Ухвала суду № 31959213, 20.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"20" червня 2013 р. Справа № 0670/8843/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представника Житомирської митниці Башинської О.А.,

представника позивача - Чепури І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна".

Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № 101040000/2012/300114/2 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/300119/2 від 05.09.2012 р., № 101040000/2012/300136/2 від 14.09.2012 р., № 101040000/2012/300144/2 від 19.09.2012 р., № 101040000/2012/300162/2 від 09.10.2012 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації № 101040000/2012/006506 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/006526 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/00188 від 13.09.2012 р., № 101040000/2012/00196 від 19.09.2012 р.

Відшкодовано на користь позивача з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 289,71 грн.

В апеляційній скарзі Житомирська митниця, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що саме на митні органи законом покладено обов"язок щодо правильного визначення митної вартості товарів.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції правильно визначено, що правовідносини, які виникли між сторонами урегульовано Митним кодексом України.

Зокрема, статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як встановлено судом першої інстанції, 19 липня 2012 р. між ТзОВ "Виробниче об'єднання "Техна" та U.S. STEEL Kosice,s.r.o. (Словачинна) укладено контракт № 7В9Р7j02, за яким позивач придбав прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований за допомогою гарячого занурювання розмірами 1,40х1160мм, 0,50х1250мм, 0,70х1250мм, 0,90х1250мм, 1,40х1250мм, 2,00х1250мм у кількості 645 шт., на умовах поставки DAP Матьовце/Ужгород (словацько-український кордон) по ІНКОТЕРМС 2010, загальна вартість контракту, включаючи допуск +10% становить 623799,00 доларів США. Умовами даного контракту передбачено, що оплата за товар проводиться шляхом 100% передплати у відповідності з проформою інвойсом до дати відвантаження.

З метою митного оформлення товарів, позивачем до Житомирської митниці були подані митні декларації № 101040000/2012/006506 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/006526 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/006780 від 13.09.2012 р., № 101040000/2012/006971 від 19.09.2012 р. та № 101040000/2012/007692 від 09.10.2012 р. за формою МД-2, в яких задекларовано товар (прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований за допомогою гарячого занурювання).

Митна вартість товарів встановлювалась позивачем в митних деклараціях за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості позивачем були надані документи за переліком передбаченим ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Після перевірки вантажно-митних декларацій Житомирська митниця своїми рішеннями № 101040000/2012/300114/2 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/300119/2 від 05.09.2012 р., № 101040000/2012/300136/2 від 14.09.2012 р., № 101040000/2012/300144/2 від 19.09.2012 р., № 101040000/2012/300162/2 від 09.10.2012 р. провела коригування митної вартості товару в сторону її збільшення посилаючись на те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені у частині другій ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості; неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу відповідно до статті 53 МК України: виписки з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію зовнішньоторговельних біржових організацій щодо вартості товару/сировини товару, прейскуранти, прайс-листи виробника товару.

Відповідно, митним органом були видані картки відмови в прийнятті митної декларації № 101040000/2012/006506 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/006526 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/00188 від 13.09.2012 р., № 101040000/2012/00196 від 19.09.2012 р. № 101040000/2012/00214 від 09.10.2012 р.

Як на підставу для відмови, митний орган зазначав, що документи, зазначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а декларант не подав додаткових документів на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію зовнішньоторговельних біржових організацій щодо вартості товару/сировини товару, прейскуранти, прайс-листи виробника товару.

