Ухвала суду № 31956595, 11.06.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/566/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/718/13 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

суддів - Ткач О. І., Бахметової В. Х.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю - представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2013 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_1, встановлену договором поруки від 23 листопада 2006 р., укладеним між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Універсал Банк", на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору №11/470-К від 23 листопада 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Універсал Банк".

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", МФО 338459, ідентифікаційний номер 26024943, в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,71 грн. (сто чотирнадцять гривень 71 коп.).

В апеляційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скарга до задоволення не підлягає.

Так, за змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_2 перестав виконувати свої зобов'язання за кредитним договором №11/470-К від 23.11.2006 року та додатковою угодою до кредитного договору від 24.04.2009 року, остаточний термін дії якого був встановлений до 10.12.2016 року включно (а.с. 4, 11).

В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, банк застосував передбачене п. 5.2.5. додаткової угоди право на повернення кредиту достроково, змінивши цим відповідно строк виконання основного зобов'язання.

Про це свідчить звернення банку 10.06.2011 року з вимогою до ОСОБА_2, яку він отримав особисто 15.06.2011 року (а.с. 23) і не виконав, про сплату протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги простроченої заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань. У випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги...

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, у ПАТ "УніверсалБанк" виникло право на пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_1, починаючи з 16.07.2011 року (у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково) протягом наступних шести місяців по 16.01.2012 року.

Позов до поручителя банк пред'явив в суд лише в лютому 2013 року.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктом 12 цього договору установлено, що він діє до повного виконання всіх зобов'язань боржником за основним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 5.2.5. додаткової угоди до кредитного договору, не пред'явив вимоги до поручителя, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що порука припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313; 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.О. Гірський