Рішення № 31956446, 14.06.2013, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1254/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мірошниченко О.В.

за участю секретаря Коровченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Лиман справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Криволуцької сільської ради про визнання права власності на спадщину,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 року позивачі звернулися до суду з позовом до Криволуцької сільської ради про визнання права власності на спадщину, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красний Лиман Донецької області померла їх мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю на підставі запису в погосподарській книзі Криволуцької сільської ради за особовим рахунком НОМЕР_1, але належним чином ОСОБА_4 за своє життя право власності на спірне домоволодіння не оформила. Постановою державного нотаріуса Краснолиманської державної нотаріальної контори позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої - ОСОБА_4, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності на житловий будинок.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, представник позивачів ОСОБА_5, який діє на підставі довіреностей (а.с. 5, 6), належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, але надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутності. (а.с. 48, 49, 50)

Відповідач Криволуцька сільська рада Донецької області належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направила, але надала суду заяву в якій просила справу розглянути без участі її представника в судовому засіданні, з позовними вимогами згодні.

В зв'язку з надходженням до суду заяв позивачів, представника позивачів, відповідача про розгляд справи за її відсутності суд вважає можливим розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм спадкові правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9) є матір'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10, 11).

Після смерті спадкодавиці залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

При зверненні до Краснолиманської державної нотаріальної контори постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.12.2012 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої - ОСОБА_4, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1, Краснолиманського району. (а.с. 13)

Відповідно до повідомлення Краснолиманської державної нотаріальної контори від 14.06.2013 року, що на підставі заяв про прийняття спадщини, які зареєстровані Краснолиманської державною нотаріальною конторою 26.06.2012 року від імені дітей померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 258/2012 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 51)

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Судом встановлено, що спорудження будинку було завершено 1962 році, а будівництво інших господарських споруд здійснювалось в проміжок часу з 1965 року по 1991 рік (а.с. 16).

Згідно з довідкою Криволуцької сільської ради домогосподарство за адресою АДРЕСА_1 в погосподарській книзі Криволуцької сільської ради за особовим рахунком НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_4

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

На момент будівництва житлового будинку та господарських споруд, які розташовані за адресою по АДРЕСА_1, діяли положення ЦК УРСР 1963 року, Закон України «Про власність», Закон України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Закон України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постанова Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, яка затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985- 1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, спадкодавець ОСОБА_4 своє право власності в БТІ не зареєструвала (не оформила).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах є актом органів влади та підтверджує право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, суд оцінює запис у погосподарській книги у сукупності з іншим доказом, яким є технічний паспорт на будинок відповідно до якого будівництво житлового будинку було закінчено у 1962 році, а будівництво інших господарських споруд здійснювалось в проміжок часу з 1965 року по 1991 рік.

Суд вважає, що спадкодавець ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами на підставі діючого на час закінчення будівництва законодавства.

Відповідно до ст. 1216 до спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки (спадщина) від ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красний Лиман Донецької області.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 125 ЗК України, ст. ст. 392, 1216, 1218 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 по 1/2 частки спадкового майна за кожним.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Головуючий суддя -