З урахування вищевикладеного, митна вартість товарів визначена відповідачем в рішеннях за методом 2а, а саме:

- рішенням про коригування митної вартості № 101040000/2012/300114/2 від 03.09.2012 р. митна вартість прокату (0,700х1250 мм) визначена за методом 2а на підставі наявної у митного органу інформації щодо цифрових значень митної вартості ідентичних товарів (ВМД № 101040000/2012/4876 від 11.07.2012 р.);

- рішенням про коригування митної вартості № 101040000/2012/300119/2 від 05.09.2012 р. митна вартість прокату (товар № 1 0,900х1250 мм, товар № 2 2.00х1250мм) визначена за методом 2а на підставі наявної у митного органу інформації щодо цифрових значень митної вартості ідентичних товарів (ВМД № 206050000/2012/204282 від 27.06.2012 р. товар № 1, 100210000/2012/639429 від 28.08.2012 р.);

- рішенням про коригування митної вартості № 101040000/2012/300136/2 від 14.09.2012 р. митна вартість прокату(1.400х1250 мм) визначена за методом 2а на підставі наявної у митного органу інформації щодо цифрових значень митної вартості ідентичних товарів (рішення про коригування митної вартості № 101040000/2012/300125/2 від 07.09.2012 р.);

- рішенням про коригування митної вартості № 101040000/2012/300144/2 від 19.09.2012 р. митна вартість прокату(2,00х1250 мм) визначена за методом 2а на підставі наявної у митного органу інформації щодо цифрових значень митної вартості ідентичних товарів (ВМД № 209140000/2012/23594 від 16.07.2012 р.);

- рішенням про коригування митної вартості № 101040000/2012/300162/2 від 09.10.2012 р. митна вартість прокату(0,500х1250 мм) визначена за методом 2а на підставі наявної у митного органу інформації щодо цифрових значень митної вартості ідентичних товарів (ВМД № 101040000/2012/007607 від 05.10.2012 р.)

У свою чергу, різниця між сумою митних платежів була внесена позивачем в якості грошової застави з метою випущення товарів у вільний обіг.

У подальшому позивач звертався до митного органу із заявами від № 710 від 17.10.2012 р., № 711 від 17.10.2012 р., № 712 від 18.10.2012 р., № 713 від 18.10.2012 р., № 717 від 19.10.2012 р., № 719 від 19.10.2012 р., в яких просив визнати заявлену декларантом митну вартість та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, до якого додав документи на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема копії: прайс-листа виробника, висновок про вартісні характеристики товару (Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 10.09.2012 р. № 9/597), прибуткові накладні, висновки Лондонської Біржі Металів, банківські виписки, металургійний сертифікат країни експортеру.

За результатами розгляду наданих додаткових документів про підтвердження заявленої митної вартості товариства Житомирська митниця відмовила позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасуванні прийнятих рішень про коригування митної вартості.

Суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про задоволення вимог позивача, виходив з того, що висновки відповідача щодо наявності розбіжностей у поданих позивачем документах не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Також, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості винесено з порушенням митного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як встановлено судом першої інстанції та відповідно до посилань відповідача, підставою для витребовування у позивача додаткових документів, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України стало спрацювання автоматичного критерію ризику АСАУР за номером 121 - можливе заниження митної вартості товару, здійснити перевірку визначення митної вартості товарів, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Посилання митниці в суді апеляційної інстанції на те, що вказана обставина не була єдиною для витребування додаткових документів є безпідставними, оскільки як при розгляді справи в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді, відповідачем по справі не надано суду пояснень та відповідних доказів того, що документи, які зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та подані декларантом товариства, на підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, судом першої інстанції встановлено, що ціна одиниці товару зазначена в контракті № 7В9Р7j02 від 19.07.2012 р., проформі інвойсі № 920475 від 19.07.2012 р., рахунках-фактурах № 112/80959601 від 23.08.2012 р., № 112/80958701 від 23.08.2012 р., № 112/80958702 від 23.08.2012 р., № 112/81001301 від 23.08.2012 р., № 112/80932801 від 23.08.2012 р., № 112/80928101 від 23.08.2012 р. є ідентичною і не містить розбіжностей.

Отже, спрацювання автоматичного критерію ризику АСАУР за номером 121 відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України не є підставою для витребувування додаткових документів на підтвердження митної вартості у разі відсутності розбіжностей у документах, наданих позивачем при митному оформленні, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у митного органу були відсутні законні підстави для витребування від позивача додаткових документів.

