Рішення № 31953554, 06.06.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013 Справа №907/224/13-г

за позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до відповідача 1 Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин

до відповідача 2 дочірнього підприємства „Прикарпатзахідтранс" Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, м. Рівне

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача державне агентство земельних ресурсів у Перечинському районі, м. Перечин

про визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсним договору оренди землі; скасування державної реєстрації договору оренди землі

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від прокуратури - Гучкович Ю.І. - прокурор (сл. посвідчення №010325 від 19.10.12)

від позивача - Сигидін О.І. - заступник начальника юридичного відділу (дов. від 20.11.12 №06-20/2620)

від відповідача 1 - Туряниця О.І. - завідувач юридичним сектором (дов. від 15.10.12 №628/01-28)

від відповідача 2 - не з'явився

від третьої особи на стороні позивача - не з'явився

від третьої особи на стороні відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання незаконним та скасування розпорядження Перечинської районної державної адміністрації №388 від 29.09.09 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років ДП „Прикарпатзахідтранс" Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів"; визнання недійсним договору оренди землі; скасування державної реєстрації договору оренди землі.

Підставою для звернення прокурора з позовом є захист інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації у зв'язку з фактом порушення Перечинською районною державною адміністрацією законодавчих норм, що встановлюють коло повноважень районних та обласних державних адміністрацій у сфері земельних відносин, а саме ч.2. ст.19 Конституції України, ч.ч.3,4 ст.122 Земельного кодексу країни. Так, за відсутності відповідних повноважень розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 29.09.09 №388 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду та надано в оренду терміном на 49 років дочірньому підприємству „Прикарпатзахідтранс" для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту земельну ділянку площею 1,5147 га. Таким чином Перечинська районна державна адміністрація не має повноважень щодо передачі земельних ділянок у користування для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту, зокрема земельних ділянок, які розташовані на території Дубриницької сільської ради за межами населеного пункту с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 А., оскільки такі повноваження віднесені до обласних державних адміністрацій.

Позивач позов прокурора підтримав та просить його задоволити з підстав, наведених прокурором у позовній заяві наголошуючи на тому, що

Відповідач 1 заперечує позов в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. В обґрунтування своїх доводів та на підтвердження повноважень діяти в межах ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, яка встановлює, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва, вказує, що відповідачем 2 здійснюється ряд заходів щодо надання соціально-економічних, культурних, оздоровчих та інших потреб жителів Перечинського району.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні подав заяву про стягнення судового збору з відповідача 2, у зв'язку з тим, що у райдержадміністрації (бюджетна установа) на даний час повністю відсутні кошти для оплати таких витрат.

Відповідач 2 також заперечує проти позову. Вважає, що відсутні будь-які порушення вимог законодавства з його сторони. Вказує, що колективним договором підприємства передбачені соціальні гарантії, компенсації та пільги працівникам та членам їх сімей, які потребують лікування; щорічно забезпечується працівникам та їх дітей віком до 16 років санаторно-курортне лікування та оздоровлення; виплачується компенсація працівникам та непрацюючим пенсіонерам при придбанні дерев, вугілля або торфобрикету; надається одноразова матеріальна допомога при народженні дитини; щомісячно виплачується матеріальна допомога непрацюючим пенсіонерам та ін. Крім того, звертає увагу, що підприємство надає матеріальну допомогу не тільки працівникам підприємства, але й населенню Перечинського району; бере активну участь у проведенні спортивних змагань з футболу, волейболу, проведенні спартакіад, надає допомогу Дубриницькій сільській раді, пов'язану з обслуговуванням жителів територіальної громади району; вносить кошти для розвитку інфраструктури Перечинського району; як орендар належно виконує покладені на нього договором оренди землі обов'язки, а відтак, вважає, що підприємство не повинно нести будь-які негативні наслідки в зв'язку із недотриманням органами влади процедури підготовки та укладення договору.

Станом на день розгляду справи відповідач 2 надіслав до суду факсограму-клопотання про проведення судового засідання без участі представника.

