Ухвала суду № 31949388, 19.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №812/2613/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Бойко В.І. - за довір. від 16.06.2011 року № 31

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - Стельмах М.В. - за довір. від 27.12.2012 року № ВДЗ/4795

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/2613/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до Головного державного інспектора ветеринарної медицини Луганської області Державної ветеринарної фітосанітарної служби України Мартиненко М.В., Відділу ветеринарної міліції Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного державного інспектора ветеринарної медицини Луганської області Державної ветеринарної фітосанітарної служби України Мартиненка М.В., Відділу ветеринарної міліції Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про:

- визнання протиправними дій Головного державного інспектора ветеринарної медицини Луганської області Державної ветеринарної фітосанітарної служби М.В. Мартиненка щодо направлення на перевірку інспекторів ветеринарної міліції та видачі направлення від 04.03.2013 року № 55;

- визнання протиправними дій відділу ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області щодо прибуття на перевірку на підставі направлення № 55 від 04.03.2013 року та складання акту від 09.03.2013 року;

- визнання протиправним та скасування наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області капітана міліції Євсеєнко Д.М. № 100 від 04.03.2013 року про відрядження співробітників ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області капітана міліції Макарова А.О., капітана міліції Коцур В.В., старшого лейтенанта міліції Гнилицького Р.О., старшого лейтенанта міліції Семидоцького С.М.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року в справі № 812/2613/13-а (суддя Захарова О.В.) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що направлення від 04.03.2013 року № 55 не містить таких обов'язкових реквізитів як «підстави для здійснення заходу» та «інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення)», які відповідно до вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є обов'язковими.

У судовому засіданні представники позивача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача 2.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД реєстраційний № 1 376 120 0000 000008, ідентифікаційний код юридичної особи 20163224, види діяльності за КВЕД-2010: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; виробництва хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; оптова торгівля іншими проміжними продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

На виконання наказу головного державного інспектора ветеринарної медицини в Луганській області «Про державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на переробних підприємствах» від 25.10.2012 року № 47 планом роботи відділу ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області на перший квартал 2013 року передбачено проведення перевірки у період січень-березень 2013 року всіх переробних цехів супермаркетів з питань дотримання вимог чинного ветеринарного законодавства України щодо виявлення та вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції тваринного походження супермаркету «Абсолют», м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, 12.

Відділом ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області в особі виконуючого обов'язки Євсеєнко Д.М. виданий наказ № 100 від 04.03.2013 року «Про відрядження співробітників відділу ветеринарної міліції ГУМВС у Луганській області» щодо здійснення у період з 04.03.2013 року по 15.03.2013 року планових інспекторських перевірок виконання вимог діючого ветеринарного законодавства на цехах з переробки м'ясної та рибної сировини, які є структурними підрозділами супермаркетів (або орендують виробничі приміщення), серед інших в наказі визначене ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД філія «Абсолют».

04.03.2013 року на виконання вищезазначеного наказу Головним державним інспектором ветеринарної медицини Луганської області Мартиненко М.В. видане направлення № 55 на проведення у період з 04.03.2013 року по 15.03.2013 року ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД «Абсолют» за адресою: м.Стаханов, пр.50 років Жовтня, 12, інспекторами відділу ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області планової інспекторської перевірки щодо виконання вимог діючого ветеринарного законодавства України.

Позивачу про проведення планової інспекторської перевірки відділом ветеринарної міліції Головного управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області направлено повідомлення від 16.02.2013 за № 31-79.

Згідно акту, складеного інспекторами відділу ветеринарної міліції ГУМВС України у Луганській області від 05.03.2013 року, до проведення перевірки інспектори ветеринарної міліції допущені не були.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

Згідно ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

З системного аналізу положень Закону України від 25 червня 1992 року № 498-XII «Про ветеринарну медицину» та Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 395 вбачається, що на державні органи ветеринарної міліції, як і на органи ветеринарної медицини покладені повноваження щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю з питань дотримання суб'єктами господарювання норм і правил з питань ветеринарної медицини. Посадові особи ветеринарної міліції за посадою є державними інспекторами ветеринарної медицини, тому мають усі права передбачені Законом України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» при здійсненні державного ветеринарно-санітарного контролю та/або нагляду.

