Рішення № 31955620, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17047-2012 19.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"прокомпенсацію страхового відшкодування у розмірі 3 050,00 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Павлушкіна О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - ПрАТ "СК" Українська страхова група") звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про компенсацію страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.01.2013 р. у справі №5011-50/17047-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р., в задоволені позову ПрАТ "СК" Українська страхова група" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р. у справі №5011-50/17047-2012 рішення Господарського суду м. Києва від 08.01.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. скасовано, а справу №5011-50/17047-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу Господарського суду м. Києва справу №5011-50/17047-2012 передано на розгляд судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2013 р. прийнято до провадження справу №5011-50/17047-2012, розгляд справи призначено на 19.06.2013 р.

30.05.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутністю.

В судове засідання представник позивача, згідно заявленого клопотання не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву за змістом якого, в задоволенні позовних вимог заперечував у повному обсязі, оскільки позивач не надав жодного документу (звіту автотоварознавчого дослідження), який може бути оцінений як належний доказ розрахунку витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом забезпеченого ним транспортного засобу в розумінні ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПрАТ "Страхова компанія "Українська Страхова Група" (надалі- позивач) та ПП "ВІП-Рент" (надалі- страхувальник) 01.02.2011 р. було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №28-0199-1605-1547 (далі - Договір страхування), згідно з яким Позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Рено", реєстраційний номер АА 8806 ЕА (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

10.09.2011 р. по вул. Борисова-пр.Героїв Сталінграду в м. Севастополі АР Крим мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Коротков В.В. керуючи транспортним засобом "ДЕУ", реєстраційний номер СН 2878 АН, порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив наїзд на застрахований позивачем автомобілем "РЕНО", реєстраційний номер АА 8806 ЕА, що призвело до механічних пошкоджень останнього, що підтверджується довідкою ВДАІ автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі.

Із довідки ВДАІ України м. Севастополя №8874652 від 30.09.2011 р. про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "ДЕУ", реєстраційний номер СН 2878 АН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Рено", реєстраційний номер АА 8806 ЕА, знаходився під керуванням громадянина Короткова В.В.

Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 16.09.2011 (справа № 3-4173/2011) Короткова В.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляду штрафу.

10.09.2011 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодуванні та надав всі необхідні документи.

Згідно акту виконаних робіт №00000725, складеного ПрАТ "Автодім Сімферополь" 31.03.2012 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля "Рено", реєстраційний номер АА 8806 ЕА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 650,00 грн.

Страховим актом №ДККА-10787 від 11.04.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки "Рено", реєстраційний номер АА 8806 ЕА, внаслідок ДТП, що сталося 10.09.2011 р. по вул. Борисова-пр.Героїв Сталінграду в м. Севастополі АР Крим, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3 050,00 грн.

На підставі страхового акту №ДККА-10787 від 11.04.2012 р. та розрахунку суми страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 3 050,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4037 від 13.04.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3 050,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Короткова В.В., який керував автомобілем "ДЕУ", реєстраційний номер СН 2878 АН у вчиненні спірного ДТП, встановлена у судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність власника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "ДЕУ", реєстраційний номер СН 2878 АН, застрахована відповідачем, що підтверджується полісом №АА/6717480 та довідкою М(Т)СБУ від 17.12.2012 р. №32832/7-3-11.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/6717480) віднесено до 1-го типу (п. 15.1 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 03.09.2011 р. (11:55) по 02.09.2012 р. включно.

Доказів не законного керування Коротковим В.В. під час здійснення спірного ДТП автомобілем "ДЕУ", реєстраційний номер СН 2878 АН, матеріали справи не містять, а відповідачем зворотнього не наведено.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом "ДЕУ", реєстраційний номер СН 2878 АН застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/6717480, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинній на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заявою №11/2540 від 19.06.2012 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 050,00 грн.

Проте, останній відповіді не направив та виплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

За змістом відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечує в задоволенні позовних вимог оскільки позивачем не надано суду звіту про оцінку шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП, як документу, що визначає розмір збитку, проте суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів п. 22.1 ст. 22 Закону України"Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 34.1. ст. 34 цього Закону у редакції чинній на момент скоєння спірного ДТП визначено, що страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно п. 34.2 цієї статті, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

З приписів вказаних норм Закону вбачається, що обов'язки, пов'язані із оцінкою шкоди, стосуються не позивача, оскільки за встановлених обставин справи його дії не регулюються цим Законом, а тому у суду відсутні підстави перекладати на позивача обов'язки відповідача, який є страховиком за полісом №АА/6717480 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, вказаним Законом України не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

Крім того, статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами ті іншими учасниками судового процесу.

Отже, обов'язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування, розміру заподіяних збитків покладається на відповідача, судом же не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач діяв з наміром перекласти майновий тягар відповідальності на відповідача або з порушенням правил добровільного страхування транспортних засобів.

Матеріалами справи (акт виконаних робіт №00000725, складений ПрАТ "Автодім Сімферополь" 31.03.2012 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "РЕНО", реєстраційний номер АА 8806 ЕА становить 4 650,00 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 3 050,00 грн. (розмір виконаного зобов'язання по виплаті страхового відшкодування).

Полісом №АА/6717480, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №АА/6717480 підлягає зменшенню на 1 000,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АА/6717480 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивач, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 2 050,00 грн. (3 050,00 грн. - 510,00 грн. франшизи).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 2 050,00 грн.

В стягненні франшизи у розмірі 1 000,00 грн. необхідно відмовити з огляду положень ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Що стосується запереч відповідача стосовно того, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику з порушенням умов договору страхування №28-0199-1605-1547, оскільки не довів, що водій Кошелев Є.В. керував транспортним засобом "РЕНО", реєстраційний номер АА 8806 ЕА на законних підставах судом відхиляються, оскільки набуття особою права, яка відшкодувала шкоду потерпілому, на отримання страхового відшкодування за полісом ОСЦВВТЗ врегульовано як ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України "Про страхування", так і ст. 1191 Цивільного кодексу України. При цьому, норми останньої не пов'язують набуття такого права з діяльністю страховика, а тому право вимоги в порядку регресу переходить до будь-якої особи, яка відшкодувала шкоду потерпілому.

Таким чином, підстави досліджувати правомірність здійсненої страховою компанією виплати відсутня, адже за змістом ст. 1191 Цивільного кодексу України при наявності доказів сплати коштів, наведене не вплине на правильність вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування у розмірі 2 050 (дві тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору за подання позову до Господарського суду м. Києва у розмірі 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 79 коп., витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 20 коп. та витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 20 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 20.06.2013 р.