Ухвала суду № 31959061, 20.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"20" червня 2013 р. Справа № 817/1005/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4.

Визнано протиправними та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі про сплату недоїмки №Ф-20 від 05 березня 2013 року .

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі щодо винесення вимоги про сплату недоїмки №Ф-20 від 05 березня 2013 року.

В задоволенні позовних вимог щодо зобов"язання відповідача припинити нарахування єдиного внеску відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, платник єдиного податку та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі, одночасно є пенсіонером з 23 жовтня 2009 року та довічно отримує пенсію за віком як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч.4 ст.4 даного Закону, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011 року.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, суд прийшов до правильного висновку, що позивачка звільнена від сплати єдиного внеску, оскільки є пенсіонером за віком.

Доводи відповідача про те, що позивач не підпадає під дію ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування", оскільки не досягла пенсійного віку, є безпідставними.

Стаття 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює наступні види пенсійних виплат 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені умови призначення пенсії за віком, а саме досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Виходячи зі змісту норм Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - особи, що стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Як зазначалось вище, позивач отримує пенсію за віком, призначену на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Призначення та виплата пенсій відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" названим категоріям, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону, а тому пенсія за віком може бути надана особі яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку положення ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно розуміти в контексті з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи не убачається та не зазначено відповідачем, що позивачка у добровільному порядку зареєструвалася у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має найманих працівників, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення вимоги від 05.03.2013 №Ф-20 про сплату боргу з єдиного внеску.

Доводи апелянта зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а лише на свій розсуд тлумачать поняття "пенсія за віком", що не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування".

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області вул. 1-го Травня, 1-А,смт. Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200