Рішення № 31955751, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8097/13 19.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія" АХА Страхування"доВійськової частини К1410простягнення 15 225,77 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Сербіна А.О.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія" АХА Страхування" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Військової частини К1410 про стягнення 15 225,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено відшкодування власнику автомобіля марки "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу, автомобілю "Lexus", реєстраційний номер А 1451 СТ, є Військова частина К1410, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.05.2013 р.

В судовому засіданні 22.05.2013 р. представником відповідача надано клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем не існує будь-яких договірних відносин, при цьому Військова частина К1410 є суб'єктом владних повноважень, а отже на думку представника відповідача, даний спір більшою мірою віднесено до юрисдикції адміністративного суду (ч. 2 ст. 17 КАСУ), проте суд відзначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

В даному випадку спір виник не у зв'язку із здійсненням Військовою частиною К1410 владних управлінських функцій, а з приводу відшкодування шкоди, завданої у ДТП, тобто правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Глави 67, 82 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 22.05.2013 р. оголошено перерву до 19.06.2013 р.

18.06.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки до позовної заяви не додано жодних документів, що засвідчують порядок визначення сум вказаних у звіті №1093 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що складений 12.12.2011 р. ТОВ "Незалежна експерно-асистуюча компанія" з посиланням на відповідне джерело інформації, яке б містило необхідні дані. Крім того, відповідач заперечував у задоволенні позовних вимог з підстав не повідомлення його позивачем про огляд пошкодженого КТЗ і взагалі про його проведення. Подальший розгляд справи, відповідач просив здійснювати за його відсутністю

У судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується його підписом у розписці про відкладення розгляду справи від 22.05.2013 р.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 р. між АТ "СК" АХА Страхування", правонаступником якого є позивач та Коваленко Юлією Василівною (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №3565467 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані у тому числі з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, дорожньо-транспортної пригоди.

22.11.2011 р. близько 07 год. 50 хв. в м. Києві по пр. Мінському (електроопора №37) було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, під керуванням Ликова Д.І., автомобіля "Lexus", реєстраційний номер А 1451 СТ, під керуванням Глушкова О.С., автобусу "ЛАЗ-699Р", реєстраційний номер 1281 АІ, під керуванням Добровольського Ю.В., автобусу "ЛАЗ695Н", реєстраційний номер 1285 АІ, під керуванням Музиченка Д.Г., автомобілю "ЗАЗ-110557", реєстраційний номер АА 3586 ВЕ, під керуванням водія Міщенко С.С. та автомобілю "Dacia", реєстраційний номер 429-65 КТ.

В даному випадку ДТП сталося з вини двох водіїв, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23.12.2011 р. у адміністративній справі №3-10322/2011, відповідно до якої Ликова Д.І. та Глушкова О.С. визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто їх до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Тобто, Оболонським районним судом міста Києва встановлено вчинення адміністративного правопорушення двома учасниками ДТП.

Відповідно до звіту №1093 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 12.12.2011 р. ТОВ "Незалежна експерно-асистуюча компанія", вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 192 966,52 грн.

Страховим актом №2011/U/MOD04090/UIA12346 від 26.12.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, внаслідок ДТП, що сталося 07 год. 50 хв. в м. Києві по пр. Мінському (електроопора №37), визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 130 451,54 грн.

На підставі страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування (додаток до страхового акту), позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 130 451,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2936 від 27.12.2011 р. та відомістю виплат від 27.12.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 130 451,54 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки УДАІ ГУМВС України в місті Києві вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Lexus", реєстраційний номер А 1451 СТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, належить Військовій частині К1410 та знаходився під керуванням Глушкова О.С.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, ДТП, в результаті якого було заподіяно шкоду автомобілю "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ, сталося з вини водія Глущкова О.С., що керував транспортним засобом "Lexus", реєстраційний номер А 1451 СТ та водія Ликова Д.І., що керував транспортним засобом "Mitsubishi", реєстраційний номер АА 0505 ІІ.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля "Mitsubishi" шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

При визначенні цього розміру суд виходить із безпосереднього змісту постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23.12.2011 р. у адміністративній справі №3-10322/2011, а також приймає до уваги той факт, що Оболонським районним судом м. Києва встановлено вину Глушкова О.С. та Ликова Д.І. у вчинені правопорушень, передбачених однією статтею КУпАП (ст. 124 КУпАП).

Отже, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної страхувальнику позивача з вини Глушкова О.С. становить 50 відсотків. Учасниками судового процесу не надано обґрунтованих пояснень стосовно іншого ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина Глушкова О.С. у скоєнні спірного ДТП встановлена у судовому порядку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Як вбачається із постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23.12.2011 р. у адміністративній справі №3-10322/2011, Глушков О.С. на момент скоєння ДТП працював в Військовій частині К1410 на посаді оперативного водія.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність Військової частини К1410, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Глушковим О.С. транспортного засобу автомобіля "Lexus", реєстраційний номер А 1451 СТ, застрахована ПрАТ "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" згідно із полісом №АА/1011866.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи (звіт №1093 експерта від 12.12.2011 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Lexus", реєстраційний номер А 1451 СТ становить 192 966,52 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 130 451,54 грн. (розмір виконаного зобов'язання по виплаті страхового відшкодування), а ступінь вини Глушкова О.С. у скоєнні ДТП становить 50%.

Відповідно до п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Полісом №АА/1011866, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Виконуючи зобов'язання за полісом №АА/1011866, враховуючи визначені полісом №АВ/1088780 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, ПрАТ "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі (обмеженому лімітом відповідальності за полісом) страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.

07.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №1777АР на суму 15 225,77 грн., розмір якої обґрунтовував тим, що страхове відшкодування виплачене ПрАТ "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (страхувальник відповідача) в межах ліміту відповідальності полісу №АА/1011866 є недостатнім для повного відшкодування завданої Глушковим О.С. шкоди, в зв'язку із чим відповідач зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у визначеному вище розмірі.

Відповідач відповіді не направив, грошові кошти не перерахував.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" АХА Страхування" про стягнення з Військової частини К1410 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 15 225,77 грн. (набуте право вимоги 130 451,54 грн. * 50% ступеню вини Глушкова О.С. у вчиненні спірного ДТП - 50 000,00 грн. страхового відшкодування виплаченого ПрАТ "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Щодо заперечень представника відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд відзначає, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не регулюються положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки у даному випадку відповідач звернувся із позовом до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, наявний звіт експерта та встановлений на його підставі розмір збитків, а також порядок визначення шкоди, жодним чином не впливає на розмір фактичних витрат позивача та розмір виплаченого позивачем відшкодування.

В той же час, у даному випадку, підтвердженням фактично понесених позивачем витрат, тобто розміру виплаченого відшкодування, є платіжне доручення №2936 від 27.12.2011 р. та відомість від 27.12.2011 р.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання на користь позивача у розмірі 15 225,77 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 15 225,72 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини К1410 (04107, м. Київ, вул. Нагорна, 24/1; ідентифікаційний код 33367104) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14; ідентифікаційний код 20474912) шкоду у розмірі 15 225 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 77 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2013 р.