Таким чином, відповідачі у справі - суб'єкти владних повноважень, які здійснюють державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, вимог законодавства щодо державного ветеринарно-санітарного контролю та/або нагляду.

Відповідно до ст. ст. 9-13 Закону України «Про ветеринарну медицину» підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України та відповідні підрозділи його головних управлінь і управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міських, районних управлінь та відділів утворюються для надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин і комплектуються виключно лікарями ветеринарної медицини, які за посадами є державними інспекторами ветеринарної медицини.

Підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України та відповідні підрозділи його головних управлінь і управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міських, районних управлінь та відділів функціонально підпорядковуються Департаменту та його територіальним органам.

Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів фінансуються за рахунок бюджетних коштів, що виділяються Департаменту та його територіальним органам на здійснення протиепізоотичних заходів.

Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюється державними інспекторами ветеринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України може надавати лікарям ветеринарної медицини, які працюють у державних установах ветеринарної медицини, та ліцензованим лікарям ветеринарної медицини повноваження державного інспектора ветеринарної медицини на проведення державного ветеринарно-санітарного контролю. Втручання в роботу уповноважених лікарів ветеринарної медицини щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю забороняється.

Державний ветеринарно-санітарний контроль на об'єктах окремих центральних органів виконавчої влади за погодженням з Департаментом може здійснюватися підрозділами ветеринарної медицини цих органів.

Державні інспектори ветеринарної медицини та уповноважені лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, мають право:

1) перевіряти під час транспортування об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду додержання ветеринарно-санітарних заходів і наявність відповідних супровідних ветеринарних документів;

2) перевіряти безпечність неїстівних продуктів тваринного походження, у тому числі шляхом розширеного ветеринарно-санітарного контролю, щодо їх відповідності вимогам законодавства та технічним регламентам;

3) проводити відбір зразків товарів та інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду для проведення ветеринарно-санітарної експертизи;

4) проводити оцінку зразків неїстівних продуктів тваринного походження та інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з метою перевірки додержання ветеринарно-санітарних заходів і мінімальних показників якості, встановлених відповідними технічними регламентами;

5) перевіряти ветеринарно-санітарний стан виробничих приміщень та умов зберігання репродуктивного матеріалу;

6) перевіряти дотримання ветеринарно-санітарних заходів на потужностях (об'єктах), які використовуються для утримання тварин, виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів, репродуктивного матеріалу, засобів догляду за тваринами;

7) вносити пропозиції щодо призупинення, поновлення або анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів;

8) здійснювати інспектування та в разі необхідності видавати розпорядження або приписи щодо дезінфекції транспортних засобів, які переміщувалися через карантинні зони хвороб, що підлягають повідомленню;

9) здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль за об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що перевозяться транзитом;

10) здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль, а за необхідності - вибірковий або розширений контроль за об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що імпортуються або експортуються;

11) видавати міжнародні ветеринарні сертифікати на товари, що експортуються.

Державні інспектори ветеринарної медицини та уповноважені лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, зобов'язані:

1) додержуватися вимог законів і нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини та охорони праці;

2) негайно повідомляти керівників відповідних державних органів ветеринарної медицини про виявлені порушення ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством.

Державний ветеринарно-санітарний нагляд здійснюється Головним державним інспектором ветеринарної медицини України, головними державними інспекторами ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів, головними державними інспекторами ветеринарної медицини регіональних служб, їх заступниками та державними інспекторами ветеринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України координує здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України може надавати лікарям ветеринарної медицини, які працюють у державних установах ветеринарної медицини, та ліцензованим лікарям ветеринарної медицини повноваження державного інспектора ветеринарної медицини на здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду.

Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, забезпечуються форменим одягом у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право:

1) з метою здійснення ветеринарно-санітарного нагляду протягом робочого часу мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які використовуються для виробництва, переробки та обігу товарів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів;

2) у разі спалаху хвороби, що підлягає повідомленню, у будь-який час мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які здійснюють виробництво або обіг товарів, якщо такі потужності (об'єкти) розташовані в межах карантинної зони, для перевірки їх ветеринарно-санітарного стану та/або товарів та/або виконання необхідних заходів, які встановлюються під час карантину тварин;

3) одержувати інформацію, необхідну для встановлення ветеринарно-санітарного стану та забезпечення безпечності товарів, виявлення причин хвороби тварин, з метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони;

4) перевіряти стан здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю;

5) видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);

6) забороняти експорт, імпорт, транзит та інший обіг товарів і засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам та/або технічним регламентам;

7) видавати накази, розпорядження та приписи стосовно вилучення з обігу товарів та засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам або технічним регламентам;

8) видавати розпорядження та приписи стосовно призупинення, закінчення строку дії, поновлення і анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів та ветеринарних документів;

9) у разі необхідності утворювати комісії з числа експертів з ветеринарної медицини із залученням спеціалістів ветеринарної медицини з профільних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів для ідентифікації хвороб тварин та причин їх загибелі;

10) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин;

11) організовувати проведення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, які здійснюють професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;

12) накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

Організаційно-правові засади діяльності підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів МВС (далі - підрозділи ветеринарної міліції), завдання та повноваження цих підрозділів, а також права та обов'язки їх працівників передбачені Положенням про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №395 (далі - Положення).

Відповідно до п.13 Положення до повноваження підрозділів ветеринарної міліції належить надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин шляхом:

забезпечення проведення заходів, спрямованих на ліквідацію спалахів інфекційних хвороб тварин; здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за виробництвом і обігом продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, а також засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за переміщенням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду в межах України, у тому числі тварин; здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями, а також фізичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, засобів, що використовуються для їх транспортування, та засобів догляду за тваринами (далі - потужності (об'єкти); перевірка дотримання правил видачі та оформлення ветеринарних документів, а також документації, пов'язаних з безпекою продуктів тваринного походження, станом здоров'я тварин; зупинення або обмеження діяльності з виробництва та обігу товарів на потужностях (об'єктах) у разі порушення їх операторами вимог ветеринарно-санітарних заходів; здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах) продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках і рослинного походження; участь у проведенні епізоотичного розслідування, спрямованого на встановлення причин виникнення інфекційних хвороб тварин, а також умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних або не придатних для споживання харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі.

Згідно п. 16 Положення працівники підрозділів ветеринарної міліції мають право: безперешкодного доступу без попередження до потужностей (об'єктів) з метою здійснення ветеринарно-санітарного нагляду в будь-який час їх роботи; у разі спалаху хвороби, що підлягає повідомленню, безперешкодного доступу в будь-який час до потужностей (об'єктів), якщо вони розташовані в межах карантинної зони, для проведення перевірки їх ветеринарно-санітарного стану та необхідних ветеринарно-санітарних заходів в умовах карантину тварин; вносити пропозиції місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування щодо проведення спеціальних ветеринарно-санітарних, організаційно-господарських та інших заходів на території, на якій встановлено карантин або введено попередні карантинні обмеження; одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб інформацію, необхідну для встановлення ветеринарно-санітарного стану, забезпечення безпечності товарів та виявлення причин виникнення хвороби тварин, з метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони; перевіряти додержання вимог ветеринарно-санітарних заходів і наявність відповідних супровідних ветеринарних документів під час транспортування об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду; перевіряти додержання вимог ветеринарно-санітарних заходів на потужностях (об'єктах); вносити відповідним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності обов'язкові до розгляду подання (інформацію) про необхідність усунення причин правопорушень і умов, що сприяють їх вчиненню; готувати матеріали для розгляду державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями з питань, що належать до компетенції підрозділів ветеринарної міліції; вимагати від керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності надання пояснення за фактами порушення законодавства, перевірка додержання якого належить до компетенції підрозділів ветеринарної міліції; складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати в установленому порядку матеріали про порушення законодавства з питань ветеринарної медицини; видавати приписи щодо: здійснення обов'язкових для виконання ветеринарно-санітарних заходів, обмеження, заборони або припинення відповідно до законодавства господарської діяльності (у тому числі такої, яка провадиться на підставі експлуатаційного дозволу) підприємств, установ та організацій усіх форм власності та фізичних осіб у разі порушення ними вимог законодавства з питань ветеринарної медицини, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей і тварин; тимчасової заборони обігу харчових продуктів, що підлягають контролю ветеринарної служби, у разі, коли є підозра, що вони небезпечні, не придатні для споживання або неправильно марковані, до отримання результатів їх лабораторного дослідження; інших випадків порушення вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.

