Постанова № 31951657, 10.06.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2-а/463/42/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львовав

в складі

головуючого суддіГирич С. В.

ппри секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивачаОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

управління Пенсійного фонду

України у Львівській областіОСОБА_4

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третьої особи Львівського обласного військового комісаріату про визнання рішення нечинним, зобовязання здійснити перерахунок пенсії військовослужбовцю та здійснення її виплати в подальшому, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся із позовом до відповідача, третьої особи про визнання нечинним рішення ГУ ПФ України у Львівській області від 29.10.2012 року №1374/П-20 щодо відмови здійснити перерахунок пенсії військовослужбовця, виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням та суми додаткових видів грошового забезпечення та премії за липень 2011 року, зобовязання ГУ ПФ України в Львівській області здійснити перерахунок пенсії військовослужбовця та обчислювати її з 27.08.2011 року, виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням та суми додаткових видів грошового забезпечення та премії за липень 2011 року, яка складає 6 765 грн. 08 коп., з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, в розмірі та в порядку передбаченому нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини, доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000р. та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001р., та проведення відповідних виплат, зобовязання призначити і виплачувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в редакції, що діяла станом на 27.08.2011р., виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням та суми додаткових видів грошового забезпечення та премії за липень 2011 року, яка складає 6 765 грн. 08 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що з 1 серпня 1986 року проходив військову службу у військових частинах і установах Міністерства оборони СРСР та Міністерства оборони України, а з 12.08.1996 року по 26.08.2011 року на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури України. Наказом військового прокурора Західного регіону України від 23 серпня 2011 року, з 26.08.2011 року був звільнений з військової служби у запас за станом здоровя. Вважає, що на час звільнення його вислуга становила 25 років, 0 місяців 25 днів, в пільговому обчислені 26 років 4 місяці 30 днів, а розмір грошового забезпечення складався із посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової набавки за вислугу років, а також інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, як надбавки за роботу з таємними документами, надбавки за особливі умови служби та премії за високі досягнення у праці, в загальній сумі 6765 грн. 08 коп. Однак при нарахуванні пенсії за вислугою років, на підставі його заяви від 31.08.2011 року, відповідачем неправомірно було обраховано розмір пенсії не з суми грошового забезпечення, з урахуванням додаткових виплат за останній повний місяць перед звільненням (липень 2011р.) в розмірі 6765,08 грн., а виходячи з середнього розміру його щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 місяці служби перед звільненням, який становить 3635,70 грн.

Він звернувся із вимогою до відповідача про перерахунок пенсії у відповідності з вимогами діючої норми ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», однак отримав відмову в здійсненні такого перерахунку та доплаті різниці в нарахуванні пенсії з тих підстав, що розмір його грошового забезпечення обчислюється в порядку встановленому КМУ. Вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки зміни до ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, які наділяли відповідача повноваженнями щодо обчислення пенсії шляхом визначення середнього розміру його щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 місяці служби перед звільненням, були визнані неконституційними. Відповідно вважає неконституційною також Постанову КМ України №45 від 13.02.2008р., прийняту на виконання змін до ч.3 ст.43 Закону. А відтак просить позов задоволити, визнати відмову відповідача незаконною, зобовязати відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію у належному розмірі. Крім цього з врахуванням того, що на час розгляду справи пенсія в належному розмірі йому не нарахована, йому не відомо коли саме вона буде нарахована в повному обсязі і коли буде виплачена, просить також судовим рішенням стягнути з відповідача суму компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених вище мотивів, дав пояснення аналогічні вищенаведеним та просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки правовідносини між сторонами виникли 27.08.2011р., а позов подано 27.11.2012р., що має наслідком залишення позову без розгляду. Крім того вважає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни у ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» згідно з якими порядок обчислення пенсії було віднесено до повноважень КМУ. Незважаючи те, що рішенням Конституційного Суду України такі зміни були визнані неконституційними, останнім не було визначено порядку його виконання, а Верховною Радою України рішення щодо дії ч. 3 ст. 43 Закону, на підставі якого позивачу обчислюється пенсія в редакції, чинній до внесення змін не приймалось. Тому вважає, що відповідачем було правомірно застосовано процедуру нарахування та обчислення розміру пенсії у відповідності до положень Постанови № 393 від 17.07.1992р., та нараховано позивачу пенсію виходячи із розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. А тому просить у позові щодо визнання відмови у перерахунку пенсії, перерахунку розміру пенсії та її виплати відмовити. Крім того вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, оскільки така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за відповідний період. Нарахована позивачу пенсія відповідно до Закону виплачується в строк, сума нарахованої і невиплаченої пенсії відсутня, а тому підстав для задоволення позову в цій частині також не вбачає.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про дату час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. За погодження з учасниками процесу суд вважає можливим розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, зясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.

