Постанова № 31953232, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/45173/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення грошової заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області звернулось до суду з позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року у розмірі 2 924 840,08 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33426253, має відокремлений підрозділ «Шахта «Росія», код ЄДРПОУ 33621594, який є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком №1.

За відокремленим підрозділом «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» налічується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011 року у сумі 2924840,08 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки основним видом діяльності відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» є, зокрема, підземне видобування кам'яного вугілля і, відповідно, працівники відповідача за списком №1 пов'язані безпосередньо з видобутком вугілля, то в останнього відсутній обов'язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах за списком № 1 на видобутку вугілля за цим списком робіт і професій.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не може.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Вимогами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у контексті статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів вважає, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З обставин справи вбачається, що у відповідача працювали особи, які зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком №1.

Враховуючи викладене, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області щодо стягнення з державного підприємства «Селидіввугілля» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року у сумі 2 924 840,08 гривень.

Вищенаведені висновки суду касаційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України у зазначеній категорії справ, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 21-116а11.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення грошової заборгованості задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року у розмірі 2 924 840,08 гривень.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф.Загородній