Працівники підрозділів ветеринарної міліції - державні інспектори ветеринарної медицини мають також інші права, передбачені законами України.

Відповідно до ст.5 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97 «Про безпечність та якість харчових продуктів» санітарна служба здійснює державний нагляд (державний санітарно-епідеміологічний нагляд) за всіма об'єктами санітарних заходів. Санітарна служба здійснює державний контроль у визначених санітарним законодавством випадках за такими харчовими продуктами на потужностях (об'єктах) з їх виробництва та/або обігу (далі - харчові продукти, підконтрольні санітарній службі):

1) усі харчові продукти для спеціального дієтичного споживання;

2) усі функціональні харчові продукти;

3) усі харчові продукти, крім визначених у частині другій цієї статті.

Ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далі - харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі):

1) необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва;

2) усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.

Ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів) державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до ч. 1 - ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачами були дотримані вимоги законодавства щодо видання та оформлення документів, необхідних для проведення планового заходу.

Щодо підписання наказу №100 від 04.03.2013 т.в.о. начальника ВВМ ГУМВС України в Луганській області капітаном міліції Євсеєнко Д.М. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до функціональних повноважень заступника начальника ГУМВС - начальника міліції громадської безпеки, заступник начальника ГУМВС відповідно до посади, яку обіймає безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність служб та підрозділів апарату ГУМВС України, за яким він закріплений, згідно з розподілом обов'язків між керівництвом управління (Наказ ГУМВС України від 04.10.2012 №1488). Закріплення керівного складу апарату ГУМВС за галузевими службами передбачає, що заступник начальника ГУМВСУ - начальник міліції громадської безпеки координує та контролює діяльність відділу при ГУМВС України.

Згідно п.2.8 розділу «завдання та обов'язки» посадової інструкції начальник відділу ветеринарної міліції ГУМВС України у Луганській області забезпечує нагляд за ветеринарно-санітарним станом об'єктів підприємств торгівлі та громадського харчування, оптово-роздрібних баз, ринків, холодильників, складських приміщень для зберігання та реалізації продукції, сировини тваринного походження; перевірку якості та безпеки продукції тваринного походження і її відповідності стандартам, інше.

Пунктом 3.4. розділу «Права» посадової інструкції начальника відділу ветеринарної міліції ГУМВС України у Луганській області передбачено, що начальник відділу ветеринарної міліції ГУМВС України у Луганській області у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством і нормативно-правовими актами МВС України, організовує роботу відділу, видає накази, доручення з питань діяльності відділу, забезпечує контроль за їх виконанням.

За наказом ГУМВС України в Луганській області «По особовому складу» від 01.02.2013 № 37 виконання посадових обов'язків на період відпустки начальника відділу з 04.02.2013 року по 05.03.2013 року покладено на інспектора відділу Євсеєнка Д.М..

