недоліками рухомого майна, є наявність шкоди, наявність дефекту в продукції, наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом продукції та шкодою. Вина виробника продукції не враховується як підстава притягнення його до відповідальності за заподіяну шкоду (ст. 4 Закону).

Позивач не надав доказів поставки відповідачем неякісного бетону та невідповідаючого умовам договору купівлі-продажу №17 від 15.05.09 р., доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між руйнуванням зміцнюючого шару підлоги і якістю поставленого бетону, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв'язок між виявленим дефектом та шкодою (збитками).

Позивач також не довів, що приймання, укладка і догляд за бетоном на будівельній дільниці відповідали нормам і правилам СНіП, ДОСТу, ДСТУ, що роботи проводилися ним у відповідності до технічного завдання та проектно-кошторисної документації.

До того ж, ТОВ „Машгідропривод" прийняв роботи у позивача вже після того, як ним був використаний інший бетон - марки М-250 та інший зміцнював - "Панбекс Ф-2".

Посилання позивача на те, що ним не був отриманий прибуток в сумі 4000,00 грн. від ТОВ „Машгідропривод" через поставку відповідачем неякісного бетону, суд вважає безпідставним, оскільки як встановлено господарським судом Харківської області у рішенні від 12.10.10 р. по справі №55/80-10 це був штраф за прострочення виконання робіт, а не за їх неналежну якість.

Наданий позивачем висновок доцента кафедри будівельних матеріалів та виробів ХДТУБА Бондаря В.О. (без дати та номеру) не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ поставки відповідачем бетону зі скритими недоліками або як висновок фахівця у відповідній галузі, оскільки:

1. для проведення даного дослідження не запрошувався представник відповідача;

2. невідомо, який саме зразок досліджувався даними фахівцем. У висновку йдеться про дослідженні зразка фібробетону у вигляді куба розміром 10 х 10 х 10 см, тоді як згідно акту вилучення контрольного зразка від 04.09.09 р., підписаного двома сторонами, вилучений зразок дрібнозернистого бетону з металевими включеннями - фібрами, верхній шар зразка являє собою щільний полімерний шар, і розмір контрольного зразка становить: 12х14х6,5 см.;

3. позивач не надав суду жодних доказів того, що даний фахівець Бондар В.О. має право (ліцензії, дозволи, кваліфікація тощо) на виробництво будь-яких досліджень з питань якості бетону. Крім того, в даному висновку немає висновків (і немає посилань про проведення будь-яких дослідів) про неякісність бетону, тобто невідповідність бетону вимогам ДСТУ Б.В.2.7.-96-2000;

4. у висновку описуються золошлакові частинки, проте, джерело їх походження не називається (йдеться про можливі способи попадання частинок в зміцнювальний шар);

5. не вказані методи дослідження;

6. висновок не має дати та номеру;

7. висновок виданий від імені Харківського Державного технічного університету будівництва та архітектури, хоча Харківський Національний університет будівництва та архітектури у листі №07/665 від 20.03.12 р. повідомив, що висновок виконаний не Університетом, а з власної ініціативи Бондаря В.О., оскільки договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт Університетом не укладався.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1209-1211 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Етуаль-С ІІ" (64107 Харківська обл., м. Первомайський, вул. Мічуріна, 6. Код ЄДРПОУ 34211024) на користь Приватного підприємства "Стройпром" (61035 м. Харків, вул. Вишнева, 38. Код ЄДРПОУ 30986570) витрати на проведення комплексної будівельно-технічної експертизи №8933/8934 від 06.01.12 р. в сумі 3916,62 грн.

Суддя Ольшанченко В.І.