Окрім того, як встановлено судом та убачається з матеріалів справи, на вимогу митного органу, позивачем були надані платіжні доручення № 85 від 13.08.2012 р., № 88 від 20.08.2012 р., № 92 від 27.08.2012 р., № 94 від 29.08.2012 р. про 100% оплату вартості товару за контрактом.

Також, позивачем надано експертний висновок Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 10.09.2012 р. за № 9/597 кий підтвердив, що ціни на товари зазначені в контракті № 7В9Р7j02 від 19.07.2012 р., проформі інвойсі № 920475 від 19.07.2012 р., інвойсах від 23.08.2012 р. № 112/80959601, № 112/80958701, № 112/80958702, прайс-листі виробника від 19.07.2012 р., комерційній пропозиції виробника від 19.07.2012 р., з/д товарно-транспортної накладної, калькуляції собівартості та комерційної ціни продукції були прийнятними на момент укладання договору та відповідають поточній конюктурі світового та українського внутрішнього ринків оцинкованої сталі.

Зазначеним документам, митний орган не надав належної оцінки та не зазначив причин з яких не може прийняти дані документи для підтвердження митної вартості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції і щодо того, що прийняті митним органом рішення не узгоджуються з приписами ст. 59 МК України.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 21 статті 58 МК України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Статтею 59 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в України з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених в цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як : фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості приймається митним органом якщо заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію митної вартості ідентичних товарів; обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Зокрема, наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року за № 598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Перелік додаткових складових до ціни договору.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів у графі 33 Рішення зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59,60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості № 101040000/2012/300162/2 від 09.10.2012 р., відповідач в гр. 33 визначаючи митну вартість за методом 2а посилається на ВМД № 101040000/2012/007607 від 05.10.2012 р., у якій митна вартість товару визначена рішенням Житомирської митниці № 101040000/2012/300124/2 від 07.09.2012 р.

У рішенні про коригування митної вартості № 101040000/2012/300136/2 від 14.09.2012 р., відповідач в гр. 33 визначаючи митну вартість за методом 2а посилається на рішення про коригування митної вартості № 101040000/2012/300125/2 від 07.09.2012 р., а не на ВМД за якими визначена митна вартість за ціною договору на ідентичні товари.

За ВМД № 110070000/2012/319915 від 17.08.2012 р. митна вартість прокату плоского з вуглецевої сталі визначена відповідно до рішення Дніпропетровської митниці № 110070000/2012/301320/1.

Так само, при аналізі рішення про коригування митної вартості № 101040000/2012/300144/2 від 19.09.2012 р. на підставі ВМД № 209140000/2012/23594 від 16.07.2012 р. суд правильно зазначив, що такі дії відповідача є протиправним, оскільки відповідно до вимог ст. 59 МК України товари, вказані у зазначених ВМД не є ідентичними ( не співпадають марка прокату, кількість, розміри, умови поставки, щільність оцинкованого покриття).

Під час апеляційного розгляду, митним органом не спростовано висновків суду та не надано доказів щодо протиправності прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів: № 101040000/2012/300114/2 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/300119/2 від 05.09.2012 р., № 101040000/2012/300136/2 від 14.09.2012 р., № 101040000/2012/300144/2 від 19.09.2012 р., № 101040000/2012/300162/2 від 09.10.2012 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації № 101040000/2012/006506 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/006526 від 03.09.2012 р., № 101040000/2012/00188 від 13.09.2012 р., № 101040000/2012/00196 від 19.09.2012 р.

Зазначені в апеляційній скарзі обставини були предметом розгляду в суді першої інстанції, які в повній мірі досліджено судом та надано правильну правову оцінку.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Т.С. Котік

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Н.М. Малахова

З оригіналом згідно: суддя _______ Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:РП

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" вул.Пушкіна,48,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

3- відповідачу Житомирська митниця вул. Перемоги, 25,м.Житомир,10003