01.03.2013 року на ім'я заступника начальника ГУМВСУ у Луганській області Видрі О.В. був поданий рапорт т.в.о. начальника ВВМ ГУМВСУ Євсеєнко Д.М., яким доповідалось про необхідність відправлення співробітників ВВМ ГУМВСУ у період 04.03.2013 року по 15.03.2013 року на перевірку виконання вимог діючого ветеринарного законодавства структурними підрозділами супермаркетів у містах Сєвєродонецьку, Лисичанську, Свердловську та Стаханові, у тому числі й про необхідність перевірки TOB ВКФ «ЛІА» ЛТД філія «Абсолют», яка знаходиться за адресою м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, 12. Вказаний рапорт був узгоджений заступником начальника ГУМВСУ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки направлення співробітників ВВМ ГУМВСУ на перевірку було узгоджено з заступником начальника ГУМВСУ у Луганській області відповідно п.3 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, то підписання наказу №100 від 04.03.2013 року т.в.о. начальника ВВМ ГУМВС України в Луганській області капітаном міліції Євсеєнко Д.М. узгоджується з наданими законом повноваженнями та закріпленими наказами ГУМВС України в Луганській області посадовими правами та обов'язками.

Щодо доводів позивача, що направлення № 55 від 04.03.2013 року містить реквізити наказу № 31-100 від 04.03.2013 року.

Відповідно до наказу ГУМВСУ у Луганській області від 04.01.2013 № 11 «Про затвердження Переліку індексів для підрозділів документального забезпечення галузевих служб, підрозділів та ОВС ГУМВСУ за відділом ветеринарної міліції ГУМВСУ був закріплений індекс № 31.

В направленні № 55 від 04.03.2013 року зазначено номер наказу з урахуванням індексу відділу, а саме №31-100 від 04.03.2013 року, тобто наказ зазначений у направленні на перевірку від 04.03.2013 року № 55 є тотожнім наказу ВВМ УМВСУ від 04.03.2013 № 100, який оскаржується.

Доводи позивача щодо не зазначення у направлення № 55 від 04.03.2013 року обов'язкових реквізитів «підстави для здійснення заходу» та «інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення)» у наказі №100 від 04.03.2013 є безпідставними, оскільки інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) у направленні № 55 від 04.03.2013 не зазначена, оскільки перевірка діяльності позивача як суб'єкта господарювання, відбувалася вперше. У пункті направлення «тип заходу (плановий або позаплановий) зазначено, що перевірка має плановий характер, у пункті «вид заходу» зазначено інспекторська перевірка, що відповідає вимогам обов'язкових реквізитів як «підстави для здійснення заходу», на які посилається позивач як на відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені позивачем доводи щодо наявності порушень при складенні направлення носять формальний характер, та не можуть свідчити про протиправність дій відповідачів по проведенню перевірки.

Щодо протиправності дій відділу ветеринарної міліції ГУМВС України в Луганській області при складанні акту від 09.03.2013 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Акт - являє собою одностороннє вольове владне дію державного органу виконавчої влади або його посадової особи, що забезпечує реалізацію правових норм у зв'язку з конкретною справою, що викликає виникнення, зміну або припинення конкретних правовідносин, прав і обов'язків точно визначених суб'єктів права. Індивідуальний правовий акт адресований конкретному суб'єкту, застосовується одноразово і не зберігає свою дію після того, як припинилися конкретні відносини, передбачені даним актом і є носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на суб'єкт владних повноважень.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний акт не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача, тобто, акт не тягне несприятливих наслідків для позивача та не є обов'язковим для нього.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний акт є лише засобом документування і не встановлює відповідальності для осіб, не встановлює та не змінює правовідносини, акт є підставою для прийняття рішення суб'єктом владних, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі довели правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, повному та всебічному досліджені усіх матеріалів справи, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/2613/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/2613/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до Головного державного інспектора ветеринарної медицини Луганської області Державної ветеринарної фітосанітарної служби України Мартиненко М.В., Відділу ветеринарної міліції Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.06.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 21.06.2013 року.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська