Рішення № 31954646, 03.06.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/1823/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді - Старової Н.А.,

при секретарі - Рижковій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Свої вимоги мотивує наступним. Вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 25.06.1988 року по 05.10.2012 року. Під час шлюбу ними було придбане наступне майно: домоволодіння АДРЕСА_1, автомобіль НОМЕР_1, предмети домашнього вжитку: газова плита вартістю 500 грн., холодильник LG вартістю 1500 грн., кухонні стільці в кількості 4 штук вартістю 20 грн. кожний всього на суму 80 грн., котел газовий вартістю 500 грн., меблева стінка вартістю 600 грн., крісла 2 штуки по 25 грн. всього на суму 50 грн., диван вартістю 1000 грн., шафа вартістю 150 грн., стіл письмовий вартістю 70 грн., дитяче ліжко вартістю 50 грн., люстри в кількості трьох штук вартістю 50 грн. всього на суму 150 грн. На підставі ст. 68-70 СК України просить поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 згідно висновку експерта, стягнути з відповідача 1/2 частку вартості автомобілю НОМЕР_1, предмети домашнього вжитку, виділивши їй у власність газову плиту вартістю 500 грн., холодильник LG вартістю 1500 грн., всього на суму 2000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просить поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя: житловий будинок АДРЕСА_1, за варіантом, запропонованим висновком експерта, автомобіль НОМЕР_1 залишити у власності відповідача, стягнувши на її користь 1/2 частку його вартості, що згідно висновку оцінювача складає 19442,5 грн. В частині поділу предметів домашнього вжитку з урахуванням того, що відповідач просить виділити йому газову плиту та холодильник, згодна на те, щоб відповідачу було виділене у власність шафу газову вартістю 500 грн., холодильник вартістю 1500 грн., залишивши в її власності кухонні стільці в кількості 4 штук вартістю 20 грн. кожний всього на суму 80 грн., котел газовий вартістю 500 грн., меблеву стінку вартістю 600 грн., крісла 2 штуки по 25 грн. всього на суму 50 грн., диван вартістю 1000 грн., шафу вартістю 150 грн., стіл письмовий вартістю 70 грн., дитяче ліжко вартістю 50 грн., люстри в кількості трьох штук вартістю 50 грн. всього на суму 150 грн..всього на суму 1750 грн. Зазначила, що ними за період шлюбу було придбане й інше майно, яке поділене між ними в добровільному порядку, щодо майна, переліченого в позові згоди не досягнуто.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за позивачем право власності на 1/2 частку житлового будинку згідно варіанту, запропонованому висновком експерта, позивач згодна на зменшення належної їй частки у праві власності до 45/100 часток, просить не стягувати з відповідача компенсацію за зменшення її частки. Просить виділити позивачу частку житлового будинку згідно висновку експерта, оскільки частка, яку запропоновану виділити відповідачу складається з двох кімнат та гаражу, а оскільки відповідач просить залишити в його власності автомобіль є доцільним виділити йому ту частку житлового будинку, до якої, зокрема, входить гараж.

Право власності на автомобіль просить залишити за відповідачем, стягнувши на користь позивача 1/2 частку її вартості у розмірі 19442,5 грн. В частині поділу предметів домашнього вжитку у урахуванням того, що відповідач просить виділити йому плиту газову та холодильник згодна саме на такий поділ. Просить стягнути з відповідача 1/2 частку понесених позивачем витрат по проведенню судової експертизи, сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. В частині поділу житлового будинку просить виділити йому у власність 1/2 частку, запропоновану експертом для першого власника, яка позначена на схемі червоним кольором, а позивачу виділити у власність частку житлового будинку, яка позначена на схемі блакитним кольором, мотивує тим, що він звик до цієї частку житлового будинку. В частині поділу автомобіля, просить залишити автомобіль НОМЕР_1 в його власності, згоден на стягнення з нього на користь позивача 1/2 частки вартості автомобіля у розмірі 19442,5 грн. від вартості автомобіля в розмірі 38885 грн., яка визначена звітом №73 незалежного оцінювача ОСОБА_4, з якою він повності погоджується. Разом з тим, відповідач зазначив, що він самостійно виплатив в розстрочку вартість автомобіля, позивач внесла тільки перший внесок, та понесла витрати при укладенні додаткової угоди до договору №100625 щодо надання системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, тому автомобіль є його особистою власністю.

Предмети домашнього вжитку просить поділити наступним чином: виділити йому у власність плиту газову, холодильник, інші предмети залишити у власності позивача. Пояснив, що за період шлюбу ними було набуте й інше майно: телевізор, мікрохвильова піч, трюмо, килим, чайний сервіз, два набори посуду із нержавіючої сталі, посуд емальований, які залишилися в позивача, в його власності залишилися вентилятор, колонки, зернодробілка. Вказане майно ними поділено в добровільному порядку, щодо майна, щодо поділу якого звернулася позивачка вони не досягли згоди та просять поділити в судовому порядку.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, докази, які надані сторонами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.06.1988 року, який розірваний рішенням Джанкойського міськрайонного суду №105/237/12 від 05.10.2012 року (а.с.6).

Під час шлюбу сторонами придбане наступне майно: 1) домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим секретарем Маслівської сільської ради Джанкойського району 07.03.1989 року, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 18.12.2003 року виконавчим комітетом Маслівської сільської ради (а.с.7-8,9).

2) автомобіль НОМЕР_1, що підтверджується угодою №100625 щодо надання системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, укладеною між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_2, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, 2008 року випуску, виданим Джанкойським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим 01.10.2008 року (а.с.22, 84-88).

3) предмети домашнього вжитку: газову плиту вартістю 500 грн., холодильник LG вартістю 1500 грн., кухонні стільці в кількості 4 штук вартістю 20 грн. кожний всього на суму 80 грн., котел газовий вартістю 500 грн., меблеву стінку вартістю 600 грн., крісла 2 штуки по 25 грн. всього на суму 50 грн., диван вартістю 1000 грн., шафу вартістю 150 грн., стіл письмовий вартістю 70 грн., дитяче ліжко вартістю 50 грн., люстри в кількості трьох штук вартістю 50 грн. на суму 150 грн., всього на суму 3750 грн. щодо яких не досягнуто згоди між подружжям про поділ у добровільному порядку.

Суть спору полягає у поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Правовідносини сторін регулюються ст. 60, 68-71 Сімейного кодексу України.

Судовий захист цивільних прав та інтересів, шляхом визнання відповідного права, гарантується ст. 16 ЦК України, з якої вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до вимог ст. 61 Сімейного кодексу України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 68 Сімейного кодексу України, встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до змісту ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із вимогами ст. 70 Сімейного кодексу України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до змісту ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до роз'яснень пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності,вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно з п.7,8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може буде виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з виділенням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

В частині поділу житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_1, судом встановлено наступне. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №09, виготовленого фірмою «Юлга» експертом запропоноване один варіант поділу житлового будинку, згідно якого позивачу пропонується виділити у власність частину житлового будинку - приміщення 1-1 коридор, приміщення 1-4 житлову кімнату, приміщення 1-5 коридор, приміщення 1-6 котельну, літню кухню літера «В», прибудову літера «в», вартістю 16868 грн., що менше ніж належить на 1889 грн., та складає 45/100 часток домоволодіння.

Відповідачу ОСОБА_2 запропоноване виділити у власність приміщення 1-2 кухню, приміщення 1-3 житлову кімнату, гараж літера «Е», та наступні будови сарай літера «Б», вбиральню літера «Г», навіс літера «Д» , погріб літера «Ж», сарай літера «З», сарай літера «И», сарай літера «К», навіс літера «Л» вартістю 20646 грн., що більше ніж належить на 1889 грн., та складає 55/100 часток домоволодіння.

Кожна із сторін просить виділити їй у власність частину житлового будинку яка складається приміщення 1-1 коридор, приміщення 1-4 житлової кімнати, приміщення 1-5 коридору, приміщення 1-6 котельної, літньої кухні літера «В», прибудови літера «в» та просить не стягувати з другої сторони компенсацію за зменшення ідеальної частки в сумі 1889 грн.

Суд вважає, що виходячи з засад розумності та справедливості необхідно виділити зазначену частку саме позивачу, оскільки, як вбачається з висновку експертизи та частина, яку пропонується виділити відповідачу складається з двох кімнат, к цій частині примикає гараж літера «Е».

Суд враховує, що автомобіль знаходиться в користуванні позивача, відповідачка не має водійських прав на керування автомобілем та погодилася на поділ майна в натурі із сплатою компенсації вартості часток, не заперечуючи проти залишення автомобіля у власності позивача, тому є доцільним виділити відповідачу частину житлового будинку, до якої примикає гараж.

При зазначеному поділі майна ідеальна частка позивача зменшується до 45/100 часток, що менше ніж належить на 1889 грн. Суд не може прийняти позицію позивача в тій частині, що вона не просить стягувати з відповідача компенсацію за зменшення частки в праві власності. При цьому суд керується імперативними правилами п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин може провести поділ будинку в натурі зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Оскільки частки подружжя є рівними та з метою недопущення порушення прав позивача суд стягує з відповідача компенсацію за зменшення ідеальної частки позивача у розмірі 1889 грн.

Згідно висновку експертизи в разі виконання зазначеного поділу, необхідно виконати наступні переобладнання: встановити тамбур літера «а-1», закласти дверний отвір між приміщеннями 1-1 та 1-2, в приміщенні 1-2 влаштувати кухню, в приміщенні 1-3 на місці віконного прорізу встановити дверний отвір для виходу в проектований тамбур, у приміщенні 1-3 влаштувати новий віконний проріз, влаштувати дверний отвір для виходу у двір в гаражі літера «Е», влаштувати самостійні електропостачання, опалення, газопостачання, каналізацію, холодне та гаряче водопостачання.

Згідно висновку сектору градобудівництва та архітектури Джанкойської районної державної адміністрації №18/01-25 від 08.05.2013 року можливий поділ спірного житлового будинку за варіантом згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 09, виготовленого фірмою «Юлга».

В частині вимог щодо стягнення 1/2 частки вартості автомобіля, судом встановлено наступне. Згідно звіту №73 незалежного оцінювача ОСОБА_4 від 04.02.2013 року вартість автомобілю НОМЕР_1 складає 38885 грн., відповідач повністю погодився із вартістю автомобіля, визначеною оцінювачем.

Суд не може прийняти заперечення відповідача в тій частині, що він самостійно сплачував в розстрочку вартість автомобіля, а позивач сплатила лише перший внесок та понесла витрати при укладенні додаткової угоди до договору №100625 щодо надання системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, укладеною між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_2, тому автомобіль є його особистою власністю.

Згідно рішення Джанкойського міськрайонного суду №105/237/12 від 05.10.2012 року, яке має преюдиційне значення для суду, сторони припинили спільне проживання в березні 2012 року, шлюб є розірваним з 05.10.2012 року, та обставина, хто саме з подружжя сплачував внески для виплати вартості автомобілю в розстрочку не має правового значення для визначення статусу автомобіля як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, суд враховує, що відповідач надав свою згоду на сплату 1/2 частки вартості автомобіля, залишивши автомобіль в його власності.

Суд вважає можливим поділити вказаний автомобіль, залишивши його у власності відповідача та стягнувши на користь позивача 1 /2 частку його вартості в розмірі 19442,5 грн.

В частині поділу предметів вжитку, суд враховує, що згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11 до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Судом встановлено, що сторони набули ще й інше майно, яке поділене між ними в добровільному порядку, а саме телевізор, мікрохвильова піч, трюмо, килим, чайний сервіз, два набори посуду із нержавіючої сталі, посуд емальований, які залишилися в позивача, вентилятор, колонки, зернодробілка, які залишилися у власності відповідача. Оскільки сторони не заперечували в судовому засіданні, що вказане майно ними поділено в добровільному порядку, суд вирішує питання щодо поділу майна, щодо якого сторони не досягли згоди та яке є предметом позову.

Згідно позову позивач просила виділити їй у власність плиту газову та холодильник, в судовому засіданні, оскільки відповідач просив виділити саме йому вказані предмети вжитку, позивач погодилася на такий варіант та на залишення в її власності іншого майна.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом поділу спільного майна подружжя, та визнання права власності за позивачем на наступне майно: кухонні стільці 4 штуки вартістю 20 грн. кожний всього на суму 80 грн., котел газовий вартістю 500 грн., меблеву стінку вартістю 600 грн., крісла 2 штуки по 25 грн. всього на суму 50 грн., диван вартістю 1000 грн., шафу вартістю 150 грн., стіл письмовий вартістю 70 грн., дитяче ліжко вартістю 50 грн., люстри в кількості трьох штук вартістю 50 грн. на суму 150 грн., всього на суму 1750 грн., залишивши у власності відповідача газову плиту вартістю 500 грн., холодильник LG вартістю 1500 грн., всього на суму 2000 грн.