Згідно довідки про проходження військової служби та вислугу років від 28.09.2011р. (а.с.18), з 01.08.1986р. проходив військову службу у військових частинах і установах Міністерства оборони СРСР та Міністерства оборони України, з 12.08.1996р. на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури України.

Наказом військового прокурора Західного регіону України від 23.08.2011р. № 644к (а.с.17) у звязку із звільненням з військової служби в запас з 26.08.2011р. позивача виключено із списків особового складу військової прокуратури ЗРУ. Відповідно до згаданої вище довідки від 28.09.2011р. (а.с.18), пільговий стаж військової служби складає 26 років 4 місяці 30 днів.

Як вбачається з довідки від 20.12.2011р. (а.с.22) розмір грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку він займав на день звільнення в запас з 26.08.2011р. складав 10104,08 грн., з яких інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премія) складали 6765,08 грн.

З відмови ОСОБА_3 управління Пенсійного Фонду України у Львівській області від 29.10.2012 року №1374/П-20 (а.с.24) вбачається, що з 27.08.2011 року позивачу призначено пенсію за вислугою років з врахуванням положень ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції викладеній Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року та прийнятої з метою забезпечення виконання вказаної норми Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року.

Дійсно п.29 Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року було внесено зміни у ч.3 ст.43 Закону, внаслідок правова норма визначала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення п.29 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року внаслідок чого було відновлено попередню редакцію ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до якої визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач при обчисленні та нарахуванні пенсії за віком позивачу неправомірно застосував недіючу на той час норму Закону, а відтак безпідставно використав порядок нарахування пенсії визначений Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року.

Аналогічну позицію зайняв Верховний Суд України у своїй постанові від 12.02.2013 року у справі №21-445а12, здійснюючи перегляд судового рішення в адміністративній справі з приводу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права визнав таким що ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права і відповідає практиці Верховного Суду України висновок Вищого адміністративного суду України про те, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп\2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 29 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (тобто, на 31 грудня 2008 року дату звільнення позивача зі служби), діяла редакція частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV, відповідно до якої пенсійне забезпечення військовослужбовців має здійснюватися виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням. За таких обставин Суд вважає, що обчислення Особа 1 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за 24 останні календарні місяці перед звільненням не відповідало вимогам чинного на час призначення пенсії Особа 1 законодавства України.

Оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх судів України, а тому слід задоволити адміністративний позов в цій частині. Слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії у відповідності з діючою реакцією ч.3 ст.43 Закону, зобовязати відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням за липень 2011 року та проводити виплату пенсії позивачу виходячи з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, яке становило в цілому 6 765 грн. 08 коп.

При цьому суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки позивач у відповідності до положень ч.4 ст.99 КАС України скористався досудовим порядком врегулювання спору шляхом письмового звернення до відповідача про здійснення перерахунку пенсії, і отримавши відмову від 29.10.2012р. не пропустив встановлений цим же Законом місячний строк для звернення до суду. А тому позицію відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду, суд вважає не обґрунтованою.

В частині вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, суд вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим законом.

Оскільки позивачу пенсія була нарахована та виплачувалась в строк визначений Законом, а з приводу не донарахованої пенсії існує спір тому суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення цієї позовної вимоги немає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 99, 160-163, 244-2 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправним рішення ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.10.2012 року №1374/П-20 щодо відмови здійснити перерахунок пенсії військовослужбовця ОСОБА_5, виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням та суми додаткових видів грошового забезпечення та премії за липень 2011 року.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 27.08.2011 року, яка розраховується відповідно до положень ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції закону від 04.04.2006 року, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням за липень 2011 року, в тому числі з врахуванням середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, яке становило в цілому 6 765 грн. 08 коп. та проводити виплату пенсії позивачу виходячи з вказаного грошового забезпечення.

В решті в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний №2114119822) судовий збір в розмірі 33 грн. 54 коп.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.

Суддя: Гирич С. В.