Ухвала суду № 31959027, 06.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р.Справа № 816/697/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/697/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

14 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001262312 від 29.11.2012 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 289123 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 72280,75 грн. та №0001282312 від 29.11.2012 року, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 624362,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 124872,50 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001272312 від 29.11.2012 року в частині завищення ТОВ "Квант Пром" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 22 967 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001262312 від 29.11.2012 року, № 0001282312 від 29.11.2012 року визнано протиправними та скасовано, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0001272312 від 29.11.12 в частині завищення від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 967,0 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Пром" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294,0 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що Полтавський окружний адміністративний суд встановив обставини справи та ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Пром», зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.02.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 32370933.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві з 26.02.2003 року, зареєстрований платником податку на додану вартість 28.02.2003 року, про що видане свідоцтво № 033414.

Відповідно до копії довідки АБ № 492387 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Квант Пром» одним із видів діяльності позивача є оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва. (46.63 КВЕД).

ДПІ у м. Полтаві в період з 12.10.2012 року по 15.11.2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Квант Пром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №4046/22-1/32370933 від 15.11.2012 року , в якому вказано на порушення позивачем вимог:

- п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 289123 грн. за другий квартал 2012 року та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2012 року в сумі 272 967 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень , травень 2012 року на суму 499490 грн. та занижено від'ємне значення з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 162 395 грн.

20.11.2012 року позивачем було подано до ДПІ у м. Полтаві заперечення щодо означеного акту перевірки, за результатами розгляду якого та дослідження накладної від 22.06.2012 року щодо транспортування труб безшовних, висновки акту змінено в частині визначення від'ємного значення з ПДВ, зокрема було збільшено від'ємне значення ПДВ за червень 2012 року на суму 57932 грн. В результаті вказаного сума від'ємного значення ПДВ становить 220327 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.11.2012 року №0001262312 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 289123 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 72280,75 грн. та №0001282312, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 624362,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 124872,50 грн., № 0001272312, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 272 967 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ "Квант - Пром" в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, приймаючи оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ "Квант Пром" ( Покупець) та ТОВ "Нафтосервіс" (Постачальник) було укладено договір поставки №05 від 20.02.2012 року, за умовами якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає товари промислового призначення ( труби) з визначенням ціни, асортименту, номенклатури, що визначаються у додатках цього договору (т.1, а.с.118-124).

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даних угод представником позивача надано суду податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати якості, видані виробниками означених труб, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, розрахунки (т.1.а.с. 126-129,222-237,238-240,242).

На підтвердження отримання купленого товару надано витяг із журналу реєстрації довіреностей, картки складського обліку (т.1.а.с. 215-221).

Оплата купленого товару підтверджується платіжними дорученнями, які були досліджені податковим органом у ході проведення перевірки (т.1, а.с. 205-213).

На підтвердження реальності оподаткованих операцій суду було надано докази транспортування куплених труб безшовних, зокрема, надано подорожні листи, товарно - транспортні накладні та накладні, оформлені залізницею, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на підтвердження перебування у власності позивача власних вантажних автомобілів (т.1 а.с.162,144-148, 158, 214).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд першої інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, а суд апеляційної інстанції погодився, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентом на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідали вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14. 1 статті 14 податкового кодексу України, витрати -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єктів оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.5. 1 п. 138.5 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну ).

Згідно з п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень рішень. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач не подав.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

Щодо посилання відповідача на те, що підприємством не було надано документи які підтверджують факт транспортування товару та на те, що первинні документи не мають обов'язкових реквізитів, колегія судів зазначає.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Колегія судів вказує на те, що посилання відповідача про відсутність повноважень у ОСОБА_1 на підпис у накладних було спростовано, а саме наказами про прийняття останнього на роботу, які були долучено до матеріалів справи(т.1 а.с. 217-218).

Також у суді першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що куплені труби безшовні були використані у господарській діяльності ТОВ "Квант Пром". Зокрема, мала місце їх поставка за відповідними договорами від 29.03.2012 року №29/03/02 та від 06.07.2012 року №0607 ТОВ НВП "Комплект -Ліга", ТОВ "Бурова компанія "Укрбудсервіс", що підтверджується договорами поставки зі специфікаціями , накладними, довіреностями на отримання товару посадовими особами контрагентів позивача, доказами транспортування вантажу ( т.1, а.с. 241, 242, 243-246,149, 150,131-135).

Крім того колегія судів зазначає, що позивачем було спростовано належними доказами посилання податкового органу на відсутність доказів транспортування купленого товару, що ставить під сумнів і реальність такої поставки від ТОВ "Нафтосервіс". Надано відповідні докази повноважень осіб, що підписали первинні бухгалтерські документи. З наявних у матеріалах справи доказів можливо ідентифікувати куплений товар в силу наявності сертифікатів якості, можливо встановити ланцюг його постачання та доведено, що саме куплений товар у ТОВ "Нафтосервіс" був поставлений ТОВ НВП "Комплект -Ліга", ТОВ "Бурова компанія "Укрбудсервіс".

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки позивачем податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на прибуток у відповідних звітних періодах сформовані за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ "Квант Пром" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагентів, що зареєстровані на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством, документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів від ТОВ "Нафтосервіс" , їх подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/697/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.