Грошова компенсація до зрівнювання часток складає 125 грн. і підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Вартість предметів домашнього вжитку визначена сторонами, між ними досягнуто згоди з цього питання, що сторонами в судовому засіданні не заперечувалося.

В частині відшкодування судових витрат суд враховує наступне. Згідно положень ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач просить покласти витрати по проведенню експертизи, сплаті судового збору на обидві сторони в рівних частках.

При поданні позову позивачем сплачено 402 грн. 75 коп. судового збору, вартість відшукуваного майна складає 40199,5 грн. (1/2 частка від вартості будинку 18757 грн., 1/2 частка від вартості автомобіля в розмірі 19442, 5 грн. та 2000 грн. вартості предметів домашнього вжитку), таким чином сума судового збору повинна складати 401, 99 коп., сума 0,76 грн. є зайво сплаченою.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 15.02.2013 року позивачем сплачено 3500 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Таким чином, враховуючи, що позивач просить відшкодувати тільки 1/2 частку понесених судових витрат, стягненню з відповідача підлягає 1951, 00 грн.

На підставі викладеного, ст. 60, 68-71 Сімейного кодексу України, ст. 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.

Поділити житловий будинок АДРЕСА_1, належний на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виділити в приватну власність ОСОБА_1 в житловому будинку та допоміжних будівлях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 приміщення 1-1 коридор, приміщення 1-4 житлову кімнату, приміщення 1-5 коридор, приміщення 1-6 котельну, літню кухню літера «В», прибудову літера «в», вартістю 16868 грн., що менше ніж належить на 1889 грн., та складає 45/100 часток домоволодіння.

Виділити в приватну власність ОСОБА_2 в житловому будинку та допоміжних будівлях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 приміщення 1-2 кухню, приміщення 1-3 житлову кімнату, гараж літера «Е», сарай літера «Б», вбиральню літера «Г», навіс літера «Д» , погріб літера «Ж», сарай літера «З», сарай літера «И», сарай літера «К», навіс літера «Л» вартістю 20646 грн., що більше ніж належить на 1889 грн., та складає 55/100 часток домоволодіння.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за зменшення ідеальної частки в розмірі 1889 грн. 00 коп.

Право спільної сумісної власності сторін на житловий будинок та допоміжні будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - припинити.

Зобов'язати сторони виконати наступні переобладнання, які погодити в установленому законом порядку: встановити тамбур літера «а-1», закласти дверний отвір між приміщеннями 1-1 та 1-2, в приміщенні 1-2 влаштувати кухню, в приміщенні 1-3 на місці віконного прорізу встановити дверний отвір для виходу в проектований тамбур, у приміщенні 1-3 влаштувати новий віконний проріз, влаштувати дверний отвір для виходу у двір в гаражі літера «Е», влаштувати самостійні електропостачання, опалення, газопостачання, каналізацію, холодне та гаряче водопостачання.

Автомобіль ВАЗ 210700 -20 державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, залишити у власності ОСОБА_2.

В рахунок частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на автомобіль НОМЕР_1, 2008 року випуску стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19442 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 50 коп.

Право спільної сумісної власності сторін на автомобіль НОМЕР_1, 2008 року випуску - припинити.

ОСОБА_1 виділити у власність: кухонні стільці 4 штуки вартістю 20 грн. кожний всього на суму 80 грн., котел газовий вартістю 500 грн., меблеву стінку вартістю 600 грн., крісла 2 штуки по 25 грн. всього на суму 50 грн., диван вартістю 1000 грн., шафу вартістю 150 грн., стіл письмовий вартістю 70 грн., дитяче ліжко вартістю 50 грн., люстри в кількості трьох штук вартістю 50 грн. на суму 150 грн., всього на суму 1750 грн.

ОСОБА_2 виділити у власність: газову плиту вартістю 500 грн., холодильник LG вартістю 1500 грн., всього на суму 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за зменшення частки у спільному сумісному майні в розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1951 (тисяча дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. А. Старова