Рішення № 31955696, 18.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2013 р. Справа № 902/690/13

Провадження № 11/902/15/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1"

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 576,01 грн.

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників сторін

позивача: Оверчук С.В., довіреність № 1 від 02.01.2013 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 03.04.2007 року,

ОСОБА_3, довіреність № 46 від 30.05.2013 року, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Сколівським РВ УМВС у Львівській області 02.02.2006 року,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" 522, 58 грн. - суму основного боргу, 45,45 грн. - пені, 7,98 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору оренди № 92 відповідач отримав від позивача в оренду нежитлове приміщення інв. № 21- 9,4 м2 . За умовами зазначеного договору та договору № 14 від 01.02.2011 року відповідач взяв на себе ряд зобов'язань, зокрема: по сплаті орендної плати; по сплаті за сумісне використання комп'ютерної мережі та мережі Internet , по сплаті за спільне користування електромережею.

Проте, відповідач, порушуючи умови договорів, не проводив орендних та комунальних платежів у розмірах та у строки визначених даними договорами. В результаті чого утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 409,66 грн., за спільне користування електромережею в розмірі 12,92 грн., та за спільне користування мережею Інтернет в розмірі 4, 41, яку останній визнав, про що свідчить лист від 04.02.2013 року б/н..

10.06.2013 року від позивача надійшла заява № 53 від 10.06.2013 року про утучнення позовних вимог, якою останній змінює підстави позову та збільшує розмір позовних вимог. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 521,41 грн., пеню за прострочення платежів у розмірі 47,57 грн., 3% річних від простроченої суми - 9,28 грн..

Вказана заява мотивована наявністю недоплати коштів по рахунку №К-00000919 від 01.11.2012 року в розмірі 2,70 грн. та наявністю заборгованості за жовтень місяць в сумі 518 грн. по рахунку №К-00000819 від 01.10.2012 року.

Під час судового засідання представник позивача пояснив що позовними вимогами слід вважати вимоги викладені у заяві про уточнення позовних вимог.

Враховуючи, що подана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України суд приймає її до розгляду.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 04.06.2013р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5638 від 13.06.2013р..

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

28 вересня 2010 року між Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням "Комплекс-1" (позивач, за договором Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір нежитлових приміщень № 92.

За умовами даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 9, 4 м2 , а саме: на першому поверсі кім. інв. № 21 у приміщенні ВННВО "Комплекс-1". Опис технічного стану поміщення і обладнання, якість проведеного ремонту зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди (п.п. 1.1, 2.1. договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 28 вересня 2010 року позивач передав, а відповідач прийняв у користування приміщення обумовленого договором.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що Орендодавець забезпечує Орендаря комунальними послугами (прибирання території, вивіз побутових відходів, сміття, водопостачання та водовідведення, охорона об'єкта). Вартість цих послуг враховується в орендній платі. Розрахунки за енергоносії Орендарем проводяться за показниками своїх лічильників чи розрахунково до орендної площі по виставленим рахункам Орендодавця.

За оренду нежитлового приміщення Орендар сплачує щомісячно до 10-го числа поточного місяця орендну плату згідно з виставленим рахунком Орендодавця в повному обсязі. (п. 3.3. договору).

Орендна плата встановлюється, виходячи з розмірів займаної площі приміщень, приміщень загального користування, погоджених послуг згідно з п.1.2 Договору, експлуатацію приміщень, інженерних мереж та систем "Орендар" організовує самостійно в межах визначених актами прийому-передачі та експлуатаційної відповідальності (п. 3.1 договору).

Вартість оренди 1м2 площу приміщень, включаючи площі загального користування, визначених відповідно п.1.2. послуг встановлюється за домовленістю сторін і оформляються окремим протоколом, який підписується обома сторонами. Протокол є невід'ємною частиною договору (п.3.2. договору).

Так, на виконання вказаного пункту договору сторонами оформлено протокол № 1 від 28 вересня 2010 року, в якому погодили загальну суму сплати за користування орендованої площі та майном в розмірі 376, 00 грн..

Пунктом 7.1. сторони погодили, що цей договір діє з 01 жовтня 2010 року до 01 жовтня 2011 року.

Термін дії договору був пролонгований додатком від 30 вересня 2011 року № 5 до Договору про оренду нежитлових приміщень № 92 від 28 вересня 2010 року до 30 вересня 2012 року та додатком від 10 вересня 2012 року № 6 до 30 вересня 2013 року.

30 листопада 2012 року сторони розірвали договір оренди нежитлових приміщень № 92 від 28 вересня 2010 року з 30 листопада 2012 року, про що було оформлено додаток до вказаного договору № 7.

Сторонами також було укладено договір № 14 від 01.02.2011 року, згідно якого Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" (позивач, за договором виконавець) зобов'язане за замовленням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач, за договором замовник) надати комп'ютерну мережу з виходом у Інтернет та виконати роботи, а замовник зобов'язаний прийняти послуги та результати робіт та сплатити їх вартість (п.1.1 договору № 14)

Вартість послуг приведене в додатку № 2 до вказаного договору в національній валюті України. Орендна плата за користування комунікаційними послугами вноситься орендарем повністю щомісячно зі сплатою до 10-го числа поточного місяці з рахунками Орендодавця.

Як свідчать матеріали справи, зокрема обопільно підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № К-00000819 від 31.10.2012 року та № К-000200919 від 30.11.2012 року позивач свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, передавши відповідачу в користування приміщення, яке являється предметом договору оренди та надавши обумовлені умовами договорів послуги.

Відповідно до п.3.3. договору оренди та п. 4.2 договору № 14 позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № К-00000919 від 01.11.2012 року та № К-00000819 від 01.10.2012 року, відповідно до яких відповідач був зобов'язаний сплатити кошти в сумі 1041,29 грн. за оренду приміщення, спільне користування електромережею та спільне користування мережею Інтернет.

Однак відповідач зобов'язання за договорами в частині сплати орендних платежів та обумовлених послуг виконав частково шляхом перерахування коштів в розмірі 519,88 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за жовтень 2012 рік в розмірі 518,71 грн. та за листопад 2012 року - 2,70 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди та договору на сумісне використання комп'ютерної мережі та мережі Інтернет.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 521, 41 грн. боргу по орендній платі, спільне користування електромережею та мережею Інтернет.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 47,57 грн. пені за період з 11.10.2012 р. по 15.05.2013 р. та 9,28 грн. - 3% річних за період з 11.10.2012р. по 15.05.2013р..

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 6.4 договору оренди сторони визначили, що за прострочку платежів та послуг Орендар перераховує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми заборгованості.

В п. 5.5. договору № 14 на сумісне використання комп'ютерної мережі та мережі Інтернет сторони також передбачили відповідальність за несвоєчасну сплату рахунків, яка полягає у сплаті замовником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми неоплаченого рахунка, за кожний календарний день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах, він є боржником, що прострочив.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, позивачем проведено нарахування пені з 11.10.2012р. по 15.05.2013р.. При цьому, останнім не враховано положення ст. 232 ГК України. Таким чином, періодом нарахування розміру пені згідно рахунку № К-00000819 від 01.10.2012 року можливе за період з 11.10.2012 рік по 10.04.2013 рік, та згідно рахунку № К-00000919 від 01.11.2012 року за період з 11.11.2012 рік по 10.05.2013 рік.

Зважаючи на наведене, сума пені, що підлягає до стягнення становить 39,16 грн..

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних за період визначений позивачем, судом встановлено, що заявлена до стягнення сума є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" (вул. Фрунзе, 4, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 31679925) 521 (п'ятсот двадцять одну) грн. 41 коп. - суму основного боргу, 39 (тридцять дев'ять) грн. 16 коп. - пені, 9 (дев'ять) грн. 28 коп. - 3% річних, 1695 (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. - судового збору.

3. В позові в частині стягнення 8,41 грн. - пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 20 червня 2013 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1