Ухвала суду № 31955990, 20.06.2013, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2/228/278/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м.Докучаєвськ

Докучаєвський міський суд Донецької області у складі : головуючого судді Черткової Л.О., при секретарі Остапенко О.М., з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ « Національна акціонерна страхова компанія « Оранта» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

29.05.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що 30.01.2013р. трапилося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 та ГАЗ 33081 д/н НОМЕР_2, з вини водія автомобіля ГАЗ, який був застрахований в НАСК « Оранта».

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 30.01.2013р. ОСОБА_3, водія автомобіля марки ГАЗ, визнано винним за ст.124 КУпАП.

25.02.2013р. він звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування та надав усі необхідні документи для виплат представникам страховика, але до теперішнього часу страхового відшкодування не отримав. Просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 17742,06 грн. та суму 500 грн. за виконання експертного дослідження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовну заяву ОСОБА_2 до ВАТ « Національна акціонерна страхова компанія « Оранта» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування залишити без розгляду, оскільки зазначений спір, у відповідності до п.2 ст.109 ЦПК України має розглядатися за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи, або у відповідності до п.7 статті 110 ЦАК України за адресою місцезнаходженням представництва юридичної особи, на вимоги позивача не порушується Закон України « Про захист прав споживачів».

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки вважає, що Закон України « Про захист прав споживачів» поширює свою дію й на страхування.

Суд, заслухавши думку представника позивача, вивчивши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

У п.5 ч.1 статті 4 Закону України « Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. №1023-ХІІ ( далі - Закон № 1023-ХІІ) зазначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди ( збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної ( немайнової ) шкоди, заподіяної небезпечною для життя та здоров'я людей продукції у випадках, передбачених законодавством.

Щодо поширення норм Закон № 1023-ХІІ на правовідносини, що регулюються Законом України « Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004р. № 1961-ІV ( далі - Закон № 1961-ІV ), то слід враховувати сферу дії зазначених законів.

У преамбулі Закону № 1023-ХІІ зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачем товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон № 1961-ІV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У статті 1 Закону № 1961-ІV, зазначено, що страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Тобто цей Закон направлений на захист життя, здоров'я та майна третіх осіб.

Таким чином Закон № 1023-ХІІ не поширюється на правовідносини, що випливають із Закону від 1 липня 2004 р. № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на правовідносини з добровільного майнового страхування відповідно до Закону України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» .

Таким чином, на позовні вимоги позивача не поширюється Закон України « Про захист прав споживачів» і дії загальне правило підсудності, визначене ч.2 статті 109 ЦПК.

Ухвалою суду від 03.06.2013р. провадження у вказаній справі було відкрито, справа призначена до попереднього судового розгляду на 13.06.2013р..

Ухвалою суду від 13.06.2013р. справу призначено до судового розгляду на 20.06.2013р.

Згідно п.2 ч.2 статті 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Адреса місцезнаходження юридичної особи НАСК « Оранта» : 02081, м.Київ, Дарницький р-н, вул.Здолбунівська, 7д

Керуючись п.2 ч.2 ст.116 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ВАТ « Національна акціонерна страхова компанія « Оранта» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування передати на розгляд Дарницького районного суду міста Києва (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня її отримання.

Суддя

20.06.2013