Треті особи - Державне агентство земельних ресурсів у Перечинському районі та Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області у поданих суду письмових поясненнях підтримують позовні вимоги.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації №388 від 29.09.09 затверджено матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років дочірньому підприємству „Прикарпатзахідтранс" для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту загальною площею 1,5147 га, яка розташована на території Дубриницької сільської ради за межами населеного пункту в с. Дубриничі Перечинського району, вул. Центральна, 176А. Водночас вказаним розпорядженням зазначену земельну ділянку надано відповідачу 2 у довгострокову оренду терміном на 49 років для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту.

09.11.09 у державному реєстрі земель зареєстровано договір оренди землі б/н, відповідно до умов (п.п.1,2 договору) якого відповідач 1 у якості орендодавця передав відповідачу 2, який виступає у якості орендаря, земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,5147 га, кадастровий номер - 2123281000:02:003:0008, призначену для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту, яка розташована за адресою: територія Дубриницької сільської ради, за межами населеного пункту с.Дубриничі, вул. Центральна, 176 А.

Прокурор та позивач як підставу для визнання незаконним та скасування вказаного розпорядження вказав його невідповідність вимогам закону, так як відповідач 1 не мав повноважень щодо передачі земельних ділянок для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту, зокрема земельних ділянок, які розташовані на території Дубриницької сільської ради за межами населеного пункту с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 А, оскільки такі повноваження віднесені до обласних державних адміністрацій, а у спірному випадку до Закарпатської обласної державної адміністрації. У зв'язку з незаконністю розпорядження прокурор та позивач просять визнати недійсним договір оренди землі та скасувати його державну реєстрацію.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку про підставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

За нормами частини 4 цієї ж статті обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідачами не доведено, що передача земельної ділянки в оренду пов'язана з обслуговуванням жителів територіальної громади Перечинського району.

Таким чином, при виданні відповідачем 1 спірного розпорядження мало місце порушення норм земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування спірного розпорядження підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищенаведене, також підлягаю задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки встановлено, що при виданні розпорядження порушено норми земельного законодавства, то вказана обставина є підставою для визнання недійсним договору оренди землі, який укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 після прийняття спірного розпорядження.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Зокрема, ч. 4 ст. 4 вказаного закону (у редакції чинній на момент прийняття розпорядження та укладення договору) встановлює, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Оскільки встановлено, що Перечинська районна державна адміністрація не мала повноважень на прийняття спірного розпорядження, а відповідно і укладати договір оренди земельної ділянки, то вказане порушення порядку надання в оренду земельної ділянки є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди. Тому, підлягає скасуванню державна реєстрація спірного договору.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Спростовуються і доводи відповідача 2 щодо недоведеності прокурором факту порушення інтересів держави з огляду на наступне.

Статтею 121 Конституції України встановлено, що на органи прокуратури України покладено обов'язок представництва інтересів громадянина або держави у суді у випадках визначених законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99 №3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається із заперечень прокурора порушення інтересів держави полягає в тому, що в даному випадку порушено законодавство України при виданні правових актів органами місцевої влади (Перечинською районною державною адміністрацією), які можливо скасувати тільки в судовому порядку, тобто, має місце порушення державних інтересів внаслідок протиправних дій Перечинської районної державної адміністрацією (видання розпорядження та передання земельної ділянки для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту, що не входило до компетенції останньої).

Відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

У зв'язку з клопотанням відповідача 1, котрий є бюджетною установою, згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача 2 в доход державного бюджету підлягають стягненню судові витрати у сумі 1147,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації №388 від 29.09.09 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років дочірньому підприємству „Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н та б/д, укладений між Перечинською районною державною адміністрацією та дочірнім підприємством „Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, щодо оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, призначеної для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту, яка розташована за адресою: територія Дубриницької сільської ради, за межами населеного пункту с. Дубриничі Перечинського району, вул. Центральна, 176А.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н та б/д, зареєстрованого у Державному реєстрі земель за №040924900008 від 09.11.09.

Стягнути з дочірнього підприємства „Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (м. Рівне, Рівненська область, вул. Котляревського, 18, код 13990932) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.06.13.

Суддя О.